Прислів’я про чуже і своє

  • Килина Федосевна до чужих хлопців милосерда.
  • Аль я не рожен, не хрещений, аль я чужий вік заїв?
  • Без хвоста і пичужка не красива (не красна).
  • Білі руки чужі труди люблять.
  • Бережи чуже, а своє – як знаєш.
  • Беруть завидки на чужі пожитки.
  • Бити кого чужою рукою.
  • Хворий зуб у себе в роті. За чужою щокою зуб не болить.
  • В чужих руках окраєць за ковригу (кус за кусень).
  • В чужих руках шмат (пиріг) великий, а як нам дістанеться, малий здасться.
  • В чужих руках нігтик з ліктик.
  • В чуже спасіння не вкупайся (про молебнях).
  • В чужій загороді худоби не наплодиш.
  • В чужий монастир зі своїм статутом не ходять.
  • В чужій калитці – не в своїй діжі: не смекнешь, є тісто, аль порожнє місце.
  • В чужій калитці, не в своїй діжі: не вгадаєш, є тісто, аль порожнє місце.
  • В чужий город не пустять козла полоти.
  • В чужій прудок не кидай неводок!
  • В чужій руці кус і довше і товще.
  • В чужій сорочці шукати бліх. Тримайся, воша, свого кожуха.
  • У чужому оці порошинку бачимо, а в своєму колоди не помічаємо.
  • В чужому городі капусту садити (про чужих справах піклуватися).
  • В чужій сукні не накрасуватись.
  • В чужому хліві овець не рахують.
  • Бачить і кривий, на кому свитка чужий.
  • Вільна (чужа) скотина – не тварина.
  • Все нам печаль по чужих печей, а своя немов ялова.
  • Вчуже добрі смішки.
  • Де пичужка не літала, а в нашу клітину потрапила (або: а до нас потрапила в клітку, а наших рук не минула).
  • Гложе мене собака, та чужа (та не своя; так невідома).
  • Дешева риба на чужому блюді.
  • Дивуватися нічому, дай бог кожному (говір., коли хто глумиться над чужою бідою).
  • Добрий чоловік — чужого не жаліє.
  • Дурень вчиться на своїх помилках, а розумний на чужих.
  • Їж чужі пироги, а свої, а свій хліб) вперед бережи!
  • Жили славою, а померли – чужий саван.
  • За своє постою, а чуже не візьму. За своє вступайся, а за чуже не хапайся!
  • За чужим добром не ганяйся з багром!
  • За чужим поженешся – своє втратиш.
  • За чуже пиво приймати похмілля. На чужому бенкеті похмілля.
  • За чужою головою поливай, як водою (т, е. чужого берегти нічого).
  • Заздрісний за чужим щастям сохне (чахне).
  • Закрий чужий гріх – бог два простить!
  • Займаєш чужі, віддаєш свої.
  • Засечено в ледку, та в чужому погребку.
  • Зайшов в чужу кліть молебень співати.
  • Злидні скачуть, неволя вчить, а чужі хліби спати не дають.
  • Золото з золотом свивалось, перлина з другою скаталась (дружка про молодих).
  • З чужої кишені платити легко.
  • З чужого обіду не соромно не ївши встати.
  • З чужої мошни не шкода і подати (милостиню).
  • З чужої мошни платити не тяга.
  • З чужої спини ремінці кроїти.
  • З-за свого добра крізь пальці дивись, а чуже притримуй!
  • Шукав (Желаючи) чужого, своє втратиш.
  • Шукаючм чужаго, а своєму заридає.
  • Як чужу біду – я водою розведу; а на свою біду – сиджу та дивлюся.
  • Кому від чужих, а нам від своїх.
  • Кінь не свій, поганяй, не стій! Коні чужі, хомут не свій – поганяй, не стій!
  • Крої свою дах, а крізь чужу не замочить.
  • Хто любов несе, а хто чуже пасе.
  • Хто бажає чужого, скоро своє втратить свій втратить).
  • Гаразд зі своєю ложкою та по чужим обідам.
  • Легко чужими руками жар загрібати.
  • Або чужу шкуру (голову) добути, або свою віддати.
  • Краще віддати своє, ніж взяти чуже.
  • Краще втіха в нещасті — чужі нещастя.
  • Ллє воду на чужий млин.
  • Люби собінка (своє), люби і оскобинку (т. е, огороджене дужкою, чуже).
  • Любив дід чужий обід.
  • На свій розум не сподівайся, а за чужий не тримайся!
  • На чужі гроші запоєм п’ємо.
  • На чуже багатство не сподівайся, своє бережи!
  • На чуже добро і очі спалахують.
  • На чуже добро руки сверблять. Чуже заздрісно.
  • На чуже надійся, а свою паси!
  • На чуже пиво не надуешь рила. Надувшись, не вип’єш.
  • На чужий двір вилами не вказуй (не паплюж людей).
  • На чужій живіт дивись та сохни.
  • На чужий коровай рота не роззявляй.
  • На чужий коровай рота не роззявляй, а раніше вставай та свій затівай (затирав)!
  • На чужий шматок не пяль роток, а свій припаси, так і в рот понеси!
  • На чужій конячці не наїздишся. Чужа одежина не надежа.
  • На чужий роток не накинеш хустку.
  • На чужій рада до заклику не ходи!
  • На чужій спині беремя легко.
  • На чужій спині легко.
  • На чужій сторонушке радий своїй воронушке.
  • На чужому горбу добре в рай в’їжджати.
  • На чужому току немає користі мені. На чужій кус не дмухаю у вус.
  • На чужому жиру (тобто добре) недалеко заїдеш..
  • На чужу кашу сподівайся, а своя б в печі була.
  • На чужу купу нічого очі здутися животик.
  • Над чужою роботою не надсаживайся!
  • Не бережи своє, бережи чуже.
  • Не вірте словам ні своїм, ні чужим, вірте тільки справам і своїм, і чужим.
  • Не давай моє біло рукодельице чужим людям на поруганьице.
  • Не дери (Не выголяй) глаз на чужой квас, а раніше вставай та свій затирав (затівай)!
  • Не до чужої печалі, і своєї ще з плечей не завантажили.
  • Не чекає Мартин чужих полтин; стоїть Мартин за свій алтин.
  • Не закривати стати чужою діри своїм рукавом.
  • Не зарься на чуже, своє бережи!
  • Не засаливай вус на чужій кус! Не гостри зубки на чужі шматки!
  • Не сподівайся, Роман, на чужу кишеню!
  • Не сподівайся, дід, на чужій на обід!
  • Не наша справа, попове; не нашого попа, чужого.
  • Не плач (Не сумуй), мати, за чужим дитяти!
  • Не путайся в чуже лико! Не лізь, Оленка, де не питають!
  • Не радісний чужий обід, як свого будинку немає.
  • Не радій чужому безвременью, сам під богом.
  • Не розводь усок на чужий шматок!
  • Не розводь усок на чужий шматок.
  • Не сідай-під чужий паркан, а хоч в крапивку, та під свій.
  • Не стільки бентежить свій збиток, скільки чужий зиск.
  • Не твоя (Не наша) печаль чужих дітей качати.
  • Не труни на чужій пролуб, свою протяпай, так хоч ляпай!
  • Не вказуй на чужій зарод (поклажу хліба) вилами (або: на чужий двір).
  • Не вкрав, а знайшов – в чужій кліті.
  • Не шевель чужий щавель, а свій набери, так як хошь воруши!
  • Нема тобі діла, Федосія, оббирати чужі колосся!
  • Одна тільки сваха за чужу душу божиться.
  • Він дивиться чужими очима, слухає чужими вухами.
  • Від чужих воріт не соромно ні з чим відійти. Від чужих воріт живе і поворот.
  • Від чужих нажитков не нажити пожитків.
