Прислів’я про жінок

Жінки – сіль землі. Життя без них було б одноманітним і нудним. Всі дами зовсім різні, але в той же час їх об’єднують спільні риси. Прислів’я та приказки про жінок чітко і змістовно розповідають про хитрощі і загальних поведінкових особливостях представниць прекрасної статі. Вони відображають влучно підмічені риси характеру, які притаманні жінкам, і допомагають краще зрозуміти їх природу.

• Баба – не кваша: встала та й пішла.
• Баба – що жаба.
• Баба марить, та чорт їй вірить.
• Баба ворожила, так надвоє поклала.
• Баба да бес – один в них вес.
• Баба п’яна, а суд свій пам’ятає.
• Баба з возу — кобилі легше.
• Баба з країв, а дід з сумою.
• Баба сльозами біді допомагає.
• Баба, що горщик: що не влий – все кипить.
• Баба, що мішок: що покладеш, те й несе.
• Баба, що глиняний горщик: вийми з печі, він пущі сичить.
• Бабі дорога – від печі до порога.
• Бабі кров проливати не годиться (від звичаю, що баби не колють птахів).
• Бабі хоч кіл на голові теши.
• Бабин кадик не заткнеш ні пирогом, ні рукавицею.
• Бабин розум – бабине коромисло: і криво, і зарубісто, і на обидва кінці.
• Бабин розум – що перекоти-поле.
• Бабин язик, куди не завались, дістане.
• Бабка надвоє сказала.
• Бабця ворожила, так надвоє сказала.
• Бабуся надвоє сказала.
• Баби каються, дівки заміж збираються.
• Бабині міста недовго стоять (а без баб міста не стоять).
• Бабині збори – гусяче століття.
• Бабські сльози чим більше вгамовувати, тим гірше.
• Бабині хороми недовго живуть (стоять).
• Бабині-то промисли, що неправі помисли.
• Бабині брехні і на свині не об’їдеш.
• Батюшка, пий, та дочки не пропий!
• Без плачу у баби справа не йде на лад.
• Бог не мужик (тобто не образить): бабу відімеє, а дівку дасть (про вдовце).
• Бог створив три зла — бабу, горілку і козла.
• Боляче – дружина, земля та холоп (тобто сім’я та майно).
• Кинь, Омелько, не твоя тиждень (у хрест, баби чергуються потижнево, в господарських роботах).
• Була дружина, та корова зжерла, та якби не стіг сіна, самого б з’їла.
• Була колись баба дівкою, так давно.
• Було у баби з рубль, та не раптом.
• В город літав, конопельку клював; шпурнула бабуся камінчиком, та мимо.
• У старі роки, бувало, баба кашу едала.
• У чому дідові сором, в тому бабі сміх.
• Баба Варила брагу, так і впала до яру.
• Воїн воює, а дружина горює.
• Волос довгий, а язик довший (у баби).
• Ось тобі одонье жита, а інша сама наживи (батько дочки).
• Ось тобі, бабуся, Юр’їв день (про перехід селян).
• Згадала баба свій дівішнік.
• Зустріч баби з порожніми відрами – до невдачі, з повними – до удачі.
• Всякому чоловікові своя дружина миліше (болючіше).
• Де баба, там ринок, де дві, там базар.
• Де дві баби, там суем (сейм, сходка), а де троє, там содом.
• Де сатана не зможе, туди бабу пошле.
• Господи, господи! Убий того до смерті, хто краще нашого живе (або: у кого грошей багато та дружина хороша).
• Господи, господи, не бий нашої поскони, а льони та конопель – хоч всі примни (говір. баба; плоскінь належить бабам, за звичаєм).
• Гусак та баба – торг, два гуся, дві баби ярмарок.
• Давно, коли ще баба дівкою була.
• Давно, коли ще бабуся онукою мала славу.
• Двох зайців ганяти – жодного не зловити.
• Дівчата, дівчата, червоні співачки, пирожні майстрині, горшечні пагубниці, дочки отецки, сестри молодецькі, ткання-прялья шовківниці (свадебн. відозва).
• Дівочі (Жіночі) думи мінливі.
• Гроші (або: Хліб) та живіт (тобто худобу), так і баба живе (тобто тяглом править).
• Дитя не плаче — мати не розуміє.
• Дочушку віддати — ночушку не спати.
• Дочка з нашого послуху не виходить (згодні віддати).
• Якщо бог хоче позбавити людину розуму, він напускає на нього жінку.
• Ще той не народився, хто б бабин норов дізнався.
• Дружина винна споконвіку бе. Бабин побут – завсе біт.
• Дружина перед чоловіком завжди виправиться.
• Дружина що лебідь-птах вивела дітей вервечку.
• Дружина — не гуслі: погравши, на стінку не повісиш.
• Наречений наречену покриту дізнається (на дівич-вечорі).
• Жіночі лестощі без зубів, а з кістьми згризе.
• Жіночі немочі (захворювання) здогадки лікують.
• Жіночі уми – що татарські суми (перекидних).
• Жіночий звичай – сльозами біді допомагати.
• Жіночий звичай – що забігти вперед.
• Жіночих примх не перелічиш.
• Жіноча властивість (норов) і на свині не об’їдеш.
• Жіноче серце – що іржа в залозі.
• Жіноче серце, що котел кипить.
• Жіноче слово, що клей, пристає.
• Жінка — це загадка.
• За бабою покидай останнє слівце.
• Знай, баба, гребінь та криве веретено!
• Знай, цвіркун, свій припічок! Знай себе, вказуй у своєму домі! Знай, баба, своє криве веретено! Знала б рогату прядку!
• Іншого щастя (або служба) мати, іншого мачуха.
• Яка баба, така їй і слава.
• Кваша погана, та притвор-то гож (якщо наречена не мати, а батька).
• Скарб так дружина – на щасливого.
• Кобила не кінь, баба не людина.
• Коли на бабашкині кстині кашу варили.
• Кому лежачи працювати, а кому стоячи дрімати.
• Кішка та баба в хаті, мужик так собака на подвір’ї.
• Хто донських коней об’їжджає, той батька і матір не шанує.
• Хто бабі (сваха) повірить, трьох днів не проживе.
• Хто заважає тобі вигадати порох непромокальний?
• Хто з бабою зв’яжеться сам баба буде.
• Куди чорт не поспіє, туди бабу пошле.
• Кузькіна мать.
• Курка не птах, а баба не людина.
• Курці не бути півнем, а бабі мужиком.
• Ламати — не будувати, душа не болить.
• Лукавої баби і в ступі не истолчешь.
• Краще нічим не займатися, чим займатися нічим.
• Краще роздратувати собаку, ніж бабу.
• Краще вмирати в полі, ніж у бабиному подолі.
• Любов так рада — так і нуждочки немає.
• Людям поволька, а бабиному синові неволька.
• Між бабиним так і ні не продінеш голки.
• Молода: хлібом-сіллю батька-матір не об’їла.
• Молода дружина плаче до ранкової роси, сестриця — до золотого кільця, а мати — до віку.
• Чоловік і дружина — одна сатана.
• Чоловік міцний по дружині, а дружина — чоловіка.
• Чоловік кує, дружина дме, щось буде.
• Чоловік п’є — дах горить, дружина запила — весь будинок запалав.
• Чоловік — вір, дружина — в двері.
• Мужик так собака завжди на дворі, а баба та кішка завжди в хаті.
• Мужик тягне в одну сторону, баба в іншу.
• Мужику не наносити і мішком, що баба натаскає горщиком.
• Чоловікова дружина — відрізана скибка.
• Чоловік любить очима, а жінка-вухами.
• На жіночі примхи на напасешся.
• На жіночий норов немає угадчіка.
• На жіночий норов не потрафишь.
• На товар нележалий купець неодружений.
• На що нам корова, була б дружина здорова.
• Голі баби збираються опівночі шукати і бити коров’ячу смерть: це перша людина або тварина, яка їм зустрінеться;
• Наперед ікону цілуй, там батька і матір, а там хліб-сіль.
• Не було клопоту — купила баба порося.
• Не раби, а в помічниці (благословляючи, каже батько дочки).
• Не дорога кінь, коли у когось бабусі у дворі немає.
• Не кланяюсь бабусі Варварі, своє є в кишені.
• Не купи у попа коні, не бери у вдови дочки.
• Не купи у цигана коні, не одружуйся на поповій дочці.
• Не на ту пору мати народила, не зібравши розуму в люди пустила.
• Не плаче за столом, наплачеться за стовпом (наречена дівич повинна плакати).
• Не співай, курка, півнем (не владай, баба, мужиком)!
• Не рушь бабських груш, сам потруси, так бабі піднеси!
• Не те забедно (прикро), що вооз великий наклав, а то забедно, що сам сидить (сказала дружина, за порадою якій чоловік продав коня і купив намисто, а після на дружині дрова возив).
• Не жартуй з жінками – ці жарти дурні і непристойні.
• Немає гріха бодливому зламати роги.
• Ні в матір, ні в батька, а в проїзжого молодця.
• Потреба — мати винахідливості.
• Обіцянки — що кірка пирога: їх на то і печуть, щоб ламати потім.
• Від рахунку не убуде (прибавка: а від недоліку убуває).
• Відганяти дівочу млість (дружка стьобає батогом вкресть по воротах).
• По бабі і брага (а по дівці наречений).
• Повторення — мати навчання.
• Спіймати когось на золоту вудку.
• Поки баба з печі летить, сімдесят сім дум передумає.
• Попові дочки (дітки), що блакитні коні: рідкісна вдається.
• Порадимося з рідними, дайте подумати (бажану відповідь свасі).
• Пішла справа, немов вприсядочку.
• Прийміть дівочу красу (гов. сваха батькам нареченої, подаючи їм на тарілці косоплетку її).
• Прийшли в гості, не гостювати, а бенкет піднімати.
• Пропало бабине тіпало.
• Собача хвороба до поля, жіноча до ліжка.
• Нехай буде по-старому, як мати поставила.
• Пусти бабу в рай, а вона і корову за собою веде.
• Рідна сторона — мати, а чужа — мачуха.
• З бабою не змовилися і мовлення.
• Сідай на (в) кут, та й все тут (або: іди в кут, де мухи тчуть, тобто за бабину перегородку, в стряпную).
• Сваха роздирає дівочу пов’язку, коли обводять молодих навколо налоя.
• Насіння з’їмо, так жати, спини не ламати.
• Сіяла баба мак: чи вдасться, так, а не вдасться, бути тому так.
• Сіяла баба мак: уродиться, ін мак, не вродить, і так.
• Сила характеру не в тому, щоб ламати інших, а те, щоб зламати себе!
• Скоморошья дружина завжди весела.
• Собака розумніший баби: на господаря не гавкає.
• Спаси і помилуй мене ти, мати пресвята богородиця; а живу я у крайній хаті на селі (або: і крайню хату на селі).
• Спасибі на негушке, на червоному платтячку (дочка батькові).
• Старий гудочник на старий лад.
• Стеля бабі уздовж, вона міряє поперек.
• Щастя легко на помині не буває. Хочеш оленя за роги зловити – а він у ліс.
• Щастя мати, щастя мачуха, щастя скажений вовк.
• Темна ніч злодієві рідна мати. Темна ніченька – рідна матінка.
• Темна ніч — вору рідна мати.
• Торгуй мужик пшеницею, баба сочевицею!
• Торгую не лисицями, не куницями, не атласом, не оксамитом, а торгую дівочою красою (слова продавця нареченої за столом).
• Три баби – базар, а сім – ярмарок.
• Ти бабі – стрижем, а вона – ні, бріто.
• У баб та у п’яних сльози дешеві.
• У баби сім п’ятниць на тижні.
• У баби сімдесят дві виверти в день.
• У нас і баба зауряд в рекрути йде.
• Займатися хернею — що сатані продатися.
• Хороша дочка Ганнуся, тільки хвалить мати та бабуся.
• Хороша дружина, так завистлива.
• Добре тому жити, в кого бабця ворожить (прибавка: а хоч і не ворожить, так шепоче).
• Що кому за справу, що дружина моя не білого: я і сам не гарний.
• Цій бабі (пані) тільки б штани одягти (байка, як чоловік).
• Я думав, йдуть двоє, ан мужик з бабою.