Вали на солдата (коли що пропало), солдат в похід піде, все забере.
Векша в місто забігла – до війни.
Воювати тобі на печі з тарганами.
Возить воду, возить і воєводу.
Воїн воює, а дружина горює.
Воїн: сидить під кущем та виє.
Давно, когда царь Горох с грибами воював.
Досі Макар гряди копав, а нині Макар у воєводи потрапив.
Дружба — дружбою, а служба — службою.
Якщо принесе корова двійнею одношерстих – до добра, різношерстих – до лиха.
Жеребей дурень: рідного батька в солдати віддасть (від жеребєвого порядку рекрутчини).
За бабою покидай останнє слівце.
Захисти мою корівчину, св. Єгорій, Власій та Протасій!
Зірка з хвостом – до війни.
Звати мене Хомою, а живу я собою (тобто своїм розумом).
І бідно, та сбойливо; і багато, та розсипчасто.
І непоказний, та сбойливо.
Кожен вважає себе стратегом, бачачи бій зі сторони.
Коза (жвава і неспокійна дівка).
Крадена кобила не в приклад дешевше купленої обійдеться (сказав циган).
Крадений кінь не в приклад дешевше купленого обійдеться (сказав циган).
Міцна рать воєводою.
Хто з бабою зв’яжеться сам баба буде.
Сильний, багатий, тому добре воювати.
Хто смерті не боїться, того куля цурається.
Або в генерали, або в капрали.
Ложка вузька, тягає по два шматки, розвести ширше, витягне чотири.
Люди сваряться, а воєводи годуються.
Люди чесні, поволжани (тобто розбійники).
Мале прийміть, великого на нас не шукайте.
Мозоль не куля, а з ніг валить.
Не бійся вічних мук, а бійся суддівських рук.
Не бійся нікого, крім (або: тільки) бога одного.
Не бійся собаку, яка гавкає, а бійся, яка мовчить.
Не ходи до воєводи з одним носом, ходи до нього з приносом.
Нікого не бійся, тільки бога бійся!
Один у полі не воїн.
Один воїн тисячі водить, а бог і тисячі і воїна водить.
Отопком сьорбав борщ, та у воєводи потрапив.
Першу мерлушку попу на узлісся!
Поганий той солдат, який не мріє стати генералом.
По мені, бог з тобою .хоч вовком вий!
Під ким лід тріщить, а під нами ломиться.
Заслужено вору и мука, а розбійнику батіг.
Поп чекає небіжчика, а суддя — розбійника.
Приказний — безотвязний, стоїть над тобою, як чорт над душею.
Прихід — пономарский, а витрата — генеральський.
Пролетіла куля – не повернеться.
Просимо не розгніватись; шукайте краще нас.
Пусти бабу в рай, а вона і корову за собою веде.
Розбиті армії добре вчаться.
Рак тягне клешнею, а багатий калиткою.
Рильце в пушку.
З бабою не змовилися і мовлення.
Сміливість силі (на силу) воєвода.
Зі щитом чи на щиті.
Солдат Яшка, червона сорочка, сині ластовіци (з казки “Злодій” ).
Солдат завжди Солдат.
Солдат спить — служба йде.
Солдат шилом голиться, димом гріється.
Солдат-неборака, гірше лапотного лика.
Стріляй в кущ, бог (або: куля) винуватого знайде.
З’їсти не зможу, а покинути шкода. Помру, так з собою візьму.
Тягнеться, несеться цукрова страва на золотому блюді, перед князя молодого, перед тисяцького, перед сваху княжу, перед великого боярина, перед весь княжий полк (кажуть при зміні страви за столом).
Тихий наїде, а жвавий сам наткнеться (наскочить).
У нас дівчата растрепушки, молодушки воронушки, ребятушки галченятушки, старушечки горбушечки.
Розумний в гору не піде, розумний гору обійде.
Худий солдат, який не мріє бути генералом.
Мийся частіше — води не бійся.
Чим боятися чортів, так бійся людей!
Що не закине, то витягне.
Що я в полі за обсевок! Не великий чин – обойдениш.
Ця діра при старому воєводі була.
Я думав, йдуть двоє, ан мужик з бабою.
Я, так я, а не хтось інший, а не я, так і бог з тобою!
