Серед усіх захворювань печінки найбільш серйозним і важким є цироз печінки. Без лікування він рано чи пізно призводить до розвитку печінкової недостатності і, як наслідок, летального результату.
Цироз печінки — це хронічне захворювання, при якому нормальні печінкові клітини поступово заміщуються сполучною або фіброзною тканиною, формуються «помилкові» часточки.
У результаті вони не можуть виконувати свої функції, по мірі прогресування процесу активних гепатоцитів в печінці залишається все менше і менше. З цієї причини орган спочатку збільшується в розмірі, а потім, навпаки, зменшується.
Результатом цієї недуги стає розвиток хронічної печінкової недостатності з усіма її клінічними проявами.
Трансформація печінкових клітин в фіброзні, на жаль, має незворотний характер, тому дане захворювання є невиліковним.
Зміст:
Причини
Головною причиною виникнення цирозу печінки традиційно прийнято вважати два захворювання: алкоголізм і хронічний вірусний гепатит С.
У першому випадку додатковим фактором ризику є прийом всередину сурогатів, алкогольних напоїв низької якості.
Щоденний прийом 80-160 мл будь-якого алкоголю в перерахунку на чистий спирт, призводить до формування цирозу у 35% людей протягом 10 років. З цієї причини поширеність цирозу печінки серед чоловіків набагато вище, ніж серед осіб жіночої статі.
Хронічний вірусний гепатит С називають «ласкавим вбивцею», так як довго він може ніяк не проявлятися. І чимала кількість людей звертаються на прийом до лікаря вже тоді, коли печінкові клітини починають перероджуватися в фіброзну тканину, тобто починається цироз печінки.
При гепатиті В цей процес протікає не так швидко, тому відсоток цього ускладнення при даному недугу не так великий. Гепатит А до розвитку цирозу печінки не призводить взагалі.
Однак процес формування вогнищ склерозу в печінці можливий при будь-якому печінковому хворобу, в тому числі при аутоімунному гепатиті, склерозірующем холангіті і т. д., але це трапляється не так часто. До нього можуть призвести і хвороби, не мають на перший погляд прямого відношення до печінки (муковісцидоз, галактоземія, хронічна серцева недостатність та ін) і тривалий прийом різних препаратів (метотрексат, ізоніазид, аміодарон).
Класифікація
Виділяють декілька підходів до класифікації цирозу печінки:
Симптоми
Цироз печінки в переважній більшості випадків — вторинне захворювання, тому симптоматика його у початкових стадіях зумовлена причинним фактором. Однак про те, що вже розвинувся цироз, свідчать певний симптоми.
До загальним ознаками цього захворювання належить субфебрильна лихоманка, слабкість, зниження працездатності. Іноді вони бувають єдиними ознаками хвороби, які досить довго можуть не звертати на себе особливої уваги, в результаті людина нерідко тривало відкладає візит до лікаря.
Однак по мірі прогресування хвороби з’являються тупі ниючі болі в правій половині живота, відчуття здуття, шкірний свербіж і часті носові кровотечі. Диспептичні розлади проявляються спочатку тільки при погрішності в дієті, на тлі вживання всередину жирної, гострої, смаженої, копченої їжі.
Пізніше приєднуються ознаки печінкової недостатності: жовтяничне забарвлення шкіри і слизових, судинні зірочки, збільшення живота за рахунок накопичення рідини в черевній порожнині (асцит), розширення вен передньої черевної стінки (“голова медузи), долонна еритема, зміна форми пальців у вигляді барабанних паличок.
Характерним є зміна кольору випорожнень (він може бути пофарбований у білий колір або мати домішки крові) та сечі, яка стає темною. У чоловіків збільшуються молочні залози зменшуються в розмірі яєчка.
Ускладнення
Важкими ускладненнями цирозу печінки є кровотечі з розширених вен стравоходу або гемороїдальних вен. Від них нерідко хворі гинуть.
При відсутності лікування печінкова недостатність може призвести до розвитку печінкової коми, смертність від якої становить 80-100% випадків. Асцит сприяє порушення білкового обміну, прогресуючого зниження рівня альбуміну в крові. Це призводить до ускладнень зі сторони роботи нирок: гострої ниркової недостатності.
Крім цього у хворих цирозом печінки можуть розвинутися інфекційні ускладнення. Вони дуже вразливі перед хворобами, які викликає госпітальна бактеріальна флора. Нерідко загибель таких хворих настає внаслідок важкої пневмонії (або сепсису.
Діагностика
Першим найважливішим ланкою в діагностиці є спілкування лікаря з пацієнтом, особливо анамнез життя (наявність пристрасті до спиртного або наявності вірусного гепатиту С).
Далі лікар приступає до огляду. Цироз печінки — це захворювання, яке має досить специфічну симптоматику. Зазвичай запідозрити його нескладно на підставі тих ознак, що були зазначені вище.
Потім пацієнта обов’язково направляють на додаткові методи діагностики:
Ефективним методом діагностики є біопсія печінки і гістологічне дослідження матеріалу.
Лікування
На жаль, процес фіброзу клітин печінки незворотній. Будь-яке лікування має симптоматичний характер і спрямоване лише на уповільнення цього процесу і зниження тяжкості печінкової недостатності.
Важливим у лікуванні є особлива дієта, багата білками і повна відмова від вживання спиртних напоїв.
Застосовують препарати з групи гепатопротекторів, энтеросептики, глюкокортикостероїди, цитостатики, противірусні препарати (гепатит С).
При вираженому асциті проводять лапароцентез з відводом зайвої рідини, вливання розчину альбуміну.
Хворим з цирозом печінки показана трансплантація донорського органу, але в нашій країні це практично нездійсненно.
Профілактика
Профілактика цирозу печінки — це відмова від спиртних напоїв, раціональне харчування, запобігання інфікування гепатитом С, регулярне дослідження крові на наявність антитіл до нього (якщо людина знаходиться в групі високого ризику) і своєчасний прийом прописаних лікарем препаратів.
