себорейний дерматит

Себорейний дерматит

Себорейний дерматит — часто зустрічається захворювання, яке характеризується появою запального процесу на певній ділянці шкіри, що супроводжується свербежем, лущенням і нашаруванням лусочок. Зустрічаються такі вогнища на ділянках з великою кількістю сальних залоз.

Прояви себорейного дерматиту можна зустріти на шкірі голови, за вухами, на обличчі, грудях і між лопатками, в області великих шкірних складок.

Себорейний дерматит не заразна і не відноситься до числа небезпечних захворювань, однак певний дискомфорт, які відчувають володарі цієї патології, в тому числі і психологічний, погіршує якість їх життя. Також існує ймовірність вторинного бактеріального інфікування уражених ділянок.

Етіологія та патогенез

Збудник себорейного дерматиту — дріжджеподібний грибок роду Malassezia — відноситься до умовно-патогенної мікрофлори і мешкає, не приносячи ніякої шкоди, на шкірі 90 % людей. Однак може активізуватися в тому випадку, якщо в силу якихось причин сальні залози починають активніше функціонувати.

У результаті чисельність мікроорганізмів зростає, що і викликає запальну реакцію, що руйнує клітини епідермісу. З’являється лущення і свербіння. Розчісування уражених ділянок посилює запальний процес і може призвести до інфікування.

Пусковим механізмом для виникнення себорейного дерматиту нерідко стає гормональне порушення, зниження імунітету, сильний стрес або тривала психотравмуюча ситуація, захворювання ЦНС.

Як основопологаючим фактором може виступити зайва вага, захворювання шлунково-кишкового тракту, підвищена пітливість, низька рухова активність і зміна клімату. Простежується і спадкова схильність.

Досить часто себорейний дерматит з’являється у підлітків, а також у дітей перших місяців життя, які перебувають на грудному вигодовуванні (з-за високого вмісту гормонів в молоці матері). У цьому разі з часом симптоми захворювання зникають.

У дорослих себорейний дерматит зазвичай носить хронічний характер з повільно прогресуючим перебігом.

Клінічна картина

Починається захворювання з появи жовтувато-червоних пухирців і шелушащихся і сверблячих цяток, які з часом зливаються в об’ємні сухі, жирні бляшки, покриті лусочками. Вогнища ураження зазвичай розташовуються симетрично.

Найбільш часто вони з’являються на шкірі голови, але можуть зачіпати й інші ділянки, в найбільш важких випадках в запальний процес втягуються всі ділянки тіла з найбільшою концентрацією сальних залоз. Якщо характерні для себорейного дерматиту запальні елементи спостерігаються на шкірних складках, то на них нерідко утворюються тріщини.

Себорейний дерматит, в залежності від локалізації, можуть ускладнювати важка вугрі, себорейное облисіння, стрептодермія, піодермія і себорейна екзема.

Діагностика

Діагностика себорейного дерматиту не складна. Діагноз ставить лікар-дерматолог на підставі огляду, однак може знадобитися проведення дерматоскопії і дерматотрихоскопии, а також консультація трихолога, невролога, ендокринолога або гастроентеролога (в залежності від супутніх хвороб).

Лікування

Терапія себорейного дерматиту передбачає усунення причини захворювання (гормонального збою, порушень імунітету, неврологічної патології і т. д), зменшення активності збудника і корекцію симптомів (запальна реакція, лущення, свербіж).

Системно застосовують антимікробні препарати і витаминнио-мінеральні комплекси. Можуть бути призначені анигистамінні та протигрибкові засоби. Зовнішньо використовують мазі і аерозолі, як гормональних, так і негормональні: на основі пиритиона цинку, кетоконазолу, саліцилової кислоти і березового дьогтю, а також шампуні на основі кетоконазолу, циклопирокса, цинку пиритиона і т. д.

Можуть бути показані сеанси фототерапії.

Пацієнтам з себорейним дерматитом краще відмовитися від гострих, жирних, солодких страв, смаженого і копченостей.

Читайте також: дерматит

Профілактика себорейного дерматиту

Профілактика себорейного дерматиту полягає в дотриманні правил гігієни, прийом вітамінів, загартовування і своєчасної корекції гормональних порушень і інших проблем зі здоров’ям, які можуть спровокувати появу цієї патології. Також важливо правильно харчуватися і уникати стресів.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *