Білі силачі рубають калачі,
А червоний говорун підкладає.
(Зуби і язик)
* * *
Ось гора, а у гори
Дві глибокі нори.
У цих норах повітря бродить,
То заходить, то виходить.
(Ніс)
* * *
Завжди в роті, а не проковтнеш. (Язик)
* * *
Він завжди в роботі,
Коли говоримо,
А відпочиває,
Коли ми мовчимо.
(Язик)
* * *
Все життя ходять в обгонку,
А обігнати один одного не можуть.
(Ноги)
* * *
Гладеньке поле,
Біла полянка,
Ні травинки, ні білини,
Так посередині – яма.
(Живіт)
* * *
Два брата в розлуці
Сумують один за одним,
А зійдуться разом –
Сердяться і хмуряться.
(Брови)
* * *
Два братики живуть через дорогу,
А один одного не бачать
(Очі)
* * *
Двоє білих лебедів –
У кожного по п’ять дітей.
(Руки)
* * *
День і ніч стукає воно,
Немов би заведено.
Буде погано, якщо раптом
Припиниться цей стукіт.
(Серце)
* * *
Є завжди у людей
Є завжди у кораблів.
(Ніс)
* * *
Є у кожного обличчя
Два красивих озерця.
Між ними є гора.
Назви їх, дітвора.
(Очі)
* * *
Є у мене працівники,
У всьому допомогти охочі.
Живуть не за стіною –
День і ніч зі мною:
Цілий десяток
Вірних хлоп’ят!
(Пальці)
* * *
Живе мій братик за горою,
Не може бачитися зі мною.
(Очі)
* * *
За тобою він пасе,
Хоч на місці залишається.
(Слід)
* * *
Червоні двері в моїй печері,
Білі звірі сидять біля дверей.
І м’ясо, і хліб – всю здобич мою –
Я з радістю білим звірам віддаю.
(Губи, зуби, рот)
* * *
Крута скеля
У косогоря вросла,
Над кручею ліс
Зріс до небес.
(Лоб)
* * *
Куди не підеш –
Все на них глянеш.
(Ноги)
* * *
Між двох світил посередині один. (Ніс)
* * *
Ми на них стоїмо і танцюємо.
Ну, а якщо їм накажемо,
Нас вони бігом несуть.
Підкажи, як їх звуть?
(Ноги)
* * *
На ніч два віконця
Самі закриваються,
А зі сходом сонця
Самі відкриваються.
(Очі)
* * *
Не сіють, не саджають,
А самі виростають.
(Волосся)
* * *
Не у маленьких – у дорослих,
Розташовані під носом,
Дуже часто мені мій дядько
Дозволяє їх погладити.
(Вуса)
* * *
Не годинник, а цокає. (Серце)
* * *
Ні на міру, ні на вагу,
Але у всіх людей він є.
(Мозок)
* * *
Ношу їх багато років,
А рахунку їм не знаю.
(Волосся)
* * *
Один говорить,
Двоє дивляться,
Двоє слухають.
(Рот, Очі, Вуха)
* * *
П’ять братів –
Роками рівні, ростом різні.
(Пальці)
* * *
Розпустилася квітка,
Пелюстка на пелюстці,
Без стебла і без кореня
Росте на схилі.
(Вухо)
* * *
Розсипалися піщинки
На щічках у Маринки.
(Веснянки)
* * *
Солодше меду, м’якше пуху.
Відпочинь! – все шепоче у вухо.
Той, хто буде з нею дружити,
Буде дуже погано жити.
(Лінь)
* * *
Стоять два кола,
На кілках бочка,
На бочці купина,
А на купині дрімучий ліс.
(Чоловік)
* * *
Твої помічники – поглянь –
Десяток дружних братиків,
Як славно жити, коли вони
Роботи не бояться.
(Пальці)
* * *
Тобі дано, а люди ним користуються. (Ім’я)
* * *
Тридцять два молотять,
Один повертає.
(Зуби і язик)
* * *
У двох матерів по п’ять синів,
Але кличуть всіх однаково.
(Пальці)
* * *
У тридцяти двох воїнів один командир. (Зуби і язик)
* * *
Вранці на чотирьох,
Вдень на двох,
А ввечері на трьох.
(Дитина, Дорослий, Старий)
* * *
Цілий ліс на голову заліз. (Волосся)
* * *
Чого хочеш – не купиш,
Чого не треба, того не продаси.
(Молодість і старість)
