Засинай, на добраніч …
Спи, кохана моя.
Пам’ятай, ти потрібна мені дуже,
Не знав я життя без тебе!
Нехай тривоги мчать повз,
Немає їм місця в снах …
Засипай з посмішкою милою
На своїх губах …
* * *
На добраніч, солодка моя,
Нехай уві сні побачиш ти мене.
Свої очі, кохана, закрий
Собі уяви – я поряд з тобою.
Нехай буде сон приємним до ранку,
Лягати спати давно вже пора …
Вже вогні погасли за вікном.
Бажаю самих феєричних снів!
* * *
У цю пізню годину ми знову не поруч,
Сон накриє місто і людей,
Під нічним чарівним зорепадом,
Засипай, улюблена, скоріше.
Доброї ночі, миле моє кошеня,
Я люблю тебе сильніше день за днем.
Для мене ти краще за всіх дівчат!
Знаю, вічно будемо ми вдвох.
На вії мрії сновидінь,
Опустилися тихо в цю годину.
І від ніжних їх дотиків.
Ти заснеш, не відкриваючи очей!
Лише з тобою, такою рідною, улюбленою.
Бути хочу я поруч кожен день,
Знаєш, це так нестерпно,
Чекати поки розтане ночі тінь.
Солодкий сон закутає в обійми,
Лише до нього не буду ревнувати.
Не дочекаюся вже, коли знову я
Засипати прийду в твоє ліжко.
* * *
На добраніч, люба,
Неповторна, рідна …
Нехай тобі насниться сон,
Де ніжність я дарую і стогін!
* * *
Солодка ти, як цукерка,
Смак маєш дуже рідкісний.
Його пробувати мрію,
Але поки один я таю …
Без тебе знову лягати …
Нехай тобі любов присниться!
Я ж теж в кожному сні
Буду думати про тебе!
* * *
На віях твоїх напівдрімота
Засинаєш – очі тяжчають
Ти пробач – я не поруч знову
Але я сон твій зберегти зумію.
Нехай насняться тобі озера
І бездонне небо над ними
Але навіть цього мало простору
Заколисаного словами моїми.
На добраніч тобі, Кохана!
Прошепчу вітерцем по шкірі
Найніжніша, наймиліша!
Якщо ти заснеш – і я засну теж.
Неспокійна моя, беззахисна
Згадуй про мене цієї ночі,
Ти коли спиш – така красива.
Я приснюсь тобі сьогодні, точно!
Оберігати дихання буду твоє
І від снів поганих захищати буду.
Засинай, улюблене сонечко моє!
Я завжди поруч, я про тебе не забуду!
* * *
Спи, солодка принцеса, ніщо нехай не заважає.
Весь світ застиг слухаючи, тебе створіння Раю.
* * *
Ніч на землю тихо опускається,
Засинає дружно все кругом.
Я люблю тебе, моя красуня!
Спи ж солодким і щасливим сном.
Нехай тобі насниться багато казкових,
Чудових і прекрасних земель,
Там ти зустрінеш сотні радісних,
Милих і привітних людей.
* * *
На добраніч я тобі бажаю,
Принцеса ненаглядная моя.
Уяви собі, тихенько засинаючи,
Як ніжно обіймаю я, люблячи.
Нехай райські тобі присняться птиці
Звірі, що граються на снігу.
Як стражник біля воріт своєї цариці,
Я сон твій невпинно стережу.
* * *
Найрідніша на планеті!
Для тебе на небі зірки світять,
Місяць ніжно, ласкаво сяє.
Все навколо тихенько засинає.
Побажати дозволь добраніч!
Пам’ятай, що люблю я дуже-дуже!
Нехай мрія тобі наснитися зможе,
Ну а сон ніхто не потривожить.
* * *
Ніч, таємничий птах
Заглянула прямо в душу.
Сни розвісивши на віях, прошепотіла:
“Будь слухняною,
Спати лягай не надто пізно,
Разом з сонцем заходять.
Сни чарівні по зірках
Адже приходять тільки до сплячих!”
* * *
У небі зірки ясні, світлий
Чумацький шлях.
Спи, моя прекрасна!
Треба відпочити.
* * *
У всіх вікнах погасло світло.
Буде ніжною твоя ніч.
Я як лицар колишніх років
Всіх ворогів вижену геть.
Під вікном твоїм до ранку
Стану твій зберігати сон.
Я веду себе, як дурень,
Тому що в тебе закоханий.
* * *
Від твоєї неземної краси
Я яку ніч не сплю.
Моя радість, не бачиш ти,
Як тебе я обожнюю?
Я хотів би у вікно влетіти, як осінній сухий листок.
На тебе не дихаючи дивитися
Мою прекрасна нічна квітка.
* * *
У аномально великі місяці
Захмеліла тече кров
Тільки знаю, ти скажеш мені,
Що не віриш в мою любов.
* * *
Пора, улюблена, пора,
Хай буде ніч до тебе добра.
Дихання ялини і сосни подарує казкові сни.
Присниться найкраща мить.
І шум хвилі, і чайок крик,
І він з тобою пливе в світанок.
Як шкода, що мене там немає …
* * *
Моя улюблена, засинай!
Втомилася, моя рідна!
Уві сні, можливо, злітаєш в рай,
А я тут почекаю, у краю.
