Без гроша – слава нехороша. Без рубля – без розуму.
Без грошей – нероба. Без грошей – скрізь худно.
Без грошей проживу, без хліба не проживу.
Без грошей людина нероба.
Без потреби живе, хто береже гроші.
Без господаря – гроші черепки.
Безгрошів’я перед грошима.
Бережи (або Паси) гроші про чорний день!
Бог дасть гроші, а чорт дірочку, і підуть божі грошики в чортову дірочку.
Бог любить віру (або: правду), а гроші рахунок.
Багатому солодко їсться, та погано спиться. Без грошей сон міцніше.
Багатому чорти гроші кують.
Брат братом, сват сватом, а гроші не зісватані.
Був би мішок, а гроші будуть.
Бути біді, так трапилися гроші на стегні.
У перший день гість – золото, на другий день – срібло, а в третій день і гроша ламаного не вартий.
Всього веселіше – свої гроші рахувати. Свої грошики рахувати не надокучить.
Всіх грошей не заробиш.
Вип’ємо? – Вип’ємо. – А гроші де? – А шапка-то у тебе що?
Де вода, там і буде; куди гріш пішла, там і накопичиться.
Де багато води, там більше буде, де багато грошей – більше буде.
Де нігтем поскребеш, там і гріш (або: і воша).
Господи, господи! Убий того до смерті, хто краще нашого живе (або: у кого грошей багато та дружина хороша).
Гріхів багато, та й грошей досхочу.
Гроша ламаного не варто.
Дай злодієві хоч золоту гору – красти не перестане (прибавка: а чесного хоч засип золотом, не зачепить).
Дай гріш, та пусти порося в жито – будеш хороший.
Грошей досхочу, а ще б більше.
Грошей наживеш – без потреби проживеш.
Грошей немає – перед прибутком; зайвий гріш – перед загибеллю.
Грошей немає, так подушка під головою не крутиться.
Грошей немає, і справи немає (тобто без клопоту).
Грошик – молитва, що гостра бритва (тобто всі гріхи збриє).
Гроші в кишені – тітонька в торгу.
Грошик доріжку прокладає.
Грошик мана (або мала), задає туману.
Грошик не бог, а береже (або: а милує).
Грошик не бог, а півбога є. Після бога – перші гроші.
Грошик не бог, але півбога є.
Грошик рубля береже, а рубль голову стереже.
Грошик рубля стереже, а рубль голову береже.
Грошики – крильця. Гроші – крила.
Грошовий гріх — на багатого.
Деньга грошенят дістає.
Деньга грошенят наживає (або: народить, кує).
Деньга і камінь довбає.
Деньга на гріш набігає.
Деньга попа купить і бога обдурить (тобто Поп гріхи приховає).
Грошей немає миколи та й ніколи (тобто завжди витрата).
Грошима душі не викупиш.
Грошима коня не купиш (а удачею).
Гроші (або: Хліб) та живіт (тобто худобу), так і баба живе (тобто тяглом править).
Гроші – часом клопоти.
Гроші – залізо, а плаття – тлін.
Гроші – турбота, мішок – тягота.
Гроші – брусок.
Гроші – склока, а без них погано.
Гроші – слина, а без них схиму.
Гроші йдуть до багатого, а злидні до убогого.
Гроші йдуть до грошей.
Гроші спокуса люблять.
Гроші як здоров’я: починають відчуватися, коли їх немає.
Гроші як птахи, то відлітають, то прилітають.
Гроші збирав, так нелегкого і купив.
Гроші краще домовленості (тобто віддай готівкою).
Гроші не голова: справа наживна.
Гроші не пахнуть.
Гроші не те, що зароблено, а те, що витрачено з розумом.
Гроші не тріска (тобто вважай та поберегай).
Гроші не тріски, рахунком міцні.
Гроші втратив – нічого не втратив, час втратив – багато втратив, здоров’я втратив – все втратив.
Гроші пух – тільки дмухни на них – і немає.
Гроші рахунок люблять.
Гроші рахунок люблять. Хлібу міра, а грошей – рахунок.
Гроші рахунком міцні.
Гроші четверика пересипають (лопатою гребуть).
Гроші що галье (галки): всі збиваються в зграю.
Гроші — крила.
Гроші — гній: сьогодні немає, а завтра — вооз.
Гроші, що каміння: важко на душу лягають.
Гроші: вода.
Тримай дівку в темряві, а гроші в тісняві.
Добрий Мартин, коли є алтин.
Дорогиг хліб, коли грошей немає.
Дорого, та не дорожче грошей.
Дурневі борошно, розумному честь (тобто гроші).
Дядько їде з Серпухова; гладить бороду, а грошей немає.
Якщо хочеш втратити друга — позич йому грошей.
Є гріш, так буде й жито.
Є гроші — в свайку, немає грошей — так в схімну.
Є рідні (тобто гроші), так і по-божому йде.
Ще поп’єш, гріш знайдеш (від свадебн.
Жадібність до грошей не має меж.
Живеться, у кого гроші ведеться.
Живуть, золото важать (то. е. в достатку).
За свій гріш – скрізь хороший. Дай гріш, так будеш хороший.
Заробити багато грошей – хоробрість, зберегти їх – мудрість, а вміло витрачати їх – мистецтво.
Золото (або: Капшук) не говорить, та багато творить (або: а чудеса творить).
Золото вагомо, а догори тягне.
Золото і на воді плаває.
Золото моє, а самі голосом-виттям.
Золото не говорить, та багато творить.
Золото з золотом свивалось, перлина з другою скаталась (дружка про молодих).
Золото — і то чорніє.
Золоте яєчко — к велику дня.
Золотий молоток і залізні ворота прокує (або: відмикає).
І голова до місця, і гроші до рук.
І правда топиться, коли золото спливає.
І слова не скажи, тільки гріш покажи (то. е. зрозуміють).
І то буває, що і грошей не радий.
Звідав людини на грошах.
До нас прийшла – по руках пішла (деньга).
Якби грошики рідня, так і всі б ми рідні.
Як гроші при стегні, так допоможуть при біді.
Який Мартин, такий у нього і алтин.
Коли гроші говорять, тоді правда мовчить.
Кому полтина, а кому і ні алтина.
Хрести та персні – ті ж гроші.
Хто скупо живе, той гріш береже.
Кума, кума, купи собі розуму – так на свої грошики.
Легше нажити гроші, ніж зберегти.
Легше прожити гроші, ніж нажити.
Або гроші дадуть, або в рило піддадуться.
Зайві гроші – зайва турбота.
Кінь молодий купуй, а за старий грошей не втрачай.
Менше грошей – менше клопоту.
Багато грошей – багато клопотів (або: турбот).
Молода дружина плаче до ранкової роси, сестриця — до золотого кільця, а мати — до віку.
Молода роздягає і роззуває молодого (в одному чоботі батіг, а в іншому гроші).
Мужик багатий гребе гроші лопатою.
Мужик не пивовар, а пиво варить; грошей не кує, а позичає (тобто багатий).
На дворі мороз, а в кишені грошики тануть.
На грошах немає знаку (або: тамги, ногавкі, тобто не дізнаєшся, як або ким вони нажиті).
На грошах царська печатка.
На гріш оброти не накинеш.
На дудку є, а на свічку немає (тобто грошей).
На мій рахунок, на твої гроші.
На чужі гроші запоєм п’ємо.
На цей товар (тобто гроші) завжди запит.
Готівкові гроші – колдунчики.
Не було ні гроша — та раптом алтин.
Не купою гроші беруть.
Не все те золото, що блищить.
Не дав бог сто рублів, а п’ятдесят не гроші.
Не нас гроші заробляють, а ми їх.
Не гроші нас наживали, а ми гроші нажили.
Не гроші, що у баушки, а гроші, що в запазушці.
Не чекає Мартин чужих полтин; стоїть Мартин за свій алтин.
Не кланяюсь багатієві, свої грошики плачу (свою жито молоч).
Не по грошах товар.
Не по товару гроші.
Не пошкодувати за рубль алтина; не прийде рубль, так прийде полтина.
Не пух, так м’яко сидиться (про козачої сідельній подушці, в яку кладуться гроші і інша видобуток).
Не ставить ні в гріш.
Не вмієш шити золотом — так бий молотом.
Не вмів шити золотом, так бий молотом!
Не хитро говорено, що грошей треба, так видобуто.
Не штука гроші, штука розум.
Один від Золотої Орди, інший від рудої бороди (?).
Одне золото не намагається.
Він тут не весь: половина його в землі є (тобто зариті гроші).
Знову за рибу гроші.
Охав дядько, на чужі гроші (статки) дивлячись.
Пий-ка, попий-ка, на дні копійка, а вип’єш до дна – і гріш знайдеш.
Пий-ка, попий-ка, на дні-то копійка, а ще поп’єш, і гріш знайдеш (дружка викуповує наречену).
Майданна мова, що треба гроші берегти.
Під вінчальне підніжжя гроші кинути – молоді багаті будуть.
Втратив Мартин батьків алтин.
При грошах Панфіл всім людям милий, без грошей Панфіл всім пости.
Пропав рублик ні за копійку. Пропали гроші ні за копієчку.
П’яний решетом гроші міряє, а проспиться — не на що і решета купити.
Робота денєжку копить, хмель денєжку топить.
Розкидаючи ворохами, грошами не збереш.
Родися, прийми хрещення, одружуйся, вмирай – за всі грошики подай!
Родися, прийми хрещення, одружуйся, вмирай — за всі грошики подавай.
Рідню вважай, грошей не поминай, гроші вважай, рідні не поминай!
З грошима милий, без грошей пости.
З твого слова, що з золотого страви.
Сват не сват, а в горох не лізь (а гроші не рідня)!
Своїми счесться, а грошиками расчесться.
Святі грошики благаючи.
Сила і слава багатства слухняні. І панові деньга пан.
Сказане слово — срібло, несказане — золоте.
Скинемося по грошу в шапку (ті. е. давайметать жеребей).
Сколотити, зібрати грошики.
Слово — срібло, мовчання — золото.
Словам – віра, хлібу – міру грошей -рахунок.
Спасибі на ті(о)м, та ще б за тим. Федюшке дали гроші, а він і алтина просить.
Сто карбованців — не гроші.
Варто крякнути та грошиками брязнути – все буде.
Стукни по голові молотом, не відгукнеться ль золотом?
Щастя катувати – гроші втрачати.
Щастя алтином не купиш.
Рахуй гроші в своїй кишені!
Тягнеться, несеться цукрова страва на золотому блюді, перед князя молодого, перед тисяцького, перед сваху княжу, перед великого боярина, перед весь княжий полк (кажуть при зміні страви за столом).
Тільки розуму на гроші не купити,- у кого грошей немає.
Ти лягай на крайку, у бога в райку, а я до стінки, до золотої пінки.
У Фомушка грошики – Фомушка Хома; у Фомушка ні грошики – Фомка Хома.
У його господині балакирь без вісті пропав (тобто заритий потайки з грошима).
У кого гроші бачу – душі не чую.
У нього грошей кури не клюють.
У нього підкладка дорожче каптана (від звичаю зашивати гроші).
Домовленість дорожче грошей.
Домовленість краще (або дорожче) грошей (то. тобто щоб після не сперечатися).
Вудити золотий удій. Вудити на срібний гачок.
Фома – велика крома. У багатія грошей – що у зюзі бруду.
Хліб та живіт – і без грошей живе (тобто можна жити).
Хороша йшла, та не вклонилася; давав гріш, та не вернулася,
Хороша йшла, не поклонилася; гріш давав, не воротилася.
Добре пташці в золотій клітці, а ще краще на зеленій гілці.
Добре тому хизуватися, у кого гроші гримлять.
Хоч гріш, та свій.
Через золото сльози ллються.
Що у старої за гроші! Всі копієчки.
Чужі грошики зубасті.
Чужі гроші свої з’їдають (про ростах).
Шовк не рветься, булат не січе, червоне золото не іржавіє.
Ця плата тією ж монетою.
Це було за дідуся Мирошке, коли грошей було трошки (трошки).
Це гріх грошовий (тобто його можна поправити грошима).
