Skip to content
- Баба сльозами біді допомагає.
- Біда біду накликає.
- Біда біду родить, бідою поганяє.
- Біда на біді, бідою поганяє.
- Біда не по лісі ходить, а по людях.
- Біда не приходить одна.
- Біда не ходить одна.
- Біда з победушками.
- Біда сім бід призводить.
- Без щастя і в ліс по гриби не ходи!
- Бог не гуляє, а добро переміряє (йдеться при зміні щастя).
- Багатому з полугоре жити. Багатий у підлозі горя горює.
- Була в собаки хата, дощ пішов — вона й згоріла.
- Було б щастя, та здолало негода.
- Було добро, так давно; а буде вперед, та горе бере,
- Бути біді, так трапилися гроші на стегні.
- У бідах людина примудряється.
- У кобилью голову щастя.
- У сутичці – щастя велике діло.
- У щастя – не в бабки: свинчаткой кону не виб’єш.
- У щастя – не в цурки: изруч не вб’єш.
- Видима біда, що в житі лобода.
- У снах щастя, а в бувальщину напастя.
- Уві сні щастя, наяву негода.
- Вовк дорогу перебіжить – до щастя.
- Вперше роком, та й то з горем.
- Зустріч бідного з повною торбою – до щастя.
- Вся біда на кону (тобто на черзі, чекає рішення).
- Вся біда на кону. Голова в ставку йде.
- Всяк розуміє свою біду. Всякому своя гірка образа.
- Всяк свого щастя коваль (перекладна).
- Всяка біда з семи бід народжує.
- Де біда не була, а до нас прийшла.
- Де біда не голодувала, а до нас на гулянку.
- Де біда не хиталася, а до нас пришатилась.
- Де немає частки, тут і щастя невелике.
- Де пригріло (щастя), там і село.
- Де щастя, там і заздрість.
- Де чає радісно, там зустрінеться гірко.
- Дурному щастя, а розумному бог дає.
- Дурному щастя, а розумному напастя (або: негода).
- Горе цибульне.
- Горе наше – гречана каша; їсти не хочеться, а покинути шкода.
- Бідолашна голова.
- Гріх так лихо на кого (або: на ком) не живе?
- Дощ на молодих – щастя.
- Дорога ложка до обіду.
- Друг пізнається в біді.
- Думі на щастя не піддавайся!
- Думи за горами, а біда (або: смерть за плечима.
- Дурень спить, а щастя в головах лежить.
- Їде біда на біду, біду бідою поганяє.
- Їду до обіду, а до вечері додому приїду.
- Якщо гора не йде до Магомета, то Магомет йде до гори.
- Жіночий звичай – сльозами біді допомагати.
- За недобрим підеш, на біду набредеш.
- Заздрісний за чужого щастя сохне (чахне).
- Заколодило щастя – не що візьмеш.
- Заєць дорогу перебіжить – до нещастя.
- Йду вперед, краще страх (горе) не бере.
- З чужого обіду не соромно не ївши встати.
- Іншого щастя (або служба) мати, іншого мачуха.
- Якби знати так відати, де нині обідати.
- Кожен сам коваль свого щастя.
- Як би відвідати, де пообідати?
- Як гроші при стегні, так допоможуть при біді.
- Як чужу біду – я водою розведу; а на свою біду – сиджу та дивлюся.
- Коли прийде біда, не піде на розум і їжа.
- Коли рак на горі свисне.
- Кому село Любово, кому горе люте.
- Кому щастя служить, той ні про що не тужить.
- Корінь навчання гіркий, а плід його солодкий.
- Хто і в горі сміється, тому все вдається.
- Хто йде бенкетувати, а ми ні.
- Хто знайде в квітках зайву пелюстку – до щастя
- Хто потреби не бачив, і щастя не знає.
- Зозуля кує – горе підказує.
- Курка півнем заспівала – до біди на свою голову: їй рубають голову.
- Гаразд зі своєю ложкою та по чужим обідам.
- Легко знайти щастя, втратити й того легше.
- Лийся біда, що з гуся вода.
- Лиха біда біді прийти, а победкі з ніг зіб’ють.
- Лиха біда на кого не живе.
- Добрий початок.
- Люди бенкетувати, а ми ні.
- Моє щастя розбіглося по сучків, з гілочок.
- Москва від копійчаної свічки згоріла.
- Мужик на щастя сіяв хліб, а вродила лобода.
- На всяку біду страху не напасешся.
- На бенкеті посуд б’ється на щастя господаря.
- На погоріле краще віддати, ніж збирати.
- На радощах зап’єш — з горем руку підеш.
- На щастя ні духовної, ні фортеці.
- Нахабство — друге щастя.
- Наше щастя – дощ та негода.
- Наше щастя – діряве решето.
- Наше щастя грудкою злежалось.
- Не було б щастя, та нещастя допомогло.
- Не погрожуй щуці морем, а нагому — горем.
- Не знаю, не відаю, де біду скуштую.
- Не курочка (щастя), не прикормиш.
- Не наше щастя, щоб знайти, а наше, щоб втратити.
- Ненароком до обіду приходить щасливий.
- Ні те, ні се кипіло, та й то пригоріло.
- Нового щастя шукай, а старого не втрачай! Нового друга бажай, а старого (щастя) не позбувайся!
