На вибори президента України в 2019 році вже подали заявки 64 кандидатів. До 3 лютого є час подати документи і іншим бажаючим. Пропонуємо вашій увазі список всіх кандидатів на вибори президента України—2019.
Список кандидатів у президенти буде оновлюватися в режимі онлайн:
З кінця 2018 по 3 лютого 2019 в ЦВК подали документи 64 кандидатів – 22 відмовили, заявки 28 чоловік вже затвердили, і ще з приводу 14 і роздумують. Відзначимо, що кожен з кандидатів зобов’язаний внести заставу в 2,5 млн гривень, яку повернуть тільки тим, хто вийде в другий тур. Таким чином, участь у президентській кампанії — вельми дороге задоволення, а для багатьох висуванців — гроші на вітер. Однак, далеко не факт, що це їхні гроші, а не олігархів. Як відзначають експерти, Вибори 2019 будуть рясніти великим числом технічних кандидатів.
Самий перший щасливчик – екс-міністр екології та природних ресурсів України, юрист Ігор Шевченко, який подав документи з початку президентської кампанії 31 грудня 2018 р.
Ігор Шевченко. Самовисуванець. 1971 року народження, освіта вища, проживає в Києві, президент Благодійної організації “Успішна Україна”, безпартійний.
Правозахисник і економіст Володимир Ратуш також подав документи 31 Грудня.
Володимир Ратуш. Самовисуванець. у минулому був членом партії “Народно-трудовий союз українців”. Невідомо, звідки він взяв 2,5 млн гривень. Але ЦВК не зареєструвала його кандидатом через невідповідність чоловіка вимогам.
Після Нового року українців повеселив лідер Соціал-демократичної партії, народний депутат з фракції “Блок Петра Порошенко” Сергій Каплін. Подав документи 3 січня 2019 року.
Сергій Каплін. Його висунула Соціал-демократична партія. 1979 року народження, освіта – вища, проживає (офіційно) в селі Опришки Глобинського району Полтавської області, народний депутат України, безпартійний (хоча був БПП). Ходять чутки про його сексуальну орієнтацію, проте не це головне-своєю поведінкою Каплін ставить питання про свою адекватність в цілому..
Також 3 січня 2019 року подали свої документи Валентин Наливайченко, Віталій Скоцик та Андрій Садовий.
Валентин Наливайченко. Колишнього члена партії Віталія Кличка УДАР висунула партія з дивною назвою “Суспільно-політичний рух Валентина Наливайченка”. 1966 року народження, освіта вища, проживає в Києві, голова зазначеної партії. Бонусом Наливайченком залишається те, що він колишній глава СБУ.
Віталій Скоцик. Самовисуванець. 1972 року народження, освіта вища, проживає в Києві, професор кафедри конярства і бджільництва Національного університету біоресурсів і природокористування, безпартійний.
Андрій Садовий. Висунула партія “Об’єднання Самопоміч”. 1968 року народження, освіта вища, проживає у Львові, мер Львова, член “Об’єднання Самопоміч”. Спецслужби напередодні початку кампанії в 2018 році влаштували тотальну перевірку Садового і його сім’ї, але схоже, що поки що нічого протизаконного не знайшли. Видно, що бояться.
Садового вже підтримав мер Глухова Мішель Терещенко, який раніше також заявляв про президентські амбіції.
Віталій Купрій з Дніпропетровської області висунувся в президенти 10 січня.
Віталій Купрій. Самовисуванець. 1973 року народження. Народний депутат, обраний у 2014 році в мажоритарному окрузі на Дніпропетровщині. У парламент він висувався від” Блоку Петра Порошенка”, проте в 2015 році вийшов з фракції БПП і переметнувся в”УКРОП”. В 2016-2018 року вирішив закінчити аспірантуру Інституту законодавства Верховної Ради, однак про успішний захисту дисертації мови поки немає – можливо, кошти пішли на внесок 2,5 млн гривень для президентської кампанії.
У п’ятницю, 11 січня, фінансований російськими олігархами Фуксом і Шатворяном Євген Мураєв подав в ЦВК пакет документів на реєстрацію кандидатом у президенти.
Євген Мураєв. Кандидат від партії “Наші”. 1976 року народження. Раніше перебував у Партії регіонів, пізніше спільно з Вадимом Рабиновичем запустив свій проект “За життя”. Був з цієї зашкваренной структури вигнаний, як не виправдавший довіри сім’янин.
Євген Мураєв займає активну проросійську політику. Одним з інструментів у цьому питанні є канал NewsOne (колишня вотчина кандидата), який працює на створення негативного іміджу України. У червні 2018 року Євген Мураєв назвав українського політичного в’язня Олега Сенцова терористом. Тепер Мураєв просуває антиукринську повістку на своєму новому кишеньковому каналі, який ніхто не дивиться, але він є.
У суботу 12 січня паркетний полковник Анатолій Гриценко також подав свій пакет документів до ЦВК.
Анатолій Гриценко. Висуванець політичної партії “Громадянська позиція”. 1957 року народження. Колишній Міністр оборони при президентові Ющенку, який спочатку сприяв розкраданню армії, а тепер розповідає, що це все брехня, і обіцяє “кращу армію в світі”. Його підтримали також постійно тримаючі ніс за вітром Мустафа Найєм, Сергій Лещенко, Світлана Заліщук та інші.
Ольга Богомолець. Екс-глава комітету Верховної ради з питань охорони здоров’я, радник президента України з гуманітарних питань. Особа реваншизму корупції в медицині і затята пособниця регіоналок Бахтеєвої і Богатирьової. Нагороджена титулом “Псевдовчений року”.
Роман Насиров. Громадянин Великобританії. Самопроголошений після звільнення екс-глава ДФС. Фігурант кримінальної справи про допомогу Олександру Онищенку в ухиленні від податків. Сидячи в СІЗО, сплатив “пацанам на грев” 50 тисяч доларів авторитетам з Лук’янівки. За нього внесли 100 мільйонів гривень, які так і не повернули. Проте, на заставу Він грошей таки нашкреб. Мабуть, знову зайняв.
Геннадій Балашов. Висуває політична партія “5.10”. Був народним депутатом III скликання. Виступає за легалізацію проституції і марихуани. Мільйонер і цар, якщо вірити його твердженням. Балашов – автор книг “Як стати авантюристом? Роздуми мільйонера” і “Монархія підприємця. Як стати царем?”
Олександр Вілкул. Висунула партія “Оппоблок”. Народжений в 1974 році в Кривому Розі, не без допомоги тата отримав освіту і побудував кар’єру на добувній галузі на своїй батьківщині. У 2006 році серйозно почав політичну кар’єру зі вступу в Партію регіонів, перемогу на виборах у парламент, і швидкого отримання контролю над осередком партії в Кривому Розі та Дніпропетровській області у 2010 році. До 2014 року був віце-прем’єр-міністром, але зазнав краху після втечі Януковича. Тим не менш, в Опоблоці знову зробили його віце-прем’єром в “тіньовому кабінеті”. Активно боїться Парасюка, який вже один раз “надавав по рогах” колишньому регіоналу. Віднедавна лютий ворог Юрія Бойка, який бореться за лідерсво в ” Опоблоці”
Ілля Ківа. Висунутий Соціалістичною партією України. Головний конкурент Олега Ляшка в дотепності та упоротості. Людина Авакова, його колишній наближений. Відрізняється божевільними вчинками і заявами, і є № 1 для любителів голосувати “поприколу”.
Ляшко Олег. Радикальна партія. Головний “радикал” країни, знову йде в президенти України. Не маючи якоїсь певної ідеологічної позиції, Олег Ляшко вже півтора десятиліття умудряється триматися на плаву і жити розкошуючи.Помітили його у Тимошенко, але справжню розкрутку свого часу влаштував Льовочкін на “Інтері”. Тепер Ляшко займається популізмом і активно кидається на “правильне голосування” в парламенті, за що отримує плюшки і право на існування в стінах Верховної Ради”
Шевченко Олександр Леонідович. Висуванець “УКРОП”. Колишній директор туристичного комплексу “Буковель”. Засновник і директор гірськолижного курорту. Прорвався до Верховної Ради у 2010 році до Івано-Франківської облради. У 2014 році став народним депутатом в партії “Укроп”. Колоритні персонаж, який міг би скласти конкуренцію Ляшку, якби був більш відомий, і не було б компромату навколо його “Буковеля”.
Юрій Бойко. Самовисуванець. Увійшов у політику завдяки Олегу Дубині, але так і пас би задніх, якби через Кінаха не вийшов вчасно на олігарха Фірташа. До 2014 року контролював паливно-енергетичну сферу. Свого часу змагався на виборах з Михайлом Добкіним, але був покараний Партією регіонів. Він не здався, і приєднався до Опоблоку, отримавши керівну посаду і Комітет з питань ПЕК, ядерної політики та безпеки.
