Прислів’я та приказки про птахів виникли завдяки спостереженням людей за особливостями поведінки пернатих. У них зустрічаються домашні і дикі птахи: курка, гуска, орел, сокіл, зозуля, ворона, сорока, синиця, горобець та інші.
Народні вислови розповідають за допомогою образів пернатих про людські якості. Вони навчають людей правилам поведінки, застерігають їх від необдуманих вчинків.
- Видно птаха по польоту.
- Видом орел, а розумом тетерів.
- Горобці під покрівлю, а сови на ловлю.
- Ворон ворону око не виклює.
- Все знає: сорочих яйця їв.
- Всі птахи крилами махають, та не всі літають.
- Всяк кулик на своєму місці великий.
- Всяка птиця до своєї зграї летить.
- Всяка пташка свої пісні співає.
- Всяка птиця своїм пером пишається.
- Де птах не літає, а своє гніздо знає.
- Дурна та пташка, якій своє гніздо не миле.
- Голодній курці все просо сниться.
- Гусак та гагара – два чоботи пара.
- Двох птахів не вбити одним каменем.
- Журавель високо літає, а від річки не відбуває.
- І сокіл вище сонця не літає.
- Кожна курка свій сідало знає.
- Як не злий лебідь – і він своїх яєць не б’є.
- Красна птиця пір’ям, а людина – умінням.
- Красна птиця співом, а людина вченням.
- Зозуля хвалить півня за те, що хвалить він зозулю.
- Курка по зернятку клює, та сита буває.
- Летіла пташка високо, та села недалеко.
- Краще синиця в руці, ніж журавель у небі.
- Любить зозуля чужі гнізда вважати.
- Невелика пташка, та кігтик остер.
- Немає дерева, на яке б птиця не сідала.
- Немає тієї птиці, щоб співала так не їла.
- Птах у гнізді до осені, а діти вдома віку.
- Птах крилами сильна, дружина чоловіком красна.
- Птах не сіє, не жне, а сита живе.
- Сокіл на одному місці не сидить, а де птицю бачить, туди й летить.
- Старого горобця на полові не проведеш.
- У ворони шукав півень оборони.
- У всякої пташки свої замашки.
- Хвалилася синиця хвостом море запалити.
- Добре пташці в золотій клітці, а краще – на зеленій гілці.
- Яйця курку не вчать.