Білі овечки бігають по свічці. (Верба)
* * *
Ніби снігова куля білого,
По весні вона цвіла,
Ніжний запах розповсюджувала.
А коли пора настала,
Разом зробилася вона
Вся від ягодів чорна.
(Черемха)
* * *
Навесні веселить,
Влітку холодить,
Восени живить,
Взимку зігріває.
(Дерево)
* * *
Весною зеленіла,
Влітку загоріла,
Осінь в сад прийшла,
Червоний факел запалила.
(Горобина)
* * *
Навесні кольором,
Влітку плід даю,
Восени не вяну,
Взимку не вмираю.
(Ялина, Сосна)
* * *
У лісі на поляні
Стоїть кучерявий Ваня
У зеленому каптані.
Багач невеликий,
А горішками наділить.
(Ліщина)
* * *
У маленькому горщику, кашка солодка. (Горіх)
* * *
У ньому майже сто метрів зросту:
На нього залізти не просто!
У нього одна робота –
Осушення болота.
(Евкаліпт)
* * *
Ось відбулася лиха доля,
Було дерево колись,
А тепер тут круглий столик
І за ним сидять опеньки.
(Пеньок)
* * *
Все в спокої, завмер вітер
І дерева всі мовчать…
Ні, не все ще – у цих
Листя тихо шелестить.
(Осика)
* * *
Влітку В шубі,
А взимку роздягнені.
(Дерева)
* * *
Будинок з усіх боків відкритий,
Він різним вкритий дахом.
Заходь в зелений будинок,
Дива побачиш у ньому.
(Ліс)
* * *
Його навесні і влітку
Ми бачили одягненим,
А восени з бідолашного
Зірвали всі сорочки.
(Дерево)
* * *
Її ніхто не лякає, а вона вся тремтить. (Осика)
* * *
Її завжди в лісі знайдеш –
Підемо гуляти і зустрінемо:
Стоїть колючий, як їжак,
Зимою в літньому платті.
(Смерека/Сосна)
* * *
Зелена, а не луг,
Біла, а не сніг,
Кудрява, а не голова.
(Береза)
* * *
Взимку і влітку – одним кольором. (Ялинка)
* * *
З дерев раннім літом
Раптом сніжинки запурхали,
Але не радує нас це –
Ми від цього чихаєм.
(Тополя)
* * *
Кого раз у році наряджають? (Ялинка)
* * *
Красна дівиця,
Кам’яне серце.
(Вишня)
* * *
Кучері в річку опустила
І про те зажурилась,
А про що вона сумує,
Нікому не говорить.
(Верба)
* * *
Летів Єгорка,
Впав в озерце,
Гусей не зігнав
І сам не пропав.
(Лист дерева)
* * *
Влітку виростають, восени опадають. (Листя)
* * *
Влітку і взимку в одній сорочці. (Смерека/Сосна)
* * *
Влітку шубу одягає, взимку знімає. (Листяний ліс)
* * *
Мене залишили в лісі,
Весь вік стирчати змусили:
У вушанці заячій – взимку,
А влітку з поголеною головою.
(Пень)
* * *
На гілках – щільні грудочки.
У них дрімають клейкі листочки.
(Нирки)
* * *
На лісовій галявині
Стоять подружки.
Платтячка блекоти,
Шапочки зелені.
(Берези)
* * *
На галявині дівчата в білих сорочечках, в зелених полушалках. (Береза)
* * *
Не піклуючись про погоду,
В білому сарафані ходить,
А в один з теплих днів
Травень сережки дарує їй.
(Береза)
* * *
Це навіть Не загадка,
Відразу назвемо,
Якщо тільки хтось скаже –
Жолуді на ньому!
(Дуб)
* * *
Ніхто не лякає, а вся тремтить. (Осика)
* * *
Осінь в сад до нас прийшла,
Червоний факел запалила.
Тут дрозди, шпаки снують
І, галасуючи, її клюють.
(Горобина)
* * *
Скинула сукню,
А гудзички залишилися.
(Горобина)
* * *
Розбіглися по узліссі
В білих платтячках подружки.
(Берези)
* * *
Ростуть – зеленіють,
Впадуть – пожовкнуть,
Полежать – почорніють.
(Листя)
* * *
Сама білого,
Маківка зелена.
Влітку мохнатенька,
А взимку сучковатенька.
(Береза)
* * *
З мої квітки бере
Бджілка найсмачніший мед.
А мене все ж кривдять:
Шкуру тонку здирають.
(Липа)
* * *
Стоїть Олена: зелена хустка,
Тонкий стан, білий сарафан.
(Береза)
* * *
Чи То з даху, чи з неба –
Або вата, або пух.
Чи, може, пластівці снігу
З’явилися влітку раптом?
(Тополиний пух)
* * *
У маленької ялинки
Колючі голочки,
Кульки сині,
Немов би в інеї!
(Ялівець)
* * *
У неї кущі високі, густі,
Стовбур і гілки – трубкою,
Дуже крихкі.
Ягоди червоні,
Та не смачні.
(Бузина)
* * *
У річок та низинах
Вони завжди ростуть,
Їх прути на кошики
І короби йдуть.
(Верба)
* * *
Біла церква – зелені куполи (Береза)
* * *
Що ж за дівиця:
Не швачка, не майстриня,
Нічого сама не шиє,
А в голках круглий рік?
(Ялинка)
* * *
Що за дерево стоїть –
Вітру немає, а лист тремтить?
(Осика)
* * *
Я з крихти-бочки виліз,
Корінці пустив і виріс,
Став високий я і могутній,
Не боюся ні гроз, ні хмар.
Я годую свиней і білок —
Нічого, що плід мій дрібний.
(Дуб)
