Чому небезпечні завищені очікування, і 5 способів боротьби з ними

Ти чекаєш раптового підвищення на роботі чи віриш у те, що відразу після випуску з університету тобі запропонують високу посаду в крутий компанії? А може бути, ти сподіваєшся накопичити на машину всього за півроку, працюючи при цьому за середньостатистичні 8 000 гривень на місяць? Ласкаво просимо в клуб завищених очікувань!

Завищені очікування — це синдром, який психологи вже довгий час відносять до когнітивних розладів, тобто, переводячи на українську мову, відхиленя у мисленні і поведінці. Люди, які страждають від цього синдрому, не переживають маніакальні напади, не відчувають задоволення в процесі роботи і не радіють кінцевого результату.

Звичайно, при такому стилі життя у людини розвиваються не найкращі якості особистості, наприклад заздрість або постійне почуття виснаження і втоми. Додаємо до цього такі симптоми синдрому завищених очікувань, як дратівливість, бажання тримати під контролем все, що відбувається в житті самого себе і оточуючих, зацикленість на роботі, відсутність особистого життя, безсоння і тривожність, і отримуємо на виході людини закомплексованого, депресивного, що страждає від тривожності і схильного до стресу.

Існують два види завищених очікувань: соціальні і емоційні. Емоційні виражаються найчастіше стосовно близьких людей — коханої людини, друзів, родичів, дітей. Приміром, якщо ти починав зустрічатися з кар’єристкою, яка щовечора затримувалася на роботі і замовляла їжу на винос, не варто через кілька років відносин очікувати, що вона раптово стане господарською дівчиною, почне прекрасно готувати і тримати квартиру в чистоті, а у вільний час стане займатися викрійкою та шиттям. Смішно? Але чомусь ми продовжуємо сподіватися на те, що наші очікування справдяться, вперто ігноруючи будь-яке але.

Набагато серйозніші справи з завищеними соціальними очікуваннями. Зараз на ринку праці потрібні амбіційні та ініціативні люди, які здатні заради кар’єри відмовитися майже від усіх радощів життя, поставивши хрест на собі, сім’ї та вільного часу. Це, звичайно, перебільшено, але посил ти зрозумів. Так от, уяви, що все навколо, як їм хочеться, стануть босами. Тоді хто буде виконувати роботу по реалізації їх планів? З’явиться хоч хтось, хто захоче не керувати, а підкорятися?

З дитинства від нас вимагають кращих оцінок, кращих результатів, кращих досягнень у спорті та творчості. З цього формується «ідеалістичний» синдром. Спочатку ми сприймаємо такий підхід до виховання як своєрідну гру і засвоюємо логічний ланцюжок: досягнення=похвала, а похвала значить, що тебе люблять.

Потім у гру вступає реклама і мотиваційні ролики: «Ти вартий кращого!», «Вистачить працювати на дядю!» та ін. А далі вже по накатаній — заздрість сусідам і знайомим («Ось Серьога машину вже купив, а я все ще збираю…») і насмішки в бік тих, хто не намагається бути як усі («Наш колишній однокласник он на роботу на велосипеді їздить»). І неважливо, що Серьога свою машину взяв у кредит, а твій однокласник просто намагається підтримувати хорошу фізичну форму. Все залежить від того, під яким кутом ти на це дивишся.

Але як же позбутися синдрому завищених очікувань?

1. Навчитися дивитися на себе з боку

Якщо оточуючі стали занадто часто звертати увагу на те, що ти багато чого від них чекаєш, ставиш перед собою нереальні цілі і просто заганяєшся з-за того, що результати твоїх трудів не такі «ідеальні», якими були в твоїй голові, настав час подивитися на себе з боку. Але ти не повинен оцінювати себе, карати або сварити в чому-небудь. Просто спостерігай за своїми думками та поведінкою. Якщо ти з’ясуєш, що у тебе все ж таки є синдром завищених очікувань, переходь до наступного пункту.

2. Усвідомити, що завищені очікування

Нерідко це стає найскладнішим для людини: нелегко зізнатися собі у тому, що ти завищуєш очікування. Знову ж таки, не здумай себе лаяти — краще усвідомити проблему пізніше, ніж продовжувати жити в невіданні. Постарайся уникати глобальних цілей — краще постав собі кілька невеликих задач, які точно будуть тобі по плечу.

3. Зрозуміти, що робить тебе щасливим

Саме тебе — не твою дівчину, твоїх батьків або начальника. Що викликає у тебе посмішку? Що тобі хочеться робити у вільний від роботи час? Що тебе цікавить? Загалом, знайди справа для душі, постарайся виділити на нього хоча б трохи часу, пройди курси, щоб підвищити свої навички. Зроби невелике перезавантаження — зміни на час оточення і обстановку, випробуй свої можливості, дізнайся, на що ти здатний.

Самопізнання — це річ, яка допоможе тобі знайти справжні бажання і прагнення.

4. Ставити досяжні цілі, об’єктивно оцінюючи строки, можливості і ресурси

Завжди намагайся ставити тільки ті цілі, які ти зможеш здійснити. Оцінюй реальні можливості і терміни виконання. Не варто очікувати, що ти або твоя команда прикладе стовідсоткові зусилля до реалізації проекту. Ідеальні показники — це настільки рідкісна річ, що її цілком можна віднести до розряду міфів.

5. Завжди враховувати ймовірність форс-мажору

Візьми за правило враховувати ймовірність форс-мажору. Ніхто не застрахований від раптової хвороби, відключення електрики, обвалу гривні, падіння метеорита. Ти не можеш контролювати всі — є безліч факторів, на які ти не в силах вплинути. Як тільки ти усвідомлюєш це, тобі стане набагато простіше відмовитися від завищених очікувань в чому б то не було.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

code