- Одну біду перебеду їж, а всіх бід не перебедовать.
- Полювання (т. е, полювання) тішити – не біда платити.
- Погані роки, коли в житі лобода.
- Поїхали бенкетувати, а довелося горе горювати.
- Небіжчика зустріти – до щастя.
- Спроба не катування (не жарт), а попит не біда.
- Спроба не жарт, попит не біда.
- Спроба — не катування, попит — не біда.
- Пішла біда – розчиняй ворота! Будинку господар дома? Біда прийшла.
- Правда — добре, а щастя краще.
- Прийде щастя, та з печі зжене.
- Розчепірив пальці – щастя загрузла: рот нарозхрист – а воно й туди.
- Розчісуючи косу нареченій, вплітають за пенькові пасма (для щастя. Тверд.).
- Родима плямочка до щастя.
- З нього всяка біда, як з гуся вода.
- З твоїм щастям тільки у бір по гриби.
- З твоїм щастям лише по гриби.
- Сам на біду напрошується.
- Збув біду, як сосідову (як попову) дружину.
- Свиня назустріч – на щастя.
- Своя земля і в смутку міла.
- Сьогодні щастя, завтра щастя – помилуй бог, а розум-то де? (Суворов.)
- Сіяли жито, а косимо лободу.
- Сліпота коні не порок, а нещастя.
- Сміливий початок — та ж перемога.
- З щастям на скарб набредеш, без щастя і гриба не знайдеш.
- Солдат-неборака, гірше лапотного лика.
- Зрослі брови обіцяють щастя.
- Сухе дерево в зрубі – до щастя.
- Щасливий бував, та бесшастя в руки зловив.
- Щастя – вешнее відро (тобто ненадійно).
- Щастя – не кінь: не щастить по прямій доріжці.
- Щастя без розуму – дірява торба (що знайдеш, те й втратиш).
- Щастя без розуму дарма.
- Щастя без розуму — дірява торба: де знайдеш, там і згубиш.
- Щастя в голоблі не впряжешь.
- Щастя щастить дурневі, а розумному бог дав.
- Щастя вертко: набоїв не наб’єш (наделка на човні).
- Щастя бачиш – сміливіше йдеш.
- Щастя вільна пташка: де захотіла, там і сіла.
- Щастя та трястя на кого нападе.
- Щастя дорожче богатирства. Щастя дорожче розуму, багатства тощо
- Щастя духовним не зміцниш.
- Щастя їздить у кареті, а з розумом йде пішки.
- Щастя як жар-птиця — не кожному дається.
- Щастя легко на помині не буває. Хочеш оленя за роги зловити – а він у ліс.
- Щастя мати, щастя мачуха, щастя скажений вовк.
- Щастя на коні, бещастя під конем.
- Щастя на сніжних крилах, нещастя на милицях.
- Щастя не батрак: за вихор не притягнеш.
- Щастя не дворянство, родом не ведеться.
- Щастя не кляп: в руки не візьмеш.
- Щастя не кінь (не шкапа): хомута не одягнеш (або: не взнуздаешь).
- Щастя не корова: не видоїш.
- Щастя не палиця, в руки не візьмеш.
- Щастя відпало, нічого в хаті не стало.
- Щастя прийде, і на печі знайде.
- Щастя катувати – гроші втрачати.
- Щастя з бещастям – відро з негодою.
- Щастя з бещастям на одних санях їздять.
- Щастя з нещастям двір про двір живуть (або: про межу).
- Щастя з нещастям змішалося – нічого не залишилося.
- Щастя зі щастям зійдеться, і то без розуму не розминеться.
- Щастя розуму додає, нещастя останній віднімає.
- Щастя, що вовк: обдурить так у ліс піде.
- Щастя, що палиця про два кінці.
- Щастя, що трястя: на кого схоче, на того й нападе.
- Щаст. не вір, а біди не лякайся!
- Щаст. не зовсім вір. На щастя не сподівайся!
- Щастя шукати – від нього бігти.
- Тебе звали обідати, а ти прийшов об’їдати.
- То не біда, що в житі лобода, то біда, що ні жита, ні лободи.
- У нього дурне щастя; осляче, волове щастя.
- Філін та ворон зловісні птахи, крик їх до нещастя.
- Хотілося (Збиралися) бенкетувати, а довелося сумувати.
- Чужа біда – сміх, (помора).
- Чужа біда за цукор.
- Чужа болесть дасть поїсти, а про свою біду і сказати не можу.
- Чужа кривда (біда, нагота) не разжива.
- Чуже горе оханям пройде. Легка побути налюде (арханг.).
- Чуже віддати своїм доплатити (не біда заплатити).
- Чужою бідою ситий не будеш.
- Чужий мед гіркий. Чужі хліби приїдчиві.
- Чужий хліб гіркий. Чужим кусом пригнітишся. Чужий хліб рот дере. Чужий кус в рот не йде.
- Чужого сміху (тобто біді) добре сміятися: посмійся своєму!
- Чужу біду руками (бобами, на бобах) разведу, а до своєї и розуму не приложу.
- Чужу біду руками розведу.
- Чужу біду, не посоля, уплету, а свою, і посахарив не проковтну.
- Еко щастя – на мосту з чашкою.
- Еко щастя: два міхура на ложку.