  • Охав дядько, на чужі гроші (статки) дивлячись.
  • По чужих кишенях не шукай, свої стереги!
  • По чужих ран та чужим салом мазати не збитково.
  • По чужій шкурі не боляче.
  • Пошкодуєш чуже – бог дасть своє.
  • Пожалій чуже – бог пошле своє.
  • Повно чужих кіз вважати: адже не казку писати (не ревізію).
  • Прогнали Варвару з чужого анбару.
  • Рад би душею, хай хліб-пов чужий.
  • Розкидали палиці на чужі галки.
  • Ріж, вовк, чужу кобилу, та моєї вівці не чіпай!
  • Рідна сторона — мати, а чужа — мачуха.
  • З чужого коня посеред бруду — геть.
  • З чужого коня середь бруду геть.
  • Сватання – душогубство. Сваха чужі гріхи на душу. бере.
  • Своє добро в жменьку збирай, чуже добро цього, рассевай!
  • Своє добро сію, вію, чуже – жну, пожинаю.
  • Своє добро втрачає, а чужого бажає.
  • Своє добре втрачає, а чужого бажає.
  • Своє втративши (ті. е, промотав), чужого не шукають.
  • Свого коня ляпанцем, чужого коня кругляком.
  • Свого не забувай, а чужого не замай!
  • Свої собаки гризуться, чужа не приставай!
  • Свій з своїм лайся, а чужий не вяжись (не мешайся, не вплутуватися)!
  • Свій з своїм считайся, а чужий не вступайся!
  • Свій сухар краще чужих пирогів.
  • Свій у печі, та не чіпляйся до чужої мови!
  • Своя шкіра сорочки дорожче. Своя рогожа чужий пики дорожче.
  • Вважати в чужих кишенях легше, ніж у своїх.
  • Ситний чужий обід, а все тільки на одну добу.
  • Хороша Маша, та не наша. Не дери глаз на чужой квас!
  • Хороша риба на чужому блюді.
  • Хороша риба, та на чужому вона блюді.
  • Добре їздити, у кого свій батіг – на чужих коней.
  • Ніж чуже одонье утоптувати, своє б хоч як-небудь поклав.
  • Що кому за діло до чужого діда (до чужого тіла)?
  • Що мені до чужих? Так пропадай хоч і свої!
  • Чужа одежина не надежа, чужий чоловік не годувальник.
  • Чужа біда – сміх, (помора).
  • Чужа біда за сахар.
  • Чужа болесть дасть поїсти, а про свою біду і сказати не можу.
  • Чужа вина не прощеная.
  • Чужа душа – загадка. Чужа душа – темний ліс. У чужу душу не залізеш. Чужа душа – дрімучий бір.
  • Чужа душа не тік: не заглянеш.
  • Чужа душа — темний ліс.
  • Чужа корова, що видоєна, що висмоктана – все одно.
  • Чужа ноша не тягне (тобто не турбує).СВОЄ – ЧУЖЕ
  • Чужа кривда (біда, нагота) не разжива.
  • Чужа печаль з розуму звела, а за своєю потужити нікому.
  • Чужа свиня та в чужому городі – вовк її ріж і з городом-то!
  • Чужа сльоза – вода (що з гуся вода).
  • Чужа сторона без вітру сушить, свекруха-матінка без петлі душить.
  • Чужа шкіра не болить.
  • Чужи дурні – чудо каки, а наші дурні – казна-як!
  • Чужі грошики зубасті.
  • Чужі гроші свої з’їдають (про ростах).
  • Чужі діти швидко ростуть.
  • Чужі кури ростятся, а наші тільки стирчать.
  • Чужі півні співають, а на наших тіпун напав.
  • Чужі руки легкі, та не до серця.
  • Чужі руки — не своя голова.
  • Чужі полотна настятся (ст. е. біляться), а наших і в суровье не бувало.
  • Чужим багатий не будеш. Чуже добро не про запас.
