- А ви, друзі, як не сідайте, все в музиканти не годитесь.
- Батюшка, пий, та дочки не пропий!
- Бог вас врятує, що і нас з людей не викинули (перший відповідь батьків нареченої сватові; нижег.).
- Багатство батьків – псування дітям (або: кара дітям).
- Разом з водою виплеснули і дитину.
- Всякій матері своє дитя мило.
- Давно, коли ще бабуся онукою мала славу.
- Дівчата, дівчата, червоні співачки, пирожні майстрині, горшечні пагубниці, дочки отецки, сестри молодецькі, ткання-прялье шелковниці (свадебн. відозва).
- Діди наші живали – мед, пиво пивали, а онуки живуть – і хліба не жують.
- Діди не знали біди, та онуки-набралися муки.
- Дитя не плаче — мати не розуміє.
- Дитя хоч і криво (хіло), та батьку, матері мило.
- Для купця, удалого молодца, наша дівка хоч куди (говір, батьки нареченої).
- Дочушку віддати — ночушку не спати.
- Дочка з нашого послуху не виходить (згодні віддати).
- За чужим передднем своїх батьків (небіжчиків) поминає.
- І синові віддай, і собі на смерть залишай!
- Княгині княжа, кішці котя, а Катерині своє дитя (миліший).
- Коли звужене-ряжено, так наш (товар) треба продати, а ваш купити (кажуть батьки нареченої).
- Хто попу не син, той не законний син.
- Кунами багаті, ногами чи (тобто силою) доступні до нашого дитяти? (Питання родичів нареченої на стукіт тисяцького біля воріт; відповідь: “І кунами і ногами”.)
- Кінь холь, годуй, як сина, а бережись, як ворога (як злодія).
- Любов так рада — так і нуждочки немає.
- Людям поволька, а бабиному синові неволька.
- Маленькі дітки спати не дають, а від великих і сам не заснеш.
- Малі діти — малі бідки, великі дітки — великі клопоти.
- Милому дитятке та гірка частина.
- Моє дитятко не рожено, не хожено, так і кинуто.
- Волохатий (Кошлатий) звір на багатий двір; молодим князям так багато жити (благословення молодих батьками нареченого).
- Не раби, а в помічниці (благословляючи, каже батько дочки).
- Не купи у попа коні, не бери у вдови дочки.
- Не купи у цигана коні, не одружуйся на поповій дочці.
- Не нам з ним жити, а їй кажуть батьки нареченої).
- Не плач (Не сумуй), мати, за чужим дитяти!
- Не народжений – не син, а не куплений – не холоп.
- Один син — не син, два сини — полсина, три сина — син.
- Від рахунку не убуде (прибавка: а від недоліку убуває).
- Батько багатий, та син неудатний.
- Батько назбирав, а син розтрусив.
- Перший онук — перша дитина.
- Спіймати когось на золоту вудку.
- Попові дочки (дітки), що блакитні коні: рідкісна вдається.
- Пішла справа, немов вприсядочку.
- Прийміть дівочу красу (гов. сваха батькам нареченої, подаючи їм на тарілці косоплетку її).
- Приходьте в гості гризти кістки.
- Просимо вберегти наше дітище, а чого не знає, повчити (батько нареченої батькам нареченого).
- Рідненький мій батюшка, прошу ні злата, ні срібла, а прошу твого батьківського благословення (наречена батькові).
- Батьки нареченого зустрічають молодих в кожухах навиворіт.
- Сад загороджений, і звір збережено (говорить дружка батькам молодої, по справної весіллі).
- Сват, так сват; а не сват – ін добра людина (тобто не віддасте, так і не гнівайтеся).
- Своє дітище – вар біля серця.
- Старий гудочник на старий лад.
- Схопилася мачуха о пасинке, коли лід прошов.
- У всякого свій син по лікоть в золоті, по пояс в сріблі, в лобі ясний місяць, в потилиці часті зірки.
- У семи няньок дитя без ока.
- Удача – попович, просвірнін син (ті. е. рідкісний вдається).
- Вустами немовляти глаголить істина.
- Хороша дочка Ганнуся, тільки хвалить мати та бабуся.
- Хоч і дурне дитя, а все ж своє.
- Чим би дитя не тішилося, аби не плакало.
- Що батюшка лопаткою згрібав, то синок тростинкою порозкидав.
- Що було, бачили діди, що буде, онуки побачать.
- Чужі діти швидко ростуть.
- Чужий син – не дітище. Чужий розум – не розум.
- Чужий син дурень – сміх, а свій син дурень – смерть (сором).
(Голосів ще немає)
Loading...Пов'язані публікації
...