Грамотне і надане вчасно лікування пієлонефриту запобігає розвитку порушень функціонування системи сечовиділення. Захворювання викликане поширенням інфекції, яка зачіпає одну або обидві нирки людини.
Зміст:
Що таке пієлонефрит
Найбільш поширена хвороба сечовидільної системи, викликана інфекційним запаленням. Якщо вона запущена, ураження зачіпають ниркові судини і клубочки. При цьому відбувається порушення фільтруючої і видільної здатності органу. В результаті проведених досліджень, фахівці розділили патологію на хронічну і гостру форми.
Причини захворювання
Загального збудника з-за якого відбувається розвиток патології немає. Але є єдина причина. Нею вважається потрапляння інфекційної мікрофлори всередину ниркової балії. Цей процес практично не буває самостійним. Зазвичай він розвивається з первинних інфекцій.
Є кілька вікових та інших особливостей, що призводять до розвитку хвороби:
- Діти до 7 років схильні патології з-за недостатньо розвиненого імунітету та особливостей будови системи сечовипускання.
- Жінки хворіють майже в 5 разів частіше за чоловіків. Хвороба протікає у важкій формі, особливо у дівчаток і літніх дам, що вступили в стадію постклімактеричного періоду.
- Інфекції сечостатевої системи – найбільш поширена причина, пов’язана зі статевою приналежністю. Жінки частіше страждають циститом-це причина частих ускладнень.
- У чоловіків пієлонефрит зазвичай проявляється після 45 років, що викликано простатитом.
- В молодості симптоми пієлонефриту у жінок проявляються, коли вони починають статеве життя і не виконують правила гігієни. Збудники генітальних інфекцій потрапляють в сечовий міхур, а звідти поширюються далі.
Вагітні – особлива група ризику. Патологія може призвести до загибелі плоду і важких ускладнень для жінки.
Спровокувати розвиток запалення нирок здатні будь-які фактори, які заважають виведенню сечі з організму. Застій призводить до збільшення чисельності патогенної мікрофлори і запалень різної тяжкості.
Прямою причиною не рідко стає переохолодження, що призводить до збою захисної функції організму. Це дуже небезпечно для дівчат. Нерідко первинний напад гострого пієлонефриту розвивається через промоклих ніг або купання в холодній воді і здатний уразити обидві або одну нирку.
Є й хронічні хвороби, що сприяють розвитку інфекцій:
- недостатність нирок;
- будь-які імунодефіцити;
- цукровий діабет;
- травми черевної порожнини.
Пам’ятайте, захворювання здатне розвинутися з-за будь-яких хронічних інфекцій, незалежно від місця розташування вогнища.
Пієлонефрит може стати навіть ускладненням гаймориту або тонзиліту.
Класифікація
Фахівці класифікують патологію за формами і особливостями перебігу, які залежать від інфекції і шляхів її появи:
- Первинний. Нирки в нормальному стані. Нічого не перешкоджає їм у виконанні функцій. Рідина з організму виводиться в нормальному режимі. Захворювання проявляється у здорових до цього пацієнтів і у дітей
- Вторинні. Викликаний вже наявними патологіями: вродженими аномаліями, сечокам’яною хворобою, опущенням органів виділення. У цьому стані відбувається порушення виведення сечі, що ускладнює стан хворого.
- Гострий. Зазвичай розвивається в поєднанні з первинним. Яскраво виражена клінічна картина має характерні ознаки. Протікає стрімко, має різну ступінь тяжкості, що обумовлено віком, станом імунітету.
- Хронічний. Характеризується наявністю постійного інфекційного вогнища, розташованого всередині мисок. Іноді не проявляється, а залишається фоновим. Загострення може статися через переохолодження, порушення режиму пиття, інших змін в способі життя хворого. Небезпечний зміною структури ниркової тканини. Сприяє загальному погіршенню стану здоров’я.
- Односторонній. Часто зустрічається різновид, при якій вражена лише одна з нирок.
- Двосторонній. Більш рідкісна форма, коли інфекція поширилася на обидва органи. Клінічна картина досить важка, прогноз в рази гірше, ніж при односторонній формі.
Неспецифічна реакція на патогенну мікрофлору, може призвести до розвитку такого рідкісного різновиду, як ксантогранулематозний пієлонефрит. Ця форма хвороби призводить до збільшення розміру нирки через сильне зростання кількості макрофагів і клітин холестерину. Процес призводить до утворення спайок і фіброзу. Виявити його можна за допомогою УЗД. Уражена тканина має характерний жовтуватий відтінок.