Олександр Мороз. Соціалістична партія Олександра Мороза. Олександр Мороз, колишній голова Верховної Ради, екс-глава “Соціплиістичної партії України”, голова партії “За правду і справедливість”, вже 5 раз балотується в президенти. У старого соціаліста це вже увійшло в звичку, і він швидше робить це вже автоматично. Правда, регулярні походи в президенти допомагають йому підтримувати відсоток для своєї партії в Раді.
На з’їзді партії “Батьківщина” 22 січня помпезно висунулася в президенти Юлія Тимошенко. Вона отримала підтримку багатьох олігархів, і нагнала цілий зал співробітників своїх “благодійних” компаній.. Вже 23 січня ЮВТ поспішила подати документи до ЦВК.
Юлія Тимошенко. Висуванець “Батьківщини”. Донька заможних батьків і дружина двох бізнесменів, до початку 200-х ЮВТ вже могла сама фінансувати свою політичну діяльність. Однак, з незалежних від неї причин, проирала вже 3 президентських виборів поспіль — Ющенко, Януковичу, і Порошенко. Відзначилася суперечаливими самим собі обіцянками.
Володимир Зеленський. Партія “Слуга народу”. Людина Коломойського, яка активно заперечує зв’язок зі своїм спонсором, нарешті перестав мучити українців через місяць після своєї новорічної обіцянки йти в президенти. Правда, для цього, Зеленському довелося “вийти” зі своїх російських компаній, які виявили журналісти “Схем”. Почалося все зі створення партії “Слуга народу”, зв’язок з якою Зеленський також заперечував. На вибори з’їзд партії висунув Зеленського 21 січня. Напевно, програму Зеленському все ж написали – адже її потрібно було подати пакет документів в ЦВК, а то раніше Володимир просив українців скласти для нього цей документ.
Вирішила зіпсувати день народження Володимиру Зеленському Інна Богословська, яка подала в ЦВК документи на вибори президента України вдень 25 січня.
Руслан Кошулинський. Партія “Свобода”. Член партії, який бив віце-спікер парлемента відвинуть замість Олега Тягнибока.
Дмитро Добродомов. “Народний контроль”. Позафракційний кандидат, лідер партії “Народний контроль”, колишній журналіст і медіа-менеджер.
Крім того, в п’ятницю 25 січня документи в ЦВК подали Сергій Тарута-олігарх з Донбасу, і екс-глава СБУ Ігор Смешко.
Інна Богословська. Самовисуванка. Інна Богословська була нардепом “Партії регіонів” 6 і 7 скликань, і вірною підручною Януковича-чи то пак завжди була під рукою. У 2007 році працювала заступник міністра юстиції, до цього була депутатом “Трудової України”. Тим не менш, вірність Януковичу пересилив інстинкт самозбереження – коли стало “гаряче” на Євромайдані, і Янукович був готовий валити з країни, Богословська “вийшла” з ПР. Правда, господарів вона так і не змінила, і з 2014 року продовжувала антиукраїнську діяльність.
Надія Савченко. Партія “Суспільно-політична платформа Надії Савченко”. Під час з’їзду партії сестра Савченко зачитала лист із СІЗО, а також оголосила, що програма Надії – зміна системи та план війни, придумані ще в 2017 році. Савченко стала відомою завдяки показному суду, який влаштували над нею росіяни, коли захопили в полон. Вона оголосила голодування, а “Батьківщина” зробила її першим номером на виборах у парламент. Надію Савченко обміняли на двох російських диверсантів, але в Україні вона показала себе повним неадекватом, і в підсумку потрапила в березні 2018 року на зраді – разом з людиною Медведчука Рубаном вона планувала знищити ВР, розстрілявши з мінометів, а президентську і прем’єрську ложі закидати гранатами. Все це підтвердилося під час слідства, Савченко позбавили недоторканності, і заарештували. Не складно здогадатися, хто тепер організовує їй висунення в президенти, поки сама Надія в СІЗО.
Олександр Данилюк. Самовисуванець. Колишній радник Міністра оборони Валерія Гелетея і координатор громадського руху”Спільна справа”. У 2014 році він з соратниками захоплював міністерства юстиції, енергетики та аграрної політики (з останнього їх вигнали). Данилюк був оголошений в розшук, після чого покидав Україну, а тепер повернувся.
В понеділок 28 січня документи у ЦВК подали лідер партії “Розумна сила” Олександр Соловйов і самовисуванець, лідер “Патріотичної партії України” Микола Габер.
Сергій Тарута. Партія “Основа”. Тарута – український олігарх, співвласник корпорації “ІСД”, президент ФК “Металург” (Донецьк), губернатор Донецької області України з 2 березня по 10 жовтня 2014 року, народний депутат України VIII скликання. C 2017 року є неформальним лідером партії “Основа”, а також її творцем. Патріотичністю Тарута ніколи не відрізнявся-незважаючи на загравання з “помаранчевими” за часів Ющенка, він все ж плоть від плоті “Партії регіонів”. Наявністю антиросійської позиції він похвалитися не може, оскільки все ще водить шашні з панами на кшталт Олександра Абрамова – начебто і ворога Путіна, але вже точно не друга України. Щирі його прихильники в президентській гонці вже явно не благодійники України.
Петро Порошенко влаштував помпезний форум “Від Крут до Брюсселя. Ми йдемо своїм шляхом” 29 січня, на якому офіційно висунувся в президенти.
Петро Порошенко. Самовисуванець. Програма діючого президента на другий термін цілком зрозуміла – відновлення територіальної цілісності України політико-дипломатичним шляхом, прагнення нашої країни в ЄС і рух “геть від Москви”. Однак не варто забувати, про провалені обіцянки про закінчення АТО, зарплатах військовим, продажу бізнесу, боротьбі з корупцією, суді над прихильниками Януковича, і поверненню до бюджету вкрадених грошей. Більш того, Порошенко відзначився створенням своєї системи прихильників яких він розсаджував на теплі місця.
31 січня в президенти висунувся від політсили “Відродження” Віктор Бондар.
Віктор Бондар. Партія “Відродження”. Урожденець Ленінграда. В Україні працював у приватних юридичних компаніях, потім плавно перейшов у політику, потрапивши в міністерство транспорту, ставши Міністром транспорту на короткий час. Ющенко призначав головою Дніпропетровської ОДА, свого часу, був людиною Балоги. В 2012 році став регіоналом, в 2013-2014 рр. голосував за антиукраїнські закони. Втік з чумної партії, проліз у Верховну Раду, і раптово став головою партії “Відродження”.
***
Станом на 3 лютого 2019 комісія зареєструвала 28 кандидатів на пост президента України на чергових виборах президента України 31 березня 2019 року це: Ігор Шевченко, Сергій Каплін, Валентин Наливайченко, Андрій Садовий, Віталій Скоцик, Анатолій Гриценко, Віталій Купрій, Євген Мураєв, Геннадій Балашов, Ольга Богомолець, Олександр Шевченко, Роман Насиров, Юрій Бойко, Дмитро Добродомов, Юлія Тимошенко, Олександр Мороз, Олег Ляшко, Олександр Вілкул, Аркадій Корнацький, Ілля Ківа, Руслан Кошулинський, Олександр Данилюк, Сергій Тарута, Володимир Зеленський, Інна Богословська, Ігор Смєшко, Микола Габер та Юрій Дерев’янко.
ЦВК відмовила в реєстрації кандидатами в президенти 22 особам – Олександру Ковальчуку, Костянтину Черкасову, Олександру Приданову, Віктору Лебединцу, Юрію Боярському, Володимиру Ратушу, Володимира Василенка, Віталія Велідченку, Петру Рекалу, Сергію Фаренюку, Володимиру Блащуку, Денису Потапову, Олександру Жамойдо, Дмитру Касьяненко, Ярославі Качанівській, Олександру Соловйову, Наталії Пилипенко, Євгену Андрухіву, Олександру Тищенку, Василю Чупе, Олександру Гокову і Петру Симоненку.
На розгляді знаходяться заявки 14 кандидатів – Романа Безсмертного Тараса Констанчука, Віктора Бондаря, Віктора Кривенка, Бориса Констанчука, Руслана Ригонавова, Івана Качайло, Сергія Носенко, Сергій Лисенко, Анатолій Губенко, Юлія Литвиненко, Андрій Новака, Сергія Кривоноса та Дмитра Гнапа.
Документи в ЦВК можна подати до 3 лютого 2019 року. З ними потрібно також внести грошову заставу в розмірі 2,5 мільйона гривень. Реєстрація всіх кандидатів у президенти триватиме до 8 лютого. Зазначимо,що досі не оголосили про своє висунення і не зробили кроків з офіційної реєстрації багато важковаговиків виборів 2019. Серед них не тільки Петро Тимошенко і лідер соціології Юлія Тимошенко, але також і шоумен Володимир Зеленський, який ефектно самопровозгласился у новорічну ніч в ефірі каналу “1+1”, проте з тих пір дещо потьмянів після того, як стало ясно, що у нього немає ні команди, ні програми дій.