Заїкання — поширене, але при цьому досить складне мовне порушення, причини якого до кінця не вивчені. Порушення ритму і плавності мовлення, що виявляється неконтрольованим повторенням звуків і складів або ж застрявання на якомусь звуці, відбувається через мовних судом: артикуляційних, голосових або дихальних. Останні — найважчі.
В залежності від локалізації професор І. А. Сікорський виділяє 16 різних форм мовленнєвих судом. При цьому найчастіше зустрічаються і їх змішані форми.
Мовні судоми при заїканні бувають клонічними, тонічними, а також клоно-тонічними або тоно-клонічними. Клонічні судоми зазвичай з’являються першими і проявляються неконтрольованим повторенням звуків і складів. Тонічні викликають вимушені запинки на початку або середині слова.
При змішаній формі мова заїкуватого рясніє повторами і протяжним вимовляння окремих звуків і складів, а також напруженими запинками.
Причини заїкання
Як вже говорилося вище, на сьогоднішній день причини заїкання до кінця не вивчені. Однак відомо, що важливе значення має спадковий фактор: на генетичному рівні передається певний тип нервової системи — готовність до виникнення заїкання. Розвинеться це мовне порушення, буде залежати від багатьох факторів.
Пусковим механізмом у даному випадку може стати сильний переляк, перевантаження слабкої нервової системи малюка на етапі активного становлення мовлення дитини великим обсягом інформації, комп’ютерними іграми, тривалим переглядом телевізора, особливо сучасних мультфільмів і т. п.
Небезпечні в плані можливого розвитку заїкання також систематичне порушення режиму дня, конфлікти в сім’ї, мимовільним свідком яких стає дитина, некоректне або суперечливе виховання, двомовність, перенавчання ліворукості. Діти також можуть почати заїкатися, наслідуючи мовлення когось із близьких.
За однією з теорій, спровокувати заїкання може неправильне співвідношення процесів збудження і гальмування в корі головного мозку. Також в ході ряду досліджень встановлено взаємозв’язок між заїканням і зниженням регіонального церебрального кровотоку в зонах мозку, що відповідають за мову.
Часто мовні запинки з’являються у мові дитини поступово на тлі затримки мовного розвитку і залишкових проявів органічного ураження головного мозку, яке відбулося в результаті ускладнень під час вагітності і пологів або перенесених малюком захворювань у ранньому віці. У цьому випадку заїкання носить неврозоподобный характер.
Якщо ж органічної патології не спостерігається, заїкання з’явилося раптово, часто на тлі прискореного мовного розвитку, і характеризується хвилеподібним перебігом, то це мовленнєвий порушення носить невротичний характер (логоневроз).
Невротичний і неврозоподобное заїкання відрізняють не тільки причини, але і прояви захворювання і прогноз. Різними будуть і методики подолання мовного порушення.
Як проявляється заїкання
При логоневрозе заїкання протікає хвилеподібно. У спокійній обстановці або наодинці з собою людина може говорити плавно, але при найменшому хвилюванні в його мові з’являються запинки.
Неврозоподобное заїкання протікає стабільно і поява мовних судом мало залежить від того, хвилюється чи говорить.
При цьому характерні мовні — не єдиний прояв заїкання. Нерідко вони супроводжуються напругою, всілякими гримасами і тиком. Можлива поява нав’язливих рухів і логофобии — страху перед промовою.
Лікування заїкання у дітей і дорослих
Корекція заїкання — складний і тривалий процес, що вимагає комплексного підходу. Для дорослих пацієнтів на перший план виходить психотерапевтичний вплив.
Також використовують логопедичні тренінги, спрямовані на усунення мовленнєвих судом, організацію правильного дихання і голосоподачі. Дітей також навчають програмувати мова на смислові відрізки і правильно розставляти паузи.
Багато логопедичні центри використовують методику Л. З Арутюнян, яка передбачає синхронізацію мовлення та рухи пальців руки, а також формування рефлексу спокою.
Нерідко потрібні медикаментозне лікування, голкотерапія, точковий масаж і інші методи.
Успіх залежить не тільки від кваліфікації логопеда і зусиль самого заїкуватого, але і від його оточення. Батькам заїкуватого дитини важливо організувати правильний режим дня, намагатися не фіксувати його увагу на дефекті і чітко слідувати даними логопедом рекомендацій.
Також важливо пам’ятати, що заїкання може повернутися знову, навіть якщо запинки з промови повністю зникли.