Прислів’я про бідність

  • Бідність не порок.
  • Бідність плаче, багатство скаче.
  • Без гроша — слава нехороша. Без рубля — без розуму.
  • Безгрошів’я перед грошима.
  • Багатство гине, а злидні живуть.
  • Багатство з рогами, бідність з ногами (роги-гордовитість).
  • Багатий бідному не брат.
  • Багатий і в будні бенкетує, а бідний і в свята горює.
  • Багатий пузатіє, бідний худне.
  • Багатий-то з рублем, а бідний-то з чолом.
  • Будеш ти в мене під вікном стояти (тобто скоро збіднієш).
  • У перший день гість – золото, на другий день – срібло, а в третій день і гроша ламаного не вартий.
  • Володіють містом, а помирають голодом.
  • Все може статися: і багатий до бідного стукає.
  • Зустріч бідного з повною торбою – до щастя.
  • Де біда не голодувала, а до нас на гулянку.
  • Голод в світ жене.
  • Голод мучить, а борг трощить.
  • Голод — найкращий кулінар.
  • Голод — не тітка.
  • Гроша ламаного не варто.
  • Тримай ноги в теплі, голову в холоді, а живіт в голоді.
  • Добрий то добрий, а попроси шкурки на вичинку (на халяви) – помре, а не дасть.
  • За ватагу жебраків одного багатія не виміняти.
  • Знай, чоботар, свою криву халяву (а в закрійники не потикайся)!
  • Зоб повний, а очі голодні (так очі підлоги).
  • І бідно, та сбойливо, і багато, та розсипчасто.
  • І бідний вкраде, та його бог прощає.
  • І двері багатих соромляться жебраків.
  • Козак голодний, а кінь його ситий.
  • Кому чудо, а нам чадо (тобто. при бідності).
  • Косматому теплота, голодному нагота.
  • Червоний день весілля – жити червоно, та бідно.
  • Чоловік — будівельник будинку, злиднів відганяч.
  • Миша долає – перед голодом; миші з дому вибираються – перед пожежею.
  • На бідного Макара і шишки валяться.
  • Наготи, босоти понівечені помсти, холоду, голоду Комори повні
  • Не було ні гроша — та раптом алтин.
  • Не кує залізо, молот, кує кузнеця голод.
  • Не родом старці (ст. е. жебраки) ведуться, а кому бог велить (призведе).
  • Не те забедно (прикро), що вооз великий наклав, а то забедно, що сам сидить (сказала дружина, за порадою якої чоловік продав коня і купив намисто, а після на дружині дрова возив).
  • Немає вогню, так вогнище знати.
  • Ні притулку, ні пристановища. Ні скривища, ні сбивища.
  • Жебракові село — не гак.
  • Злидні міцніше багатства (шуточ.).
  • Жебрак хвороб шукає, а до багатого вони самі йдуть.
  • Жебрак, і ситий і голодний, все одним голосом співає.
  • Потреба вивчить, як їдять калачі.
  • Нужда закон не знає, а через крокує.
  • Нужда не мала нажити, а потрібніше, щоб, наживши, не погубити.
  • Потреба вчить, а панщина мучить.
  • Потреба — мати винахідливості.
  • По бідному Захару всяка тріска б’є.
  • Поїзжани віддають дорогою всякому рівний уклін, навіть жебракові, щоб хто не зіпсував (це на півночі; в серед. губерн. нерідко дружки з буйством розганяють зустрічних, до бійки).
  • При ситості пам’ятай голод, а при багатстві – бідність.
  • Розкидаючи ворохами, грошами не збереш.
  • З голодним черевом та по добрим людям.
  • Сам наївся, та очі не ситі. Сам ситий, очі голодні.
  • Зібрався, як голодний на кисіль. Зі своєю ложкою прийшов.
  • Суму жебрака не наповниш (все ще просить).
  • Ситий голодного не розуміє.
  • Ситий по голодному не плаче.
  • Ситий по голодному, а теплий по холодному не плачуть.
  • У багатого борода помелом, у бідного клином.
  • У жебрака взяти – сумою пахне.
  • Хизуватися замолоду, а на старість вмирати з голоду.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *