Дизентерія — це гостра кишкова інфекція, яку викликають бактерії роду шигел, в основному шигели Зонне і Флекснера. Хвороба розвивається в тому випадку, якщо в організм здорової людини потрапляє бактерія, виділена з кишечника хворого або бациллоносителя. Це може статися як при безпосередньому контакті з хворим (через брудні руки), так і через побутові предмети, заражені продукти харчування і воду.
Шигели відрізняються високою виживаність: при сприятливих умовах вони можуть зберігатися в навколишньому середовищі до декількох місяців, а на продуктах харчування ще й активно розмножуються.
Хворіють на дизентерію люди різного віку, але частіше її діагностують у дітей.
Клінічна картина
Перші ознаки дизентерії зазвичай з’являються через пару днів після зараження, але можуть виявитися як через пару годин (при зараженні через продукти харчування), так і через тиждень.
Для дизентерії типово гострий початок. З’являються симптоми інтоксикації: підвищення температури до 38-39 градусів, головний біль, тахікардія і зниження артеріального тиску, а також болі в животі, які спочатку носять тупий, розлитої характер, але незабаром стають переймоподібними і локалізованими внизу живота зліва.
Спостерігаються часті болісні позиви в туалет і рідкий стілець. По мірі очищення кишечника випорожнення можуть складатися тільки з незначної кількості слизу з прожилками крові. Також може бути блювота.
Гостра дизентерія може протікати в легкій і навіть стертій формі, але може спостерігатися тяжкий і дуже тяжкий перебіг.
При стертому перебігу хвороби характерних симптомів може не бути зовсім. Дизентерію в даному випадку виявляють при проведенні бактеріологічного дослідження калу і при інструментальному обстеженні кишечника, при якому виявляється запальний процес в нижніх відділах товстої кишки.
Якщо хвороба протікає в легкій формі, то температура тримається недовго, 1-2 дні, болі в животі не дуже інтенсивні, а частота походів в туалет не перевищує 10 разів на добу. У калі немає домішків крові. Повне одужання займає до 3 тижнів.
При середньотяжкому перебігу дизентерії висока температура може триматися до чотирьох діб. Симптоми хвороби виражені. У добу хворий ходить в туалет до 20 разів, при цьому можуть бути і помилкові позиви до дефекації. Повного одужання в цьому випадку доведеться чекати не раніше чим через місяць-півтора.
Для важкого перебігу хвороби характерне стрімке початок, різко виражена інтоксикація з температурою тіла до 40 градусів і вище, порушення в роботі серцево-судинної системи, сильний головний біль, біль у животі та позиви до дефекації більше 20 разів на добу. Період розпалу хвороби триває до 10 днів, а повне одужання займає близько двох місяців.
Хронічна дизентерія може з’явитися після перенесеної гострої дизентерії, втім, ризик не перевищує 1-2 відсотків.
Можливі такі ускладнення, як постдизентерийный ентероколіт, парапроктит, перитоніт і так звані позакишкові ускладнення: інфекційно-токсичний шок, ураження ЦНС, менінгіт, пневмонія, артрит, уретрит та інші. Втім, вони зустрічаються не так часто.
Діагностика
Діагноз «дизентерія» ставиться на підставі клінічних симптомів, характерних для даного захворювання та результатів бактеріологічного дослідження калу. Обстеження пацієнта також включає загальний аналіз сечі і крові. Можуть використовуватися серологічне дослідження крові та виявлення ДНК збудника методом ПЛР.
Лікування
В залежності від ступеня тяжкості хвороби призначаються нітрофурани, антибіотики, сульфаніламіди або полівалентний дизентерійний бактеріофаг, а також активоване вугілля, препарати для нормалізації мікрофлори кишечника, вітаміни, ферменти. Часто не обійтися без проведення регідратаційної терапії.
Найчастіше хворих госпіталізують в інфекційне відділення, але лікування може проводитись і вдома. Призначається постільний режим. У перші дні хвороби різко обмежують прийом їжі з подальшим дотриманням дієти. Показано рясне пиття.
Профілактика
Дотримання елементарних правил гігієни — часте миття рук, особливо після туалету і перед їжею, істотно зменшує ризик захворіти. Однак для профілактики зараження дизентерією не менш важливі ретельне миття овочів і фруктів, якісна обробка столових приладів і вживання кип’яченої води.
