Прислів’я про природу, погоду і врожай

  • Квітень з водою — травень з травою.
  • Бережи ніс у великий мороз.
  • Боже тепло, боже і холодно.
  • Буде шлях – так довго чекати, а до осені берегти – вовк не з’їв.
  • Був би покіс, та прийшов мороз.
  • Була в собаки хата, дощ пішов — вона й згоріла.
  • Бути негоді, та дощ завадив.
  • В холод кожен молод.
  • Весняний дощ ростить, осінній — гноїть.
  • Весна все покаже.
  • Весна рік годує.
  • Весна та літо, пройде і це.
  • Вихор з пилом зустріч поїзда не до добра, дощик – до багатства.
  • Під час почекати: у бога є що подати.
  • Вовку зима за звичай.
  • Гівно не чіпай — воно не смердить.
  • Готуй сани влітку, а воза — взимку.
  • Дай гріш, та пусти порося в жито – будеш хороший.
  • Грудень рік кінчає, а зиму починає.
  • Тримай ноги в теплі, голову в холоді, а живіт в голоді.
  • Добрий Мартин, коли є алтин.
  • Добро, зіб’ємо відро: обручі під лавку, а клепки в піч – так не буде текти.
  • Дощ на молодих – щастя.
  • Є гріш, так буде й жито.
  • Їж, коню, сіно, поминай червоне літо!
  • За спиною (по спині, по плечах, по хребту, по хребців) мороз пробіг.
  • Змію вище очей не піднімай. Без вужа вилами.
  • І в нашій пшениці немає ториці (про нареченій).
  • Іно влітку, іно скоком, а іно і поповзом.
  • До весни – куди хлестнет.
  • До весни і добру тварину за хвіст підіймають.
  • Як під копитом мокро (навесні і восени), так корова молока збавить.
  • Який Мартин, такий у нього і алтин.
  • Кланяються бельеце-рукодільцем, мале примайте, великим термін давайте: не годиться в ручки, так хоч на онучки.
  • Клювала ворона хліб в осінь, а взимку і сама потрапила в осил (тобто в петлю).
  • Ластівка день (весну починає, а соловей кінчає.
  • Лебідь летить до снігу, а гуска до дощу.
  • Літо — для душі, зима — для здоров’я.
  • Або дощ, або сніг, або буде, або ні.
  • Любиш медок — люби й холодок.
  • Травень, травень — а шубу одягай.
  • Березень сухий та мокрий май — буде каша й коровай.
  • Марток, марток — одягнеш троє порток.
  • Мокрий дощу не боїться.
  • Мороз ледачого за ніс вистачає, а перед моторним шапку знімає.
  • Мороз не великий, а стояти не велить.
  • Мороз по шкірі (по шкурі, по-за шкурою) пробіг.
  • Мошнику (глухарю) зима за звичай.
  • На дворі мороз, а в кишені грошики тануть.
  • На те літо, не на це, а на третій рік, коли чорт помре.
  • Начхаю багатієві, коли свій сніп (свою жито) молоч.
  • Наше щастя – дощ та негода.
  • Не велика страва — почекає.
  • Не рік поросятам, всі полосаті (порося завжди народиться смугастий).
  • Не чекає Мартин чужих полтин; стоїть Мартин за свій алтин.
  • Не кланяюсь багатієві, свої грошики плачу (свою жито молоч).
  • Осінь — змін вісім.
  • Поганий овес — наковтаєшся сліз, не вродить жито — по світу підеш.
  • По Савці шлик, коли косо зшитий.
  • По всім суглобам, подсуставам, жилках і поджилкам мороз пробіг.
  • Після дощику в четвер.
  • Втратив Мартин батьків алтин.
  • Прийшла свиня некористна, з’їла зернятко пшенично (про погане нареченого).
  • Рубай дерево по собі. Не сміти сили, не піднімай на вила!
  • З рекомендованим відром недалеко заїдеш.
  • Сам себе спалив француз, сам і поморозив (про 1812 р.).
  • Сват свату холодний друг.
  • Сват свату на пору друг.
  • Свого не забувай, а чужого не замай!
  • Насіння з’їмо, так по урожаю тужить не станемо.
  • Сіяли жито, а косимо лободу.
  • Сидячи на колесі, думай, що бути під колесом!
  • Сказана вовкові зима.
  • Скільки клітин поставив, знаю, а скільки куниць піймаю, не знаю.
  • Сніг і дощ на весільний поїзд – багато жити.
  • Сонце на літо — зима на мороз.
  • Старі люди вимерли – нас не дочекалися, молоді народилися – нас не спросились.
  • Щастя – вешнее відро (тобто ненадійно).
  • Щастя з бещастям – відро з негодою.
  • Сир та коровай приймай, а наших молодих не залишай.
  • Ситий по голодному, а теплий по холодному не плачуть.
  • Тетереву вся зима одна ніч.
  • Торгуй мужик пшеницею, баба сочевицею!
  • Лютий — місяць лютий, запитує, як взутий.
  • Федул на двір заглянув — пора серпи зубрити (18 червня).
  • Хвали жито в стогу, а пана в труні.
  • Холод хліб ростить, тепло колос наливає.
  • Хоч чекаю, та дочекаюся.
  • Хоч чорта взнуздай, та мене не замай!
  • Курчат по осені рахують.
  • Чужим добром – піднось відром.
  • Чуже жито віяти – порошить очі.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *