Прислів’я про щастя і нещастя

  • Баба сльозами біді допомагає.
  • Біда біду накликає.
  • Біда біду родить, бідою поганяє.
  • Біда на біді, бідою поганяє.
  • Біда не по лісі ходить, а по людях.
  • Біда не приходить одна.
  • Біда не ходить одна.
  • Біда з победушками.
  • Біда сім бід призводить.
  • Без щастя і в ліс по гриби не ходи!
  • Бог не гуляє, а добро переміряє (йдеться при зміні щастя).
  • Багатому з полугоре жити. Багатий у підлозі горя горює.
  • Була в собаки хата, дощ пішов — вона й згоріла.
  • Було б щастя, та здолало негода.
  • Було добро, так давно; а буде вперед, та горе бере,
  • Бути біді, так трапилися гроші на стегні.
  • У бідах людина примудряється.
  • У кобилью голову щастя.
  • У сутичці – щастя велике діло.
  • У щастя – не в бабки: свинчаткой кону не виб’єш.
  • У щастя – не в цурки: изруч не вб’єш.
  • Видима біда, що в житі лобода.
  • У снах щастя, а в бувальщину напастя.
  • Уві сні щастя, наяву негода.
  • Вовк дорогу перебіжить – до щастя.
  • Вперше роком, та й то з горем.
  • Зустріч бідного з повною торбою – до щастя.
  • Вся біда на кону (тобто на черзі, чекає рішення).
  • Вся біда на кону. Голова в ставку йде.
  • Всяк розуміє свою біду. Всякому своя гірка образа.
  • Всяк свого щастя коваль (перекладна).
  • Всяка біда з семи бід народжує.
  • Де біда не була, а до нас прийшла.
  • Де біда не голодувала, а до нас на гулянку.
  • Де біда не хиталася, а до нас пришатилась.
  • Де немає частки, тут і щастя невелике.
  • Де пригріло (щастя), там і село.
  • Де щастя, там і заздрість.
  • Де чає радісно, там зустрінеться гірко.
  • Дурному щастя, а розумному бог дає.
  • Дурному щастя, а розумному напастя (або: негода).
  • Горе цибульне.
  • Горе наше – гречана каша; їсти не хочеться, а покинути шкода.
  • Бідолашна голова.
  • Гріх так лихо на кого (або: на ком) не живе?
  • Дощ на молодих – щастя.
  • Дорога ложка до обіду.
  • Друг пізнається в біді.
  • Думі на щастя не піддавайся!
  • Думи за горами, а біда (або: смерть за плечима.
  • Дурень спить, а щастя в головах лежить.
  • Їде біда на біду, біду бідою поганяє.
  • Їду до обіду, а до вечері додому приїду.
  • Якщо гора не йде до Магомета, то Магомет йде до гори.
  • Жіночий звичай – сльозами біді допомагати.
  • За недобрим підеш, на біду набредеш.
  • Заздрісний за чужого щастя сохне (чахне).
  • Заколодило щастя – не що візьмеш.
  • Заєць дорогу перебіжить – до нещастя.
  • Йду вперед, краще страх (горе) не бере.
  • З чужого обіду не соромно не ївши встати.
  • Іншого щастя (або служба) мати, іншого мачуха.
  • Якби знати так відати, де нині обідати.
  • Кожен сам коваль свого щастя.
  • Як би відвідати, де пообідати?
  • Як гроші при стегні, так допоможуть при біді.
  • Як чужу біду – я водою розведу; а на свою біду – сиджу та дивлюся.
  • Коли прийде біда, не піде на розум і їжа.
  • Коли рак на горі свисне.
  • Кому село Любово, кому горе люте.
  • Кому щастя служить, той ні про що не тужить.
  • Корінь навчання гіркий, а плід його солодкий.
  • Хто і в горі сміється, тому все вдається.
  • Хто йде бенкетувати, а ми ні.
  • Хто знайде в квітках зайву пелюстку – до щастя
  • Хто потреби не бачив, і щастя не знає.
  • Зозуля кує – горе підказує.
  • Курка півнем заспівала – до біди на свою голову: їй рубають голову.
  • Гаразд зі своєю ложкою та по чужим обідам.
  • Легко знайти щастя, втратити й того легше.
  • Лийся біда, що з гуся вода.
  • Лиха біда біді прийти, а победкі з ніг зіб’ють.
  • Лиха біда на кого не живе.
  • Добрий початок.
  • Люди бенкетувати, а ми ні.
  • Моє щастя розбіглося по сучків, з гілочок.
  • Москва від копійчаної свічки згоріла.
  • Мужик на щастя сіяв хліб, а вродила лобода.
  • На всяку біду страху не напасешся.
  • На бенкеті посуд б’ється на щастя господаря.
  • На погоріле краще віддати, ніж збирати.
  • На радощах зап’єш — з горем руку підеш.
  • На щастя ні духовної, ні фортеці.
  • Нахабство — друге щастя.
  • Наше щастя – дощ та негода.
  • Наше щастя – діряве решето.
  • Наше щастя грудкою злежалось.
  • Не було б щастя, та нещастя допомогло.
  • Не погрожуй щуці морем, а нагому — горем.
  • Не знаю, не відаю, де біду скуштую.
  • Не курочка (щастя), не прикормиш.
  • Не наше щастя, щоб знайти, а наше, щоб втратити.
  • Ненароком до обіду приходить щасливий.
  • Ні те, ні се кипіло, та й то пригоріло.
  • Нового щастя шукай, а старого не втрачай! Нового друга бажай, а старого (щастя) не позбувайся!
  • Одну біду перебеду їж, а всіх бід не перебедовать.
  • Полювання (т. е, полювання) тішити – не біда платити.
  • Погані роки, коли в житі лобода.
  • Поїхали бенкетувати, а довелося горе горювати.
  • Небіжчика зустріти – до щастя.
  • Спроба не катування (не жарт), а попит не біда.
  • Спроба не жарт, попит не біда.
  • Спроба — не катування, попит — не біда.
  • Пішла біда – розчиняй ворота! Будинку господар дома? Біда прийшла.
  • Правда — добре, а щастя краще.
  • Прийде щастя, та з печі зжене.
  • Розчепірив пальці – щастя загрузла: рот нарозхрист – а воно й туди.
  • Розчісуючи косу нареченій, вплітають за пенькові пасма (для щастя. Тверд.).
  • Родима плямочка до щастя.
  • З нього всяка біда, як з гуся вода.
  • З твоїм щастям тільки у бір по гриби.
  • З твоїм щастям лише по гриби.
  • Сам на біду напрошується.
  • Збув біду, як сосідову (як попову) дружину.
  • Свиня назустріч – на щастя.
  • Своя земля і в смутку міла.
  • Сьогодні щастя, завтра щастя – помилуй бог, а розум-то де? (Суворов.)
  • Сіяли жито, а косимо лободу.
  • Сліпота коні не порок, а нещастя.
  • Сміливий початок — та ж перемога.
  • З щастям на скарб набредеш, без щастя і гриба не знайдеш.
  • Солдат-неборака, гірше лапотного лика.
  • Зрослі брови обіцяють щастя.
  • Сухе дерево в зрубі – до щастя.
  • Щасливий бував, та бесшастя в руки зловив.
  • Щастя – вешнее відро (тобто ненадійно).
  • Щастя – не кінь: не щастить по прямій доріжці.
  • Щастя без розуму – дірява торба (що знайдеш, те й втратиш).
  • Щастя без розуму дарма.
  • Щастя без розуму — дірява торба: де знайдеш, там і згубиш.
  • Щастя в голоблі не впряжешь.
  • Щастя щастить дурневі, а розумному бог дав.
  • Щастя вертко: набоїв не наб’єш (наделка на човні).
  • Щастя бачиш – сміливіше йдеш.
  • Щастя вільна пташка: де захотіла, там і сіла.
  • Щастя та трястя на кого нападе.
  • Щастя дорожче богатирства. Щастя дорожче розуму, багатства тощо
  • Щастя духовним не зміцниш.
  • Щастя їздить у кареті, а з розумом йде пішки.
  • Щастя як жар-птиця — не кожному дається.
  • Щастя легко на помині не буває. Хочеш оленя за роги зловити – а він у ліс.
  • Щастя мати, щастя мачуха, щастя скажений вовк.
  • Щастя на коні, бещастя під конем.
  • Щастя на сніжних крилах, нещастя на милицях.
  • Щастя не батрак: за вихор не притягнеш.
  • Щастя не дворянство, родом не ведеться.
  • Щастя не кляп: в руки не візьмеш.
  • Щастя не кінь (не шкапа): хомута не одягнеш (або: не взнуздаешь).
  • Щастя не корова: не видоїш.
  • Щастя не палиця, в руки не візьмеш.
  • Щастя відпало, нічого в хаті не стало.
  • Щастя прийде, і на печі знайде.
  • Щастя катувати – гроші втрачати.
  • Щастя з бещастям – відро з негодою.
  • Щастя з бещастям на одних санях їздять.
  • Щастя з нещастям двір про двір живуть (або: про межу).
  • Щастя з нещастям змішалося – нічого не залишилося.
  • Щастя зі щастям зійдеться, і то без розуму не розминеться.
  • Щастя розуму додає, нещастя останній віднімає.
  • Щастя, що вовк: обдурить так у ліс піде.
  • Щастя, що палиця про два кінці.
  • Щастя, що трястя: на кого схоче, на того й нападе.
  • Щаст. не вір, а біди не лякайся!
  • Щаст. не зовсім вір. На щастя не сподівайся!
  • Щастя шукати – від нього бігти.
  • Тебе звали обідати, а ти прийшов об’їдати.
  • То не біда, що в житі лобода, то біда, що ні жита, ні лободи.
  • У нього дурне щастя; осляче, волове щастя.
  • Філін та ворон зловісні птахи, крик їх до нещастя.
  • Хотілося (Збиралися) бенкетувати, а довелося сумувати.
  • Чужа біда – сміх, (помора).
  • Чужа біда за цукор.
  • Чужа болесть дасть поїсти, а про свою біду і сказати не можу.
  • Чужа кривда (біда, нагота) не разжива.
  • Чуже горе оханям пройде. Легка побути налюде (арханг.).
  • Чуже віддати своїм доплатити (не біда заплатити).
  • Чужою бідою ситий не будеш.
  • Чужий мед гіркий. Чужі хліби приїдчиві.
  • Чужий хліб гіркий. Чужим кусом пригнітишся. Чужий хліб рот дере. Чужий кус в рот не йде.
  • Чужого сміху (тобто біді) добре сміятися: посмійся своєму!
  • Чужу біду руками (бобами, на бобах) разведу, а до своєї и розуму не приложу.
  • Чужу біду руками розведу.
  • Чужу біду, не посоля, уплету, а свою, і посахарив не проковтну.
  • Еко щастя – на мосту з чашкою.
  • Еко щастя: два міхура на ложку.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *