Олександр Печерський

Олександр Печерський

Олександр Аронович Печерський – російський офіцер Робітничо-селянської Червоної армії. Учасник Другої Світової війни (1941-1945), організатор єдиного успішного повстання в німецькому концтаборі Собібор 14 жовтня 1943 р.

У біографії Печерського було багато неймовірних подій, про які ми розповімо нижче.

Отже, перед вами коротка біографія Олександра Печерського.

Біографія Печерського

Олександр Печерський з’явився на світ 22 лютого 1909 року в українському місті Кременчук. Він народився в родині єврейського адвоката Арона Печерського. Коли йому виповнилося 6 років, дитина разом з батьками переїхав до Ростова-на-Дону.

У цьому місті Олександр закінчив середню школу, а також отримав музичну освіту. Крім нього в родині Печерських народився хлопчик Костянтин і 2 дівчинки – Фаїна і Зінаїда.

Після отримання шкільного атестата Печерський відправився працювати електриком на паровозоремонтний завод. У цей період біографії він закінчив Ростовський державний університет.

Цікавий факт, що робота не заважала йому бути ще й керівником художньої самодіяльності.

Військова служба

Олександр Печерський був призваний на службу в перший день війни – 22 червня 1941 р. Через кілька місяців він дослужився до звання лейтенанта. Після цього він захищав Батьківщину у складі 19-ї армії СРСР.

Олександр Печерський в молодості

У жовтні 1941 р. Печерський разом з сотнями тисяч радянських солдат був оточений фашистами під Вязьмою. Німцям вдалося провести блискучу військову операцію. Прорвавши оборону Червоної армії, вони знищили близько півмільйона радянських воїнів.

Олександр разом з товаришами намагався вийти з кільця, однак дефіцит патронів і фізичне виснаження не дозволили солдатам вирватися з оточення. У черговому бою він був поранений і взятий у полон фашистами.

Перебуваючи в полоні, Олександр Печерський перехворів на тиф, від якого ледь не помер. У 1942 р. разом з 4 ув’язненими він вирішив скоїти втечу, який закінчився провалом.

За це його відправили в штрафний табір, розташований у білоруському місті Борисов. Потім солдат був перенаправлений в мінський робочий табір.

Як відомо, Адольф Гітлер мав особливу огиду до євреїв, яких він знищував з особливим завзяттям. Зовні Печерський не був схожий на представників цієї національності, у зв’язку з чим йому якийсь час вдавалося залишатися в тіні. Однак опинившись в Мінську, німецьке керівництво дізналося про цей факт його біографії.

Олександр Печерський (праворуч) з братом і сестрою

З цієї причини Олександра на 10 днів закрили в так званому «єврейському льосі» – абсолютно темному підвалі. Пізніше його разом з іншими юдеями етапували в табір смерті Собібор, звідки ніхто не повертався.

Повстання в Собіборі

На відміну від інших концентраційних таборів Собібор будувався виключно для того, щоб винищувати в ньому євреїв. Найбільш слабких в’язнів відразу ж заганяли в газові камери, де вони вмирали.

Більш сильні бранці проживали трохи довше. Вони являли собою лише робочу силу, яку німці навіть не збиралися годувати.

Табір Собібор

Коли Олександр Печерський опинився в Собіборі, він відразу ж зрозумів, що тут його чекає смерть. З цієї причини хлопець задумав у що б то не стало бігти з табору. Однак він розумів, що звичайний втеча ні до чого не призведе.

В результаті Печерський вирішив організувати масове повстання, під час якого вдалося б убити максимально велику кількість наглядачів. Якщо смерть все одно неминуча, то в такому випадку не варто боятися померти. На момент організації бунту він провів у Собіборі близько 3-х тижнів.

Незабаром з’ясувалося, що більша частина в’язнів готова підтримати Олександра. Заручившись підтримкою ув’язнених, він почав вивчати територію табору, щоб виконати максимально точні і правильні розрахунки.

У Собіборі перебувало кілька швейних фабрик, де євреї шили форму для німців. Згідно з планом Олександра Печерського, передбачалося заманити офіцерів на одну з фабрик для показу нібито дорогих мундирів. Потім нацистів необхідно було вбити і забрати у них зброю.

Втеча з Собібора

14 жовтня 1943 р. в’язні, на чолі з Олександром Печерським, приступили до реалізації задуманого. Спочатку вони ліквідували 11 фашистів і кілька українських урядників, які співпрацювали з німцями. Заволодівши зброєю, бранці почали повстання, прокладаючи своїми тілами шлях до довгоочікуваної свободи.

У Собіборі тоді перебувало 550 полонених. 130 з них виявилися надто слабкими або наляканими, внаслідок чого відмовилися від втечі. На наступний день всіх їх розстріляють. В ході повстання загинуть 80 осіб, а ще 170 пізніше наздоженуть в лісах і по-звірячому вбито.

Олександр Печерський разом з 8 євреями рушив у Білорусію, де приєднався до партизанського загону Щорса. Сьогодні відомо, що до кінця війни в живих залишилися 53 колишніх в’язня, врятованих Печерським.

Для нацистів трапилося в Собіборі стало справжньою ганьбою. У зв’язку з цим вони повністю знищили табір, а на його місці розбили городи.

Олександр Аронович продовжив воювати проти вермахту. На самому початку він, як колишній військовополонений, відправили до штрафбату. Отримавши в одному з боїв поранення, організатор повстання був госпіталізований. Пізніше він демобілізувався по інвалідності.

Особисте життя

Першою дружиною Печерського була Людмила Замилацкая, у шлюбі з якою він прожив 12 років. В цьому союзі у них народилася дівчинка Елеонора.

Другою дружиною в біографії Печерського стала Ольга Котова, з якою він познайомився під час лікування в госпіталі. Після закінчення Великої Вітчизняної війни молодята вирушили в Ростов-на-Дону, де Печерський провів все дитинство і юність.

Олександр Печерський з дочкою

Подвиг російського лейтенанта довгий час не оприлюднювали. У 1987 р. відбулася прем’єра кінострічки «Втеча з Собібора». Роль Олександра Печерського зіграв Рутгер Хауер. Фільм отримав величезну популярність, а Рутгер удостоївся за свою роль «Золотого глобуса».

Цікавий факт, що Олександру Ароновичу не дозволили поїхати в США, де повинна була відбутися прем’єра картини. Станом на сьогодні Печерський є визнаним героєм в Ізраїлі. У цій країні в його честь встановлено пам’ятник.

У Росії опублікована автобіографічна книга Печерського «Прорив в безсмертя», в якій автор ділиться своїми спогадами. Не так давно був утворений фонд Олександра Печерського.

У 2018 р. Костянтин Хабенський зняв фільм «Собібор», зігравши в ньому головну роль.

Олександр Печерський і колишні в’язні Собібора

Смерть

Олександр Аронович Печерський помер 19 січня 1990 року у віці 80 років. Він знайшов спокій на ростовському Північному кладовищі. Через 17 років після його смерті на будинку, в якому він жив, встановили меморіальну дошку.

В честь Печерського були названі вулиці в таких містах, як Ростов-на Дону, Кременчук і Москва. У 2016 р. Володимир Путін посмертно нагородив олександр Вінніков орденом Мужності.

Фото Олександра Печерського

Якщо вам сподобалася коротка біографія Олександра Печерського – поділіться нею в соціальних мережах. Якщо ж вам взагалі подобаються біографії видатних людей та цікаві факти з їх життя – підписуйтесь на сайт будь-яким зручним способом. З нами завжди цікаво!

Оцініть статтю!

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Голосів ще немає)
Loading...
Загрузка...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

code