Про позаматкової вагітності говорять в тому випадку, коли запліднене плодове яйце імплантується поза порожниною матки. В такому випадку ембріон не може вижити, адже немає відповідних умов для його розвитку та харчування.
Такий стан становить загрозу і для самої жінки: при відсутності своєчасної діагностики та кваліфікованої допомоги створюються ризики для репродуктивного здоров’я і навіть життя.
Спостереження показують, що останні 10-15 років в 5 разів почастішали випадки такої вагітності. Близько 10% з них закінчуються безпліддям і суттєвими проблемами репродуктивного здоров’я.
Саме в часті випадки переривання вагітності лікарі бачать зрослі випадки позаматкової вагітності.
Зміст:
Класифікація
У клінічній практиці прийнято виділяти кілька форм позаматкової вагітності. В основу класифікації покладено прикріплення і розташування ембріона:
- трубне і черевне прикріплення – найчастіші;
- яєчникові;
- шеечную.
Статистика показує, що близько 85% випадків позаматкових вагітностей локалізовані в фаллопієвих трубах або ж черевної порожнини. При цьому плодове яйце може прикріплятися до кишечнику, печінки і інших органів.
Прояви і симптоми
Перші симптоми вагітності залишаються стандартними: зміни в грудях, настрої і самопочутті. Тест виявиться позитивним, але кілька «блідіше» за рахунок недостатньої вироблення основного гормону вагітності – ХГЧ.
Тривожні симптоми з’являються дещо пізніше, і на них необхідно звернути особливу увагу:
- гострий біль в нижній частині живота, що розповсюджується на весь таз і пахову область;
- погіршення загального самопочуття, сонливість;
- різке зниження артеріального тиску, запаморочення, втрати свідомості;
- нудота, аж до блювоти;
- мажучі кров’янисті виділення або кровотеча.
Визначити причину таких тривожних симптомів може тільки лікар після опитування, огляду і деяких додаткових методів дослідження, до яких відносять:
- аналіз крові і визначення рівня ХГЛ. Для позаматкової вагітності характерно його повільне наростання, а концентрації не відповідають реальному терміну вагітності;
- УЗД з використанням вагінального датчика.
Якщо позаматкова вагітність не була своєчасно діагностовано, підвищуються ризики ускладнень. Головним серед яких буде розрив маткової труби і поява таких симптомів:
- гострий, сильний біль внизу живота;
- виражена слабкість;
- прискорений пульс, задишка, запаморочення, втрата свідомості;
- блідість шкіри, поява холодного поту;
- маткова кровотеча.
При появі таких симптомів необхідно негайно викликати швидку допомогу. Подібний стан – реальна загроза життю жінки, де дорога кожна хвилина.
Причини і фактори, що привертають
Визначено групи ризику, куди входять жінки з деякими хворобами органів і систем, а також провідні нездоровий спосіб життя. Факторами будуть:
- хронічні запальні процеси в області маткових труб, яєчників;
- аномалії або вади розвитку фаллопієвих труб, спайкові процеси. Такі умови створюють труднощі для проходу плодового яйця і його прикріплення в порожнині матки;
- захворювання, що передаються статевим шляхом, в минулому. Особливо високі ризики, коли лікування було неповним і обірвалося. Загрозу представлятимуть такі інфекції як: гонорея, хламідії, трихомонади та ін .;
- недорозвинення репродуктивної системи жінки. Нерідко самі труби виявляються звитими, занадто тонкими, що і підвищує шанси на розвиток позаматкової вагітності;
- аборти в анамнезі, особливо, якщо так закінчилася перша вагітність, і не було пологів. Лікарі відзначають, що немає особливої різниці, з яких причин була проведена операція: за особистим бажанням жінки або ж за медичними показаннями;
- непрямими сприятливими факторами можуть стати знервовані і стресові стани, страхи і фобії. Дослідження відзначили, що більший відсоток позаматкової вагітності зареєстрований у пар, які практикують такий метод контрацепції як перерваний статевий акт.
Рекомендації
Головне завдання при позаматкової вагітності – не допустити ускладнень, що становлять загрозу для життя і здоров’я жінки. Гінекологи рекомендують приходити на консультацію як тільки було встановлено факт вагітності, а тест показав 2 смужки. Особливо строго такі рекомендації потрібно дотримуватися жінкам з груп ризику.
Тільки лікар, шляхом деяких видів дослідження, може визначити прикріплення ембріона, виключити всі ризики і вжити заходів, які допоможуть уникнути наслідків.
Самолікування можливо?
Запліднення відбувається в матковій трубі. Після чого плодове яйце починає свій рух з однією метою – прикріпитися і почати свій розвиток. При дії певних чинників, його прикріплення може бути патологічним, тобто в матковій трубі, але на різних її ділянках: буквально з самого початку і закінчуючи виходом в порожнину матки.
Самі по собі маткові труби не відрізняються еластичністю, відсутній специфічний слизовий шар, необхідний для росту плода. Дія цих несприятливих умов призводить до того, що трубна вагітність переривається самостійно. Термін цього переривання може бути різним і залежить від місця прикріплення, в середньому це 6-8 тижнів.
Підсумком такої вагітності може бути два варіанти: розрив маткової труби або ж трубний аборт. Обидва цих стану становлять загрозу для життя і здоров’я жінки, ступінь вираженості цих ризиків визначається часом звернення за медичною допомогою.
Статистика показує, що розрив фаллопієвій труби відбувається в одному випадку з трьох і закінчується розвитком внутрішньої кровотечі, а це вже загроза життю.
Лікування позаматкової вагітності
У недавньому минулому, єдиним варіантом лікування позаматкової вагітності було видалення маткової труби, що часто призводило до безпліддя.
Сучасна гінекологія пропонує менш радикальні методи лікування – проведення микроопераций, при яких можливе збереження маткової труби і набагато менший травматизм для черевної порожнини. Головна умова при цьому — своєчасне діагностування.
Виявлення позаматкової вагітності на ранніх термінах дозволяє провести лапароскопічну операцію, при цьому цілісність труби зберігається, і в майбутньому жінка має всі шанси на успішну вагітність і народження здорового малюка.
