туберкульоз легенів

Туберкульоз легенів

Туберкульоз легень — це досить поширене інфекційне захворювання, відоме з давніх часів. Довгий час туберкульоз, який раніше прийнято було називати на сухоти, вважався хворобою людей бідних: живуть в поганих умовах і погано харчуються.

Почасти це вірно: ймовірність захворіти на туберкульоз вище при поганій якості життя, однак від цієї хвороби все ж не застрахований ніхто. Нерідко це захворювання виявляють випадково при плановому обстеженні у благополучних людей, в оточенні яких немає хворих на туберкульоз.

Етіологія

Туберкульоз — це бактеріальна інфекція. Викликає її мікобактерія туберкульозу (паличка Коха). Більш ніж у 80 % випадків зустрічається туберкульоз легенів, ця форма хвороби найнебезпечніша, в тому числі і для оточуючих. Однак зустрічаються і позалегеневі форми хвороби, які можуть вражати чи не будь-які органи людини.

За даними ВООЗ, практично кожна третя людина у світі інфікована туберкульозом легенів. Але це зовсім не означає, що ці люди хворі. Коли паличка Коха потрапляє в організм здорової людини повітряно-крапельним або контактно-побутовим шляхом, її атакують імунні клітини, які не дають їй розмножуватися, відповідно хвороба не розвивається.

Якщо імунітет ослаблений або недостатньо сформований в силу віку, або ж людина з різних причин змушений подовгу контактувати з людиною, хворим відкритою формою туберкульозу, найбільш вірогідний розвиток хвороби.

Вважається також, що ризик захворіти на туберкульоз легень вище у курців, пацієнтів з цукровим діабетом і ВІЛ-інфекцією, у тих, хто погано харчується, а також у людей з хронічними захворюваннями, в першу чергу бронхів і легенів. Останні можуть сприймати симптоми почався туберкульозу як чергове загострення бронхіту або хронічної обструктивної хвороби легень і довго не звертатися до лікаря.

Клінічна картина

У більшості людей туберкульоз легенів асоціюється з сильним кашлем і кровохарканням, однак найчастіше хвороба розвивається протягом тривалого часу і в самому початку протікає безсимптомно.

Поступово у хворого з’являються слабкість, надмірна пітливість у нічні години, зниження апетиту і ваги, блідість шкіри і нездоровий рум’янець. Температура може тривалий час триматися на позначці в 37 градусів.

Якщо туберкульоз не розпізнати, поки він ще в латентній, тобто закритій формі хвороба може перетекти у відкриту форму туберкульозу, для якої характерні подальше погіршення самопочуття та посилення симптомів інтоксикації, субфебрильна температура, тривалий приступоподібний вологий кашель з виділенням мокроти, в якій з часом спостерігаються включення крові — вони свідчать про те, що хвороба зайшла у важку, запущену стадію.

При легеневій формі туберкульозу не виключено і більш агресивний розвиток хвороби, клінічно схожий з появами інших захворювань нижніх дихальних шляхів. У цьому випадку може спостерігатися підвищення температури тіла до 38-39 градусів, болі в грудній клітці, що підсилюються при кашлі. Кашель у цьому випадку може бути і сухим.

Позалегеневі форми захворювання, на які припадає менше 20 % від загального числа випадків туберкульозу, по клінічній картині схожі з захворюваннями нетуберкульозної етіології.

Так, наприклад, туберкульозне ураження кісток і суглобів виявляється болем і обмеженням рухливості, а ураження нирок може давати клініку пієлонефриту або гломерулонефриту.

Діагностика туберкульозу

З метою раннього виявлення туберкульозу легенів дітям проводять пробу Манту або Діаскін-тест, останній вважається більш інформативним. Дорослі з цією ж метою щорічно повинні проходити флюорографію.

За показаннями проводять посів мокротиння, рентген грудної клітки і комп’ютерну томографію (КТ), іноді рекомендовано проведення аналізу крові методом ІФА (для виявлення антитіл до туберкульозу), а також виявлення ДНК збудника методом ПЛР у крові, сечі або мокротинні.

Лікування туберкульозу легень

Лікування туберкульозу — тривалий процес. Якщо хвороба протікає в закритій формі можливе проведення курсу лікування в амбулаторних умовах. Найчастіше використовують антибіотики «Ізоніазид» і «Рифампіцин» протягом декількох місяців.

Лікування відкритої форми захворювання проводиться в протитуберкульозному диспансері та передбачає застосування багатокомпонентної схеми лікування протитуберкульозними препаратами.

Велику проблему для сучасної фтизіатрії являє формування резистентності збудника до традиційних ліків. Відбувається це в першу чергу тому, що нерідко хворі, особливо провідні асоціальний спосіб життя, самостійно переривають призначений курс лікування.

В цьому випадку знаходяться в організмі бактерії стають нечутливими до антибіотиків, які пацієнт застосовував. Заразившемуся від нього людині доводиться призначати так звані резервні антибіотики, що володіють високою токсичністю.

Іноді потрібно хірургічне видалення вогнищ туберкульозу.

Після основного курсу лікування показане санаторно-курортне лікування.

Профілактика туберкульозу

До неспецифічної профілактики туберкульозу відносять рекомендації щодо ведення здорового способу життя та повноцінного харчування, а також своєчасне лікування захворювань нетуберкульозної етіології, які знижують імунітет.

Дорослим важливо регулярно проходити флюорографію, а дітям робити Манту або Діаскін-тест, які дозволяють виявити хворобу на ранній стадії, коли її набагато легше вилікувати. Що важливо, при цьому мінімізується ймовірність зараження оточуючих.

В якості специфічної профілактики використовується вакцинація дітей (БЦЖ).

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

code