Прислів’я та приказки про сонце

Сонце шанували здавна всі народи світу, тому що розуміли, що без нього неможливе життя на Землі. Це важливе джерело світла і тепла. Прислів’я та приказки про сонце демонструють шанобливе і дбайливе ставлення людей до цього небесного світила. Сонячне світло в народних висловах асоціюється з добром, ласкою і великою силою життя. Схід сонця уособлює новий день, тепло і радість.

  • Біда знайде, хоч і сонце зайде.
  • У червні сонце високо – з ранку до вечора далеко.
  • Де светлячку з сонцем змагатися.
  • Гріло б сонце, а місяць як хоче.
  • Навіть найвища гора – і та не затулить сонце.
  • Засвітить сонце і в наше віконце.
  • Землю красить сонце, а людину праця.
  • Зима на літо працює, а літо на зиму.
  • Взимку сонце немов мачуха: світить, та не гріє.
  • І на сонці бувають плями.
  • Мішком сонця не впіймаєш.
  • Світ освітлюється сонцем, а людина знанням.
  • Не заслонишь сонце рукавицею, не вб’єш молодця небылицей.
  • При сонечку тепло, при матері добро.
  • Червоне сонечко на білому світі чорну землю гріє.
  • Сонця не закриєш, а правду не приховаєш.
  • Сонця нема, так і місяць світить.
  • Сонце встає, так і день настає.
  • Сонце літом гріє, та взимку морозить.
  • Сонце затьмиться, народ не сломится.
  • Сонце низенько, так і вечір близенько.
  • Сонце пригріє – все встигне.
  • Сонце свого світла нікому не шкодує.
  • Сонечко в дорозі не спіткнеться.
  • Сонечко сідає – барак веселиться.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

code