Дисплазія шийки матки

Дисплазія шийки матки

Дисплазія шийки матки — гінекологічне захворювання, що характеризується атиповим зміною епітеліальних клітин шийки матки. Під впливом певних факторів вони збільшуються і деформуються, в них виявляється кілька ядер. Відбувається це зазвичай на стику циліндричного епітелію цервікального каналу та багатошарового плоского епітелію, що покриває частину шийки матки, що виступає в піхву.

Дисплазію шийки матки відносять до передракових захворювань, тобто вона займає проміжне положення між нормальним станом епітелію і раком шийки матки. Ризик розвитку злоякісного процесу високий, якщо не проведено своєчасне лікування.

При цьому процес переродження дисплазії шийки матки в онкологію продовжується протягом декількох років, частіше всього близько п’яти, і проходить три стадії.

Ступеня дисплазії шийки матки

Перша ступінь — найлегша. Визначаються невеликі зміни клітин, розташованих у нижньому шарі епітелію, поруч з базальною мембраною.

Друга ступінь — помірна, зачіпає до двох третин епітеліального шару.

Третя ступінь — важка. Патологічний процес зачіпає від двох третин до фактично всієї товщі епітелію. Цю стадію досить складно диференціювати від злоякісного процесу.

Причини дисплазії шийки матки

Основна причина дисплазії шийки матки — высокоонкогенный тип вірусу папіломи людини (ВПЛ). Заразитися ним можна статевим шляхом, причому важливу роль у цьому процесі відіграє рання сексуальна активність і ранні пологи, часта зміна статевих партнерів, імунодефіцитні стани, гормональні порушення, хвороби, що передаються статевим шляхом, та інші затяжні запальні гінекологічні захворювання.

Симптоми дисплазії шийки матки

Дисплазія шийки матки зазвичай не дає симптоматики, і жінка дізнається про неї при черговому візиті до гінеколога. Якщо захворювання виникло на фоні кольпіту, то пацієнтка скаржиться на інтенсивні виділення і дискомфорт у піхві. Також можуть спостерігатися кров’янисті виділення після статевого акту.

Діагностика

Патологічні зміни епітелію шийки матки можуть бути виявлені при звичайному огляді гінекологом. Для більш детального вивчення стану шийки матки призначають кольпоскопію (огляд за допомогою мікроскопа в сполученні з проведенням спеціальних проб).

Також проводять цитологічний аналіз (РАР-тест, рідинна цитологія). Якщо лікар вважатиме за необхідне, буде проведено і гістологічний аналіз (біопсія фрагменту зміненого епітелію для його детального розгляду під електронним мікроскопом).

Також обстеження повинно включати ПЛР-діагностику інфекцій, що передаються статевим шляхом.

Можуть знадобитися і консультації гінеколога-ендокринолога, онкогінеколога та імунолога.

Лікування

Тактика ведення пацієнток безпосередньо залежить від ступеня вираженості патологічного процесу. Також до уваги береться вік жінки, її супутні хвороби та подальші плани щодо дітонародження.

Пацієнткам з першої ступенем дисплазії шийки матки буває досить медикаментозного лікування, що включає проведення протизапальної та противірусної терапії, нормалізації імунітету та гормонального фону на тлі обов’язкового динамічного цитологічного обстеження. Іноді захворювання регресує без усякого втручання.

При дисплазії другої і третьої ступеня показане оперативне втручання, яке проводиться після протизапального лікування одним з наступних методів: кріохірургія, лазеротерапія, електрокоагуляція, радіохвильова конізація шийки матки, видалення змінених тканин з допомогою скальпеля. У вкрай рідкісних випадках вдаються до радикальної операції — гістеректомії.

Профілактика

Насамперед, це здоровий спосіб життя, виключення ранньої сексуальної активності і частої зміни партнерів. Важливо розуміти, що презерватив не гарантує захист від ВПЛ, хоч і дещо знижує ймовірність зараження.

Для профілактики інфікування найбільш небезпечними типами ВПЛ проводять вакцинацію.

Важливі своєчасне лікування інфекційно-запальних гінекологічних захворювань, якщо такі є, підтримання імунітету та корекція порушень гормонального фону.

Необхідно регулярно проходити РАР–тест: не рідше одного разу на півроку при наявності змін або позитивному результаті тесту на ВПЛ і один раз в один-три роки при негативному результаті РАР-тесту та аналізу на ВПЛ.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *