Є такі інфекційні хвороби, які викликаються не вірусами і не бактеріями, а найпростішими мікроорганізмами. Однією з таких хвороб є токсоплазмоз. В чому особливості цієї інфекції? Як протікає токсоплазмоз? Для кого захворювання найбільш небезпечно? Чим лікувати інфекцію?
Зміст:
Збудник інфекції
Токсоплазмоз викликається найпростішим внутрішньоклітинним паразитом. Називається він токсоплазма (Toxoplasma gondii).
За своєю формою збудник схожий на півмісяць. Він може розмножуватися безстатевим шляхом в клітинах печінки, плаценти, тканини головного мозку та інших тканинах людини і тварин.
Цикл життя токсоплазми дуже складний. За своє життя вони встигають побувати в організмі різних тварин, птахів і людини, приймаючи найрізноманітніші форми (цисти, спорозоїти, псевдоцисты та ін)
Часто можна почути таке, що токсоплазмоз передається від кішок. Чи це Правда? Дійсно, в кишечнику кішок (та інших котячих) відбувається активне розмноження токсоплазм. Там проходить їх статевий цикл розмноження.
В результаті утворюються ооцисти. З випорожненнями кішок вони потрапляють в навколишнє середовище (грунт, на траву). У ґрунті вони зберігають життєздатність більше року. Кішок називають остаточними господарями токсоплазм.
Частина з цих ооцист напряму потрапляє в організм людини. А деякі потрапляють в організм домашніх і диких тварин, птахів (наприклад, зі з’їденої травою). Людина і тварини називаються проміжними господарями токсоплазм.
Як можна заразитися?
Заразитися токсоплазмозом можна різними шляхами. Всі вони пов’язані з життєвим циклом збудника. Як небезпечний збудник може потрапити в людський організм?
Людина від хворої людини (і від інших проміжних господарів) заразитися токсоплазмозом не може.
В чому суть хвороби «токсоплазмоз»?
Протягом життя з токсоплазмозом стикається дуже багато людей. Найчастіше хворіють інфекцією в дитячому віці. Зустрічається хронічний перебіг інфекції.
Що відбувається з організмом при зараженні? Збудник спочатку потрапляє в травний тракт. Звідти зі струмом лімфи потрапляє в лімфовузли, де активно розмножується. Потім збудник потрапляє в кров, а разом з нею — в усі внутрішні органи, м’язи, оболонки ока, нервову систему та ін.
В процесі своєї життєдіяльності токсоплазми викликають токсини та алергени. Спрацьовує імунна система людини. Поступово токсоплазми починають менш активно розмножуватися. Однак формуються цисти, які можуть залишатися в організмі людини все життя.
Які симптоми турбують хворого?
Незважаючи на складний патогенез хвороби, у переважної більшості хворих осіб (95-99%) інфекція не протікає з яскраво вираженими симптомами, а протікає приховано. Тобто, майже всі хворі відчувають себе абсолютно здоровими (і діти, і дорослі).
А як же протікає хвороба у решти 1-5%? У них відзначаються симптоми інфекції. У деяких захворювання протікає дуже важко, аж до сепсису. Важко протікає гострий енцефаліт, міокардит. Від вкрай важких форм людина може загинути. На щастя, це трапляється рідко.
Прихований період інфекції триває від 3 днів до тижня. У деяких пацієнтів він подовжується на кілька місяців.
При легкому і середньотяжкому перебігу хвороби можуть відзначатися наступні симптоми (різного ступеня вираженості): болі в животі, збільшення лімфовузлів, невелике збільшення печінки, селезінки, невелике збільшення температури тіла, головний біль, м’язові болі, зниження апетиту, поява плямистої висипу на шкірі.
З такими ж симптомами може протікати загострення хронічно протікає токсоплазменної інфекції. Загострення може статися при зниженні імунітету (ГРВІ, лікування гормонами і цитостатиками, ВІЛ-інфекція).
Якщо хворий або батьки хворої дитини викличуть лікаря, то, швидше за все, дитині поставлять діагноз респіраторної інфекції, або легкої форми кишкової інфекції, можуть запідозрити інфекційний мононуклеоз, герпетичної інфекції. Рідко так буває, щоб з описаних симптомів педіатр або лікар поставив діагноз токсоплазмозу.
Часто хворі повністю одужують.
У деяких захворювання приймає хронічний перебіг. Поза періоду загострення при хронічному перебігу теж можуть відзначатися неспецифічні симптоми інфекції, при яких дуже рідко лікар думає про токсоплазмозі. До них відносяться схуднення, хронічна втомлюваність, періодичні м’язові болі, збільшення лімфовузлів, субфебрильна температура тіла, періодично головні болі.
Чи небезпечна інфекція при вагітності?
Так, інфікування токсоплазмами майже завжди протікає безсимптомно, але це не означає, що не тягне ніякої небезпеки.
Дуже небезпечно первинне інфікування для вагітних жінок. Токсоплазми безперешкодно проникають в організм дитини через плаценту, вражаючи його. Але цей ризик реалізується тільки з 3-го місяця вагітності. Зараження в перші два місяці гестації не небезпечно для дитини.
Якщо майбутня мама заразилася токсоплазмозом на 3-4 місяцях гестації, то ризик інфікування малюка складає 40%. При інфікуванні на 6-8 місяців цей ризик вище і складає 60%.
Заздалегідь не вгадати, як саме інфікування позначиться на дитині. Це залежить від кількості потрапили до нього токсоплазм, їх вірулентності, розвитку імунітету плода.
У половини дітей, що заразилися токсоплазмозом на 3-му місяці внутрішньоутробного розвитку інфекція буде протікати в яскраво вираженій формі. При інфікуванні в 3-6 місяців гестації лише у чверті дітей будуть відзначатися клінічні прояви. При інфікуванні в 6-9 місяців хвороба, як правило, протікає стерто або безсимптомно.
Найстрашніше, що може статися при інфікуванні під час вагітності — це викидень, народження мертвої дитини, формування важких пошкоджень внутрішніх органів, від яких малюк може загинути.
Чи може бути таке, що токсоплазми потраплять із зовнішнього середовища в організм тієї вагітної жінки, яка раніше вже стикалася з хворобою. Звичайно, таке буває і дуже часто. Але у них вже є антитіла проти небезпечного збудника. Тому в більшості випадків повторне інфікування нічим не небезпечно.
Як протікає вроджена інфекція?
За якими симптомами можна запідозрити те, що дитина внутрішньоутробно зустрівся з токсоплазмами?
Зовсім не обов’язково, що у дитини, хворої вродженим токсоплазмозом, будуть відзначатися всі ці ознаки.
Дитина може повністю одужати. Але у кого-то хвороба приймає хронічний перебіг. Особливо небезпечно, якщо у дитини буде уповільнений хронічний енцефаліт. Наслідки неприємні: судомний синдром, ураження сітківки очей, олігофренія.
Як підтвердити діагноз?
Щоб поставити правильний діагноз необхідно комплексне обстеження хворого. Потрібно не тільки встановити факт того, що організм зустрівся з токсоплазмами, але і перевірити, які органи постраждали, і наскільки виражені ці патологічні зміни.
Особливо ретельно обстежують новонароджених та дітей першого року життя, якщо є підозри на перенесений токсоплазмоз внутрішньоутробно. Обсяг дослідження у них залежить від тяжкості стану та наявних симптомів.
Що досліджують у малюків: загальний аналіз крові, біохімічний аналіз крові, загальний аналіз сечі, рентгенологічні дослідження, УЗД внутрішніх органів, нейросонографію, електроенцефалограму, проводять огляд очного дня, дослідження спинномозкової рідини, аналізи на ідентифікацію збудника і наявність антитіл до нього і інше.
У дітей більш старшого віку і дорослих при підозрі на токсоплазмоз проводять ті ж самі дослідження. Обсяг діагностичних процедур визначається індивідуально.
На токсоплазмоз обстежують майже всіх вагітних жінок двічі за вагітність (при необхідності частіше). Проводять дослідження рівня антитіл до токсоплазми (імуноглобуліни А, M і G), визначають рівень авідності антитіл.
Використовують аналізи ПЛР та ІФА. Дані аналізи дозволяють судити про те, чи зустрічалася майбутня мама з збудником раніше, є ризик для плода.
Лікування токсоплазмозу
Захворювання лікують комплексно лікарі різних спеціальностей. Беруть участь в лікуванні терапевти, педіатри, інфекціоністи, неврологи, окулісти, кардіологи та інші профільні фахівці. Діти з вродженим токсоплазмозом лікуються стаціонарно, нерідко в реанімації.
Принципи лікування такі:
Профілактичні заходи
Профілактичні заходи щодо токсоплазмозу варто дотримуватися все життя, особливу увагу приділяючи їм при вагітності (у серонегативних жінок):
