Що таке емфізема легенів і як її лікувати

У структурі легенів є альвеоли – повітряні бульбашки, що забезпечують процес дихання. У здорових легенів альвеоли при наповненні киснем збільшуються, під час видиху – зменшуються до анатомічних розмірів. Якщо ці повітряні бульбашки уражаються якимось захворюванням, цей стан характеризується як емфізема легенів.

Що таке емфізема легенів

Емфізема – патологія легень, коли розширення альвеол відбувається до надмірних розмірів, від чого починається деструкція тканин. Вона полягає в потоншення стінок альвеол, втрати їх еластичності, порушення здатності до нормальних скорочень, деструктивно-морфологічних змінах альвеолярних стінок. Це відбувається від впливу великого тиску.

Емфізема легень – що це таке, її симптоми, лікування добре знають лікарі-пульмонологи, що займаються патологіями легень, їх вивченням, розробкою терапевтичних методик. Легеневі тканини уражаються патологічною деструкцією, утворюються порожнечі з повітрям, з-за яких легені збільшуються в розмірах. Емфізема руйнує перегородки між альвеолами, порушує дихання.

Стійке розширення альвеол, що представляють собою повітроносні канали, перевищення здуття тканин дистальних бронхіол веде:

• до порушення газообміну;
• до порушення кисневого обміну в тканинах легенів;
• поступової втрати функцій дихання.

Цією патологією вражені 4% всього населення Землі, в гострій зоні ризику – чоловіки старше 50 років. Якщо патологія передана генетично, захворіти можуть молоді люди. Медична практика має випадки даної патології навіть у дітей дитячого віку.

Це вважається хворобою курців, людей, зайнятих на шкідливому хімічному виробництві. Спадкова патологія з-за дефіциту білка альфа-1-антитрипсину зустрічається вкрай рідко, з числа захворілих всього у 10% осіб.

Пацієнт вдихає повітря в потрібній кількості, а видих зробити не може, збільшені порожнини уражених альвеол не справляються зі своїми функціями. У результаті повітря накопичується в легенях, вони збільшуються, доходять до 15 див. Розвивається недолік дихання, починається емфізема легенів. Що це таке, по симптомам сам захворівший чоловік визначити не може, тим більше не може вибрати для себе лікування. Це повинен робити тільки кваліфікований фахівець.

По локалізації та рівня ураження в медицині визначені форми патології:

1. Дифузна, при якій уражається значне число альвеол. Її причиною стають часті запалення легенів, переходять у хронічну форму.
2. Локальна. Ураження обмежено окремою ділянкою легень.
3. Вікова. У старечому віці тканини легенів стають більш жорсткими, легкі здуваються внаслідок вікових змін, при цьому не спостерігається руйнування стінок альвеол.
4. Інтерстиціальна, коли повітря накопичується під плеврою, в інших ділянках через пошкодження бронхів, або альвеол розривами.
5. Лобарна, при якій вражена одна з часток легенів.
6. Синдром Маклауда, патологія нез’ясованого походження, як правило з однобічним ураженням тканин легенів.

Структури тканин легенів уражаються повільно, ранні стадії патології не дають виражених симптомів. Виявляється захворювання випадково, при проходженні щорічної флюорографії. Прогрес хвороби проявляється розширенням уражених ділянок, відчуттям здавлення.

Організм компенсує дефіцит дихання, включаючи роботу мускулатури, збільшуючи навантаження на малий коло кровообігу. Це обов’язково супроводжується порушеннями ритму серця. З цієї стадії починають проявлятися виражені симптоми емфіземи легень, що це таке, вже видно на рентгенівських знімках, сам пацієнт відчуває за симптомами, і лікар терміново призначає спрямоване лікування.

Симптоми емфіземи легенів

Спочатку складно діагностувати емфізему легенів, що це таке, за симптомами часто плутаються навіть досвідчені лікарі, лікування пов’язують з клінічною картиною. А вона буває дуже схожа на прояв інших хвороб дихальних шляхів.

Особливості симптомів емфіземи полягають у:

• сухому кашлі;
• задишці на видиху;
• сухих охриплості, чутних без фонендоскопа;
• різкій втраті ваги;
• болі у грудях;
• збої серцевого ритму при дефіциті кисню.

Лікарі відзначають як головною ознакою розвитку емфіземи – поява кашлю з задишкою. На ранній стадії задишка буває після фізичного навантаження, потім вона проявляється без навантажень, з реакцією на зміну погоди.

При огляді пацієнта лікар звертає увагу на забарвлення шкірних покривів, слизових оболонок, форму пальців.

Дефіцит наповнення капілярів кров’ю викликає синюватий колір шкіри, ціаноз. У важкій стадії перебігу хвороби у пацієнта коротшає шия, грудна клітка стає схожою на бочку. При таких симптомах лікаря зрозуміло, що це таке – емфізема легень, лікування патології давно розроблено і практикується у всіх клініках світу.

Лікування емфіземи легень

Лікування починається з консервативної медикаментозної терапії, з відпрацьованих роками методик стимуляції дихання. Терапевти та пульмонологи допускають поєднання з народною медициною, полегшує стан пацієнта.

Лікування емфіземи спрямовано на:

• усунення задишки, слабкості;
• затримку подальшого прогресу хвороби;
• профілактику дефіциту функцій легень.

