Народні прислів’я та приказки про дім вчать людей любити рідне місце і дбати про його добробут. Вони закликають берегти його, тому що батьки вклали душу в «родинне гніздо».
ДІм є найкращим місцем на землі. Він притягує своїм теплом і затишком. У ньому людина відчуває себе в безпеці. Вдома його завжди чекають. Там все знайоме і звичне. Куди б не закинула доля людини, вон повинна завжди пам’ятати батьківський дім, в якому народилася і провела дитинство.
- Була в собаки хата, дощ пішов — вона й згоріла.
- В гостях добре, а вдома краще.
- В калитці густо, так і вдома не порожньо.
- У свято вогню з дому не давай, скотина буде дохнути.
- У своєму будинку, хоч болячкою сяду, немає діла нікому.
- Всяка зустріч з дому на порозі, на ганку, на мосту – нехороша.
- Входячи в хату до нареченої, сват береться рукою за голбец (за пічний стовп, під пілом).
- Виріс камінчик в крутій горі – вилежався проміж атласу, оксамиту.
- Гложі мене собака, та чужа (та не своя; так невідома).
- Дома жити — чинів не нажити.
- Вдома прикусниця, а в гостях внакладку.
- Вдома рятуйся, а до церкви ходи!
- Домашня копійка краще заїжджого (захожего) рубля.
- Домашня копійка краще відхожого (або: исхожена) рубля.
- Домашня копійка рубль береже.
- Єрема, Ярема! сидів би ти вдома та точив веретена!
- Якщо опівночі вкрасти заставку з водяного млина і зарити у воротах свого будинку, то падіж худоби не дійде до нього.
- Загнати когось у кут; загнати в глухий провулок, в мішок, приперти до стінки, притиснути.
- Навіщо люди печаль, коли вдома плачуть.
- І в серці лестець завжди відшукає куточок.
- До вечірньо у дзвін – всю роботу про кут.
- Кожному своя важка хвороба. Всякому своя худоба не здається.
- Кожному — своє.
- Яке кому вдома – невідомо нікому (таке і самому).
- Коли господь не будує дому, і людина не побудує.
- Багато ніг під столом, а по домівках підуть – все розберуть.
- Моя хата з краю, я нічого не знаю.
- Моя хата з краю.
- Чоловік — будівельник будинку, злиднів відгонитель.
- Миша долає – перед голодом; миші з дому вибираються – перед пожежею.
- Не радісний чужий обід, як свого будинку немає.
- Немає вдома Ликери, немає справи до келії.
- Ні купець, ні дворянин, а свого будинку (справі) пан.
- Перший дзвін – пропадай мій сон; інший дзвін – земний уклін; третій дзвін – з дому геть!
- Поєно та кормлено, а вдома не помолено.
- Пішла біда – розчиняй ворота! Чи вдома господар? Біда прийшла.
- Пішла хата по світлиці, сіни — по полу.
- П’яний, а про кут головою не вдариться (себе і своє пам’ятає).
- Сама не судом, та батька багатий.
- Свата (Сваху) не беруть з того будинку, де наречений, а з-під іншого даху (нижег.).
- Свиняче яйце, та й то не своє. Багато в людях, та вдома немає.
- Зібрали (або: Звели) домок в один куток.
- Спасибі цьому дому — підемо до іншого.
- Щастя як жар-птиця — не кожному дається.
- Тітонька Мосевна до всього села милосерда, а вдома не ївши сидять.
- Укажчик Єрема, вказуй будинку!
- Хоробрий після раті, як заліз на піл.
- Що вдома є, за тим до сусіда не ходити.
- Я йду, і ви йдете за мною (говорить наречена, смикаючи скатертину за кут, чому інші дівки скоро виходять заміж).
- Бігає від дому, ніби чорт від грому.
- Без ухожей не будинок, а булдырь.
- Без господаря будинок – сирота.
- Великий в будинку, що хан в Криму.
- В гостях добре, а вдома краще.
- В рідному домі і стіни допомагають.
- У своєму будинку що хочу – роблю.
- У дім, де сміються, приходить щастя.
- Всякий дім господарем тримається.
- Де работно, там є і густо, а в ледачому будинку порожньо.
- Горе тому, хто непорядком живе в будинку.
- Будинок вести – не личаки плести.
- Будинок високий, та під ним пісок.
- Дім як повна чаша.
- Будинок невеликий, так лежати не велить.
- Будинок побудувати – не шапку на голову надіти.
- Будинок чоловіка – світ, світ жінки – будинок.
- Дома жити – чинів не нажити.
- Вдома і солома съедома.
- Будинки не в гостях: посидівши, не втечеш.
- Додому і коні веселіше біжать.
- І малий будинок великим трудом славиться.
- І миша в свою нірку тягне кірку.
- Шукай на стороні добра, а будинок люби по старовині.
- Як вдома, таке і самому.
- Коли в будинку все догори дном, значить, худ хазяїн в ньому.
- Коли хата крива – погана господиня.
- Мій будинок – моя фортеця.
- Не вказуй на чужий двір пальцем, а то на твій вкажуть вилами.
- Ні кола, ні двора, а одвірок точені.
- Позич навіс – всього будинку позбудешся.
- По крильцю видно, який порядок в домі.
- Приїхав у будинок з усім добром.
- Свій будинок – не чужий: з нього не підеш.
- Тільки працею тримається дім.
- Хвали заморье, а сиди вдома.
- Господар дому, що ведмідь у бору: що як хоче, так і перевертає.
- Господиня в дому, що бджола в саду.
- Хоч худ будинок, та дах міцна.
- Погано жити того, у кого нічого немає в будинку.