  • Чужим всяк тороват.
  • Чужим добром – піднось відром.
  • Чужим добром не разживешься. Чужа пожива не разжива.
  • Чужим добром нахваляється, а своє іод лавку ховає.
  • Чужим здоров’ям хворий. Дивлячись на людей, сохне.
  • Чужим і великим (тобто і багатьом) не нажитися.
  • Чужим обідом гостей пригощати не збитково.
  • Чужим розумом не зібрати будинок.
  • Чужим виродком коришь, над своїм казнишься.
  • Чужим хлібом життя не прожити.
  • Чужим хлібом та чужим розумом недовго проживеш (не багато наживеш).
  • Чужими руками та жар загрібати.
  • Чужих немає, а своїх мало. Що наше, того нам і не треба.
  • Чужого шукаючи, своє втратив (напис на черепі Святослава).
  • Чужого на свій аршин не міряй!
  • Чужого не бери, свого не давай!
  • Чужого не бажай, а свого не гай (тобто не мотан).
  • Чужого не хапай, свого не кидай!
  • Чужого соромно, а свого шкода.
  • Чуже бережи, а своє бережеться саме.
  • Чуже беречи – не своє труїти.
  • Чуже веретенце бери, та й свій залиш!
  • Чуже взяти своє втратити.
  • Чуже вино і пив би, і лив би, і скупатися попросив би.
  • Чуже горе оханьем пройде. Легка побути налюде (арханг.).
  • Чуже добро страхом обгороджено.
  • Чуже добро страхом обгороджено. На чуже сам не свій.
  • Чуже і хороше постыло; а своє і худе, так мило.
  • Чуже не міцно і велике, а своє і мале, та праве.
  • Чуже не споро, пропаде скоро; а своє держи, так як хоч тереби.
  • Чуже віддати своїм доплатити (не біда заплатити).
  • Чуже сіно катає, своє гноїть.
  • Чужою бідою ситий не будеш.
  • Чужий гріх прикрити, не оголити себе.
  • Чужий дурень – ха-ха! а свій дурень – ох-ох! Чужий дурень – веселощі, а свій – безчестя.
  • Чужий і хліб солодший калача.
  • Чужий мед гіркий. Чужі хліби приедчивы.
  • Чужий мішок, хоч выворотить, так отрясти.
  • Чужий чоловік милий, та не жити мені.з ним; а свій осоружний, волочитися з ним.
  • Чужий обід солодкий, та не суперечка.
  • Чужий птахи не вважати (сглазишь).
  • Чужий син – не дітище. Чужий розум – не розум.
  • Чужий син дурень – сміх, а свій син дурень – смерть (сором).
  • Чужий талан скоро росте, а наш ні повзе, не лізе.
  • Чужий розум до порога. Чужий розум не попутник.
  • Чужий хліб у горлі летухом співає.
  • Чужий хліб гіркий. Чужим кусом пригнітишся. Чужий хліб рот дере. Чужий кус в рот не йде.
  • Чужого сміху (тобто біді) добре сміятися: посмійся своєму!
  • Чужу ріллю оре, а своя в поклади.
  • Чужу біду руками (бобами, на бобах) разведу, а к своей и ума не приложу.
  • Чужу біду руками розведу.
  • Чужу біду, не посоля, уплету, а свою, і посахарив не проковтну.
  • Чужу дах криє, а своя тече (а своя капає, а підлогу свою крапель).
  • Чужу курку хоч дері, а за хохол тримай!
  • Чужу курочку щіплі, а за крильце тримай!
  • Чужу пашенку орати – насіння втрачати.
  • Чужу печаль і з хлібом з’їси, а своя і з калачем в горло не йде.
  • Чуже жито віяти – порошить очі.
  • Чужу сторону ніхто проти свахи не нахвалить.
  • Чужу траву косити, а своя в дрантя.
Читайте також:  Прислів'я про щастя і нещастя
1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Голосів ще немає)
Loading...
...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

code