8 ознак того, що твоя параноя зайшла надто далеко

Параноїдальні думки хоча б раз у житті відвідують кожного з нас — для їх появи зовсім необов’язково наявність якого-небудь психічного захворювання. Параною можна випробовувати з найрізноманітніших приводів, наприклад коли ти постійно думаєш про те, що твій начальник злий на тебе і хоче звільнити за твою помилку, хоча ніяких особливих передумов до цього не було. Або коли чуєш, як колеги шепочуться за твоєю спиною, і думаєш, що вони обов’язково принизливо відгукуються про тебе. Це цілком нормально.

Але коли параноя досягає таких масштабів, що скачує тебе у сильну депресію, і звичайна підозрілість перетворюється на щоденну норму, тут варто вже задуматись про похід до психотерапевта. Ось кілька ознак того, що у тебе є серйозні проблеми з цим і, можливо, ти рухаєшся до параноїдального розладу особистості.

1. Тобі здається, що ти всім цікавий

Вже описані вище шептання колег за спиною, які, здається, ніколи не припиняються, як і постійна думка про те, що, коли ти йдеш додому після зустрічі з друзями, вони починають поливати тебе брудом, — це ознака параної. Якщо ти проводиш більшу частину свого дня, думаючи про те, що інші сильно цікавляться тобою, причому як в позитивному, так і в негативному сенсі, якщо тобі постійно здається, що люди плетуть змови на твій рахунок, то це нездорові думки, і в цьому випадку краще не затягувати з походом до психотерапевта.

Параноя може дійти до того, що ти перестанеш помічати дії людей по відношенню до інших, але не до себе. Тобі здається, що начальник відчитує тільки тебе, намагаючись таким чином зжити з компанії? Можливо, ти просто не помічаєш, як він ставиться до інших, бо надто зациклена на собі. А це або занадто висока зарозумілість, або параноя.

2. Параноя впливає на якість твого життя

Це нормально, що ти міняєш плани, роблячи виконання мети більш простою. Але коли ти змушений значно змінювати свій розпорядок дня, для того щоб параноїдальні думки ослабли, і ти міг не думати постійно, що, приміром, зіткнешся з неприємним тобі людиною або дією, то це вже ненормально.

Погіршення якості життя через нав’язливих негативних думок — один з перших дзвіночків, які говорять, що тобі не варто затягувати з походом до психотерапевта.

3. Не можеш визнати наявність у себе параної

Легку параною можна логічно пояснити. І коли людина розуміє, що для підозр немає ніякого приводу, він заспокоюється і перестає думати про те, що так сильно його хвилювало.

Але якщо твоя параноя настільки сильна, що ти агресивно реагуєш на спроби вгамувати її і тебе нічим не переконати в тому, що ніхто не пліткує за твоєю спиною або нібито приставлений до тебе агент ФСБ зовсім не дивиться через веб-камеру, як ти займаєшся своїми справами, то це ще один привід замислитися.

4. Немає доказів, які б підтвердили твої підозри

У століття цифрових технологій стеження за користувачами повсюдне. І якщо ти після розмови з другом, наприклад, про новий бампер на машину побачив в рекламній видачі пропозиції про купівлю автозапчастин — це нормально. Корпорації і не приховують, що стежать за нами.

Але будь-яка підозра слід перевіряти, щоб знайти факти, що підтверджують твої побоювання, або спростувати їх. Якщо ти або твій психотерапевт не можете знайти істотних доказів, то, швидше за все, підозри нічим не підкріплені, і з ними треба вести боротьбу для запобігання розвитку параноїдального розладу особистості.

5. Інші люди стали помічати твою параною

Один з найпростіших способів дізнатися, що з тобою щось не так, — послухати думку оточуючих. Коли багато навколо помічають, що ти став надто підозрілим і агресивно реагуєш на спроби розвіяти ці думки варто прислухатися до цього або принаймні спробувати проаналізувати сказане, особливо якщо це говорить психотерапевт.

6. Приймаєш заходи щодо захисту

Так, наприклад, люди, які підозрюють оточуючих у стеження за ними, намагаються приховати свою особистість аж до того, що одягаються в максимально непримітний одяг, ніби йдуть на пограбування, або навіть намагаються всіма силами звідусіль стерти дані про себе. Ще один приклад — заклеювання камери ноутбука або смартфона. Це нормально, адже деякі віруси допомагають зловмисникам отримувати доступ до пристроїв.

Інша справа — страх будь-яких записуючих пристроїв, особливо якщо мова йде про жучки і тому подібну техніку для прихованого стеження.

7. Намагаєшся дізнатися про людину як можна більше

Намагатися дізнатися побільше про незнайомця, з яким належить, наприклад, працювати, — це норма. Ненормально, коли ти заходиш занадто далеко в спробах розкрити особу невідомого тобі людини.

Ознаки параної — це дискомфорт в тих випадках, коли ти не можеш знайти вичерпної інформації про людину, спроби відкопати дані в самих далеких куточках інтернету, ретельна перевірка всіх соціальних сторінок і будь-яких слідів у Мережі, які міг залишити співрозмовник.

8. Свідомо ізолюєшся

По мірі розвитку параної на тлі підозр у постійному стеженні люди можуть ізолюватися від суспільства на якомога більший час, аж до повного самітництва.

Коли параноя заважає тобі займатися особистою та професійною діяльністю, варто пересилити себе і записатися до психотерапевта, хоча б у режимі онлайн-конференції.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

code