Оперізуючий герпес

Лікування оперізуючого герпесу у дорослих

Патологія розвивається в результаті активізації герпесного вірусу третього типу на тлі ослабленого імунітету. Найчастіше оперізуючий герпес вражає людей похилого віку в осінньо-зимовий період. Дорослим лікування призначає лікар-дерматолог, він же визначає вид та дозування препаратів. Хвороба може носити первинний характер або ж діагностуватися після перенесеної вітряної віспи.

Збудником герпесу виступає той же вірус, який ініціює розвиток вітрянки. Люди, що перенесли це захворювання, знаходяться в групі ризику, оскільки його ініціатор назавжди залишається в організмі людини, вона лише переходить у фазу сну. Лікування патології передбачає використання комплексної терапії, яка включає в себе прийом таблеток і застосування мазей.

Противірусні засоби

Повністю позбавитися від вірусу не вийде, тому лікар призначає препарати, які лише змушують його повернутися в сплячий стан.

оперізуючий герпес історія хвороби

Найбільш дієвим засобом у цьому плані вважається Ацикловір. Таблетки ефективні як при оперізувальному, так і при простому герпесі.

Дорослим призначають по 200 мг від двох до п’яти разів/день незалежно від прийому їжі. Тривалість курсу лікування визначається фахівцем, але в будь-якому випадку не менше тижня.

З атакою вірусу також ефективно справляється Валацикловір – відноситься до похідних ацикловіру, володіє більш сильним ефектом. Найчастіше призначається літнім пацієнтам, імунний захист яких дуже слабка. Дія препарату спрямована на пригнічення вірусу, що уповільнює його розмноження. Приймають 3 рази/добу за 2 таблетованій одиниці. Терапія проводиться протягом тижня.

Фамвир діє аналогічно попереднім засобам — перешкоджає розмноженню вірусної ДНК. Дорослі приймають по 250 мг. 3 рази/добу. Якщо збудник проник у внутрішні органи, дозування збільшується до 500 мг за один прийом, кратність та ж сама.

Антибактеріальні засоби

Необхідність в прийомі антибіотиків виникає у дорослих тільки в тому випадку, якщо оперізуючий герпес спровокував ускладнення. Спеціаліст доповнює лікарський комплекс антибактеріальними препаратами при появі ознак:

  • пієлонефриту;
  • тонзиліту;
  • міокардиту.

Найбільш небезпечним ускладненням вважається менінгіт. Його лікування слід проводити негайно, оскільки дуже високий ризик летального результату.

Під впливом вірусу діяльність шкідливих мікроорганізмів активізується. Тому одним тільки курсом прийому імуномодулюючих і антивовірусних медикаментів не обійтися.

В додаток до них фахівець призначає наступні антибіотики:

  • Аугментин;
  • Еритроміцин;
  • Ципрофлоксацин;
  • Флемоксин Солютаб;
  • Амоксицилін та інші.

Вид лікарського засобу визначається вираженістю симптоматики та характером хвороби, а також наявністю/відсутністю у хворого чутливості до препарату. Перед призначенням обов’язково проводиться опитування пацієнта на предмет алергічних реакцій і видів ліків, які він приймає на постійній основі. Наприклад, при паралельному вживанні протизаплідних засобів ефективність антибіотиків знижується.

Імуномодулятори

Оскільки активізація вірусу відбувається найчастіше на тлі ослаблення захисних сил організму, лікар обов’язково призначає медикаменти, які зміцнюють імунітет. Це лікарські засоби на основі інтерферону:

  • Арбідол;
  • Віферон;
  • Циклоферон.

Вони стимулюють процес синтезу імунних клітин (лейкоцитів) і макрофагів — клітинних одиниць, захоплюючи і переварює чужорідні тіла.

Медикаменти запобігають розвиток гострої форми хронічних патологій, яка може бути спровокована збудником лишаю. Крім того, ці препарати непогано справляються із загальною слабкістю, а також з інтоксикацією.

Комплекс терапії може включати в себе Изопринозин, який сприяє підвищенню опірності організму до патогенних агентів і відновленню працездатності імунних клітин.

Імуномодулятори не призначаються пацієнтам, що страждають аутоімунними розладами (гломерулонефрит, ревматоїдний артрит), оскільки такі препарати можуть посилити симптоматику основної хвороби. Клітини-захисники починають працювати ще активніше, діючи на шкоду організму.

Анестетики

Знеболюючі ліки є обов’язковим елементом комплексного лікування, оскільки захворювання протікає з сильними болями. Можливо, знадобиться прийом гангліоблокаторів, одним з яких є Оксикодон.

Вкрай важливо усунути больові відчуття в самому початку, адже посилення болю може викликати негативні наслідки, аж до непритомності і судом. Особливо такий стан небезпечно для жінок в період виношування плоду, так як зростає ймовірність викидня.

Больовий синдром купірується такими ліками:

  • Анальгін;
  • Парацетомол;
  • Ібупрофен;
  • Диклофенак.

Непогано себе зарекомендував Ганглерон. Ін’єкції вводяться 1 раз/добу протягом 7-10 днів.

Якщо ефекту від застосування анальгетиків не настає або він є, але невеликий, уражені ділянки обколюють новокаїном (2 %), тобто проводиться новокаїнова блокада.

У важких випадках використовують Діазепам — протисудомний препарат. При необхідності лікар може призначити антидепресанти.

Анальгетики надають подразнюючу дію на стінки шлунка, тому їх прийом слід припинити, як тільки інтенсивність болю знизиться. Інакше не виключено розвиток виразки шлунка або гастриту.

Препарати зовнішнього дії

Для підсушування лишайних висипань використовуються анілінові барвники Фукарцин, діамантова зелень.

Хоча останнім часом з’явилися противники такого методу, які стверджують, що роздратування шкіри спиртовими препаратами може зашкодити хворому. Але все ж більшість лікарів при лікуванні оперізуючого герпесу у дорослих використовують саме органічні барвники, оскільки за кілька десятиліть вони довели свою високу ефективність. Та й ускладнень у вигляді больової невралгії у таких випадках зустрічається набагато менше.

оперізуючий лишай

Плями 2 рази/день змазують смарагдовою зеленню, після її повного висихання наносять спеціальну антивірусну мазь.

Найбільш ефективними вважаються такі мазі:

  • Ацикловір. Пригнічує вірус, сприяє його загибелі. Мазь випускається в двох формах: для обробки шкіри – 5 %, для слизових – 3 %. Засіб наносять тонким шаром 3-6 разів/день, лікування триває 1-1,5 тижня. Курс необхідно обов’язково закінчити, в іншому випадку вірус повернеться.
  • Зовіракс. Зарубіжний препарат, діє аналогічно Ацикловіру. Уражені ділянки змазують протягом 4-6 діб.
  • Герпферон. Ефективний комбінований препарат, до складу якого входять Интерферн, Ацикловір і Лідокаїн. Активізує процес поглинання імунними клітинами шкідливих мікроорганізмів, знеболює і пригнічує розмноження вірусу. Мазь наносять на уражену шкіру 3-6 разів/день з інтервалом не менше чотирьох годин. У дорослих одужання настає приблизно через 7-10 днів.
  • Пенцикловир і його похідні — Фенистил-Пенцивир, Пенцикловир-Фитовит, Вектавир. Ці засоби вважаються кращими в лінійці препаратів, призначених для лікування оперізуючого герпесу. Діюча речовина проникає в уражені тканини, блокує розвиток вірусу, що викликає її загибель. При цьому на здорові клітини дія цих препаратів не поширюється. Пенцикловир і його похідні мають ряд протипоказань, тому потрібна попередня консультація фахівця.
  • Гіпораминова мазь. Лікарський засіб, отриманий з екстракту листя обліпихи крушіновідной. Має противірусну дію. Обробка проводиться 4-6 разів/добу. Тривалість лікувального курсу — від п’яти до десяти днів. Лишай, що протікає з ускладненнями, лікують протягом трьох тижнів. Мазь ефективно справляється з вірусом, використовується в якості імуностимулюючого та імуномодулюючого засобу. Безпечна для вагітних і годуючих жінок.

Використовуючи комплексне лікування, можна досить швидко досягти бажаного результату – висипання підсушуються, а через деякий час кірочки відпадають самостійно. Ні в якому разі їх не можна прибирати насильницьким шляхом – це може призвести до ускладнень.

Герпес Зостера представляє небезпеку як для дорослих, так і для дітей. У тих, хто вже перехворів на вітрянку, є імунітет до вірусу герпесу, тому побоюватися повторного зараження ним не варто. Але в цьому випадку зростає ризик активізації власного вірусу, який зберігся в організмі. Для всіх інших оперізуючий герпес заразний. Але після зараження відбудеться розвиток вітряної віспи, а не первинного лишаю.

Заразитися можна при тісному контакті (поцілунки, обнімання), через предмети загального вжитку, а також повітряно-крапельним шляхом. Вагітна жінка передає вірус плоду через плаценту.

Бонус

  1. Оперізуючий лишай інфекційне захворювання, що вражає нервову систему.
  2. Захворювання розвивається на тлі ослабленого імунітету, найчастіше вражає людей старше 50 років.
  3. Лікування комплексне. Включає в себе прийом антивірусних і знеболюючих препаратів, імуномодуляторів, антибіотиків, а також використання зовнішніх засобів місцевої дії (розчинів, мазей).
  4. Герпес Зостера заразний, тому слід уникати контактів з хворою людиною, а також дотримуватися інші. запобіжні заходи.
  5. У разі зараження негайно звернутися до фахівця для проведення діагностики і лікування.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Голосів ще немає)
Loading...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

code