У будь-якому випадку лікарі не дають гарантій на повне одужання, особливо якщо патологія перейшла в хронічну стадію. Тим не менш використовуються всі наявні в практиці пульмонологів методики:

1. Масажі грудної клітини для стимуляції відходу скупчення мокротиння; точковий масаж для розслаблення м’язів, поліпшення зовнішнього дихання.
2. ЛФК, куди входять вправи для зняття напруги з грудних м’язів, для формування необхідного тиску при видиху, для відновлення дихального ритму.
3. Дієтичне харчування, засноване на дробовому прийомі їжі, полегшуєче дихання, прийом їжі ділиться на невеликі порції 5-6 разів на день.
4. Схуднення для пацієнтів із зайвими кілограмами, вони більше страждають задишкою.
5. Інгаляції, полегшують дихання, знімають спазми дихальних м’язів, знімають запалення і набряклість, звільняють канали від скупчення мокротиння, стимулюють виведення слизу. Інгаляції проводять на апараті з дрібнодисперсним розпиленням, небулайзера. Використовуються препарати – Беродуал, Сальбутамол, Беротек, Вентолин.
6. Киснева терапія купірує напади нестачі дихання. Полягає в процедурі оксигенотерапії, кисневої інгаляції з використанням спеціальних балонів. Тривалість такої інгаляції – 18-24 години.

Основним вважається медикаментозне лікування, що включає використання різних груп ліки. Емфізему легенів, що це таке, видно по симптомам, лікують препаратами різного впливу.

Одні з них знижують рівень ферментів, що руйнують тканини легенів, інші мають муколітичну дію, допомагають відходити слизу, зменшує кашель, захищають органи дихання від проникнення інфекції.

3-я група ліків покращує обмін речовин в дихальних органах, покращує живлення тканин легенів. Завдання ліків 4-ї групи з бронхорозширюючою дією – зменшити набряклість слизової в бронхах.

В основному це препарати:

• теофілінової групи;
• глюкокортикостероїди;
• протизапальні засоби.

Серед методів фізіотерапії найбільш ефективною визнана електрична стимуляція дихання. Коли консервативна терапія не приносить позитивного результату, вдаються до хірургічного лікування.

Хірургічне лікування застосовується у виняткових ситуаціях. Використовуються операції:

1. Щодо заміни ураженого органу донорським, її проводять рідко, так як є ймовірність відторгнення донорського органу, до того ж завжди черговість на їх одержання.
2. Видаляють уражену ділянку органу, така операція називається торакоскопією, де використовується відеообладнання. Операція проводиться з проведенням 3-з невеликих розрізів між ребрами.
3. Видаляють частину ураженої легені, при цьому враховується, що припустимо видалити тільки ¼ частину органу.
4. Бронхоскопія, проводиться особливим приладом, що вводиться пацієнту через рот, так хірург видаляє уражену частину легкого невеликого розміру.

Так як консервативне лікування найчастіше не дає позитивного результату, лікарі дають прогноз більшої тривалості життя тільки при пересадці легені, при наявності необхідного донорського матеріалу. Але це мова йде про останній стадії хвороби, коли лікарі говорять про збереження життя людині.

В консервативному лікуванні перших стадій емфіземи легенів, а лікарі за симптомами бачать, що це таке, вони рекомендують доповнювати медикаментозне лікування народними засобами. Щоб продовжити життя людині, хірурги роблять операцію, але прогнози на перебіг і якість життя фахівці дають маловтішні.

Народна медицина в лікуванні емфіземи

Лікарі рекомендують з усіх рецептів фітотерапії і народних цілителів найбільш прості, засновані на дії лікарської рослини, що мають симптоматичний вплив протизапального та муколитичного виду. Ці засоби можуть доповнювати лікарську терапію, розріджувати мокроту, полегшувати її висновок, заспокоювати ритм дихання.

З терапевтичної практики найбільшу ефективність показали народні засоби:

1. Настій кореня солодки. Приготування: беруть 1 ст. л. подрібненого сухого кореня, його можна придбати в аптеці, заливають 200 мл киплячої води, тепло вкривають, настоюють 1 годину. Після природного охолодження проціджують. Застосування: п’ють тричі на день незалежно від прийомів їжі по 3 мл
2. Настій гірчичних квітів. Приготування: беруть 3 ст. л. сушених квітів, заливають у термосі 0,5 л окропу, настоюють до 2-х годин. Потім проціджують. Застосування: п’ють теплим 4 рази протягом дня незалежно від прийому їжі по 100 мл
3. Настій ягід ялівцю. Приготування: сушені плоди заливають 0,5 л окропу в термосі 0,5 л, настоюють до 3-х годин. Потім проціджують. Застосування: приймають по третині склянки 2 рази протягом дня незалежно від прийому їжі.
4. Сік чорної редьки. Приготування: очищену від шкірки редьку натирають на тертці, віджимають 50 мл соку, додають 2 ст. л. меду. Застосування: п’ють тричі протягом дня по 2 ст. л. до їди. Кожен раз готується свіжа порція соку, він не підлягає зберіганню.
5. Сік моркви з молоком. 1 ст. л. соку додають 200 мл теплого молока. П’ють натщесерце 21 день.

Будь-який народний засіб можна додавати до лікарської терапії тільки за рекомендацією лікаря. Береться одна лікарська рослина, так як трави нерідко викликають алергію, це ускладнює і без того важкий стан людини, призводить до непередбачених ускладнень.

Бонус

1. На сьогоднішній день емфізема вважається важко віліковною патологією. Важливо помітити перші її ознаки, щоб почати лікування на ранній стадії.
2. Будь перебіг захворювання вимагає кваліфікованої медичної допомоги, без знань і досвіду пульмонологів таке захворювання не вилікувати.
3. Прогноз на тривалість життя лікарі дають невизначений, залежно від клінічної картини кожного пацієнта.