Апостематозний нефрит – найбільш небезпечна форма. Для неї характерна поява в місцях запалень карбункулів і невеликих наривів. Сприятливий перебіг не дозволяє повністю відновитися ураженим тканинам. Їх місце займає замісна тканина. Нирки не функціонують на 100%.
Не рідко з’являється їх зморщування, викликане атрофічними змінами паренхіми. Це злоякісна форма пієлонефриту. Вона характерна для маленьких дітей, літніх людей. Можлива відмова органу.
Симптоми патології у жінок, чоловіків і дітей
Гостра форма відрізняється від хронічної більш яскраво вираженими симптомами. Але вона не з’являється без попередньої фази.
Не пропустіть перші ознаки:
- Поява поперекових болів. Їх інтенсивність пов’язана зі ступенем тяжкості патології. При відсутності обструкції сечовидільних шляхів біль терпима, тупа, ниюча. Для обструкційних різновидів характерна різка біль.
- Підвищення температури. До 40 °С у дітей, до 38 – 39 °С у дорослих.
- Відсутність апетиту, погіршення самопочуття, слабкість.
- Болі при сечовипусканні, але таке буває не завжди. Часто біль виникає при ускладненні, викликаному простатитом або циститом.
- Нудота, блювота.
- При лікуванні пієлонефриту у дітей головне − правильно поставити діагноз. Малюки часто скаржаться на болі в області живота, і це викликає труднощі в постановці диференційованого діагнозу.
- Труднощі при сечовипусканні вказують на запалення виводячих шляхів. Домішки гною роблять сечу каламутною або білястої. Домішки крові в ній говорять про сильне ураження нирок.
Гострий пієлонефрит у людей старшого покоління і у дітей іноді призводить до зниження функцій нирок, їх відмови і летального результату. Часто можна вилікуватися, хоч і не повністю.
Для хронічної форми характерно:
- часте сечовипускання;
- слабовиражені больові відчуття в попереку;
- підвищення кров’яного тиску.
Рецидиви повторюються кілька разів за рік. Це провокує заміщення ниркової тканини сполучною. Орган втрачає здатність до нормального виконання своїх функцій. З цієї причини хронічну форму ігнорувати не можна.
Діагностичні заходи
Якщо з’явилася підозра на запальне захворювання нирок, необхідно звернутися до лікаря. Він збере анамнез і призначить проведення діагностичних заходів, після чого поставить діагноз і призначить необхідне лікування.
Зазвичай діагностика включає:
- специфічні аналізи сечі і крові;
- бакпосів продукції нирок;
- УЗД досліджуваних органів та інших, розташованих поруч в черевної порожнини;
- КТ або рентгенологічне дослідження, що допомагає виявити зміни структури ниркової тканини.
Традиційні методи лікування
Лікувати патологію необхідно комплексно. Терапія передбачає застосування антибактеріальних препаратів для лікування пієлонефриту і заходи з ліквідації причини розвитку патології.
- Антибіотики швидко борються з бактеріями, припиняючи перебіг запального процесу. Але він може відновитися незабаром після скасування ліків, якщо не усунути причину. Після декількох рецидивів мікрофлора набуває резистентність до використовуваних препаратів.
- На ряду з антибіотиками призначають сечогінні препарати, щоб вивести зайву рідину. Важливо, що при гострій формі їх, навпаки, не виписують.
- Імуномодулятори. Показані для підвищення імунітету і попередження загострення хронічного захворювання.
- Полівітаміни – для підвищення захисної функції організму.
- НПЗП – для боротьби із запальними процесами.
Як лікувати пієлонефрит народними засобами
Лікування за рецептами народної медицини проводиться протизапальними, антибактеріальними і загальнозміцнюючими засобами. Це необхідно для зняття ознак інтоксикації і підтримки імунітету пацієнта. При лікуванні потрібно дотримуватися спеціальної дієти і пити воду в достатній кількості. Вживати не менше 2 − 2,5 л води в добу.
Також потрібно брати до уваги реакцію хворого на використовувані відвари та інші засоби. У нього повинна бути відсутньою алергія на лікарські компоненти. В якості таких засобів можна вживати:
- брусницю – гарні листя і ягоди, мають антибактеріальну, сечогінну, протинабрякову, протизапальну дію;
- мучницю – чудово підходить для лікування і профілактики, природний антибіотик, що володіє сечогінною властивістю;
- звіробій – має бактерицидну, протизапальну властивість, усуває судинні спазми, сприяє збільшенню діурезу, здавна вважається надійним засобом проти інфекцій сечовидільної системи;
- прополіс і бджолиний підмор – ефективно борються зі стрептококами, мікоплазмою, уреплазмой і різноманітними паразитами, знімають запалення, підтримують імунітет;
- муміє – застосовують, щоб зняти загострення хронічної форми захворювання;
- овес – виводить пісок і камені, має сечогінну ефектом, що допомагає виводити з організму токсини, багатий вітамінами і мікроелементами, стимулює імунітет, застосовується при лікуванні різних патологій, викликаних запаленням;
- журавлину – відмінний антисептик і діуретик, знімає запалення;
- мед – стимулює захисні сили, знімає запалення, знищує патогенну мікрофлору;
- пшоно – сприяє зняттю набряків, підвищення життєвого тонусу, поповнює нестачу мікроелементів;
- імбир – усуває запалення, знімає спазми, зміцнює імунітет.
Як правило, використовують відвари, настої, витяжки з лікарської сировини рослинного походження.
При лікуванні хронічного пієлонефриту швидко полегшить стан збір, приготований з листя берези, трави звіробою і споришу, квітів нагідок і насіння фенхелю, узятих в рівних пропорціях.
- Всі компоненти з’єднати і перемішати.
- Столову ложку, отриманої суміші насипати в термос і залити 250 мл крутого окропу.
- Наполягати 90 хвилин, профільтрувати.
- Настій пити теплим за 20 − 25 хвилин перед прийомом їжі, чотири рази на добу.
- Лікувальний курс становить 21 − 35 днів.
В цілях профілактики ефективний і інший склад: трави споришу, взятої у кількості 3 частин, до них додати по 2 частини глухої кропиви, вівсяної соломи, листя шавлії, грушанки крупнолістной, шипшини, коренів солодки. Все зсипати в ємність і змішати.
- 2 столові ложки збору висипати в термос і залити ½ літра окропу.
- Дати настоятися 2 години, профільтрувати.
- Приймати чотири рази на добу по ¼ склянки за 20 хвилин перед прийомом їжі.
- Лікувальний курс − 30 днів.
- Після цього зробити тижневу перерву, повторити терапію.
- Потрібно провести 5 курсів. Це призведе до стійкої ремісії.
Дієта при запальному захворюванні нирок
Важливо дотримуватися спеціальної системи живлення і дотримуватися постільного або хоча б щадний режим. Потрібно пити воду, чай, відвари в кількості, достатній для запобігання зневоднення і швидкого вимивання патогенів з сечовидільної системи.
При пієлонефриті дозволено вживати:
- рибу;
- не жирне м’ясо;
- черствий хліб;
- овочеві перші страви, каші;
- різноманітні овочеві культури;
- яйця, зварені до м’якого жовтка;
- молоко і продукти на його основі;
- пісні види масла.
Споживання деяких продуктів необхідно обмежити:
- гострі спеції, в тому числі і часник, цибуля, хрін;
- окремі види столової зелені;
- деякі кислі ягоди, овочі, фрукти і соки з них.
Категорично заборонені:
- бульйони на рибі або м’ясі;
- копченості.
Крім цього необхідно зменшити вживання солодкого і прянощів.
Можливі ускладнення
Несвоєчасне звернення до нефролога сприяє розвитку ускладнень. На стан здоров’я самолікування може надати згубний вплив. Ще погано позначитися на здоров’ї може лікування, призначене не відповідно до стадії розвитку патології. Нерідко причиною неприємних наслідків стає нехтування постільним режимом і дієтичним харчуванням, переохолодження або супутні хронічні хвороби.
Часто пієлонефрит супроводжується бактеріостатичним шоком і гіпертонією. Гостра форма запалення нирок провокує появу паранефриту, ретроперитоніту, уросепсису, гострої дисфункції нирок.
Хронічне запалення — одна з причин нефросклерозу, піонефрозу, ХНН.
Пієлонефрит досить складне і важке захворювання, але, якщо не ставитися до себе легковажно, можна уникнути важких ускладнень. Чітко виконуючи рекомендації лікаря можна домогтися стійкої ремісії.
