загадки про явища природи

Загадки про явища природи

Рукою махнув –
Дерево погнув.
Вітер

Голосно стукає, дзвінко кричить,
А що каже – не зрозуміти
І ніколи мудрецям не впізнати.
Грім

Пухом землю замело,
За вікном біла-біло.
Ці білі пушинки
Не годяться для перинки.
Сніжинки

Побачив пил,
Танцював кадриль.
Зім’яв димок,
Хитнув замок,
І помчав щодуху.
Вітер

Вранці намисто заблищали,
Всю траву собою заткали,
А пішли шукати їх вдень, —
Шукаємо, шукаємо, не знайдемо!
Роса

Морквина біла
З води зроблена.
Росте взимку
Вниз головою.
Бурулька

Розсипався горох
На сімдесят доріг.
Падає горошком,
Скаче по доріжках.
Град

Тур ходить по горах,
Туриця по долах,
Тур свисне,
Туриця блимне.
Грім і блискавка

На хвилинку в землю вріс
Різнобарвний диво-міст.
Диво-майстер змайстрував
Міст високий без поручнів.
Веселка

Пряжа чорна.
Голка вогняна.
Нитки водяні.
Дощ

Старий—жартівник:
На вулиці стояти не велить,
За ніс додому тягне.
Мороз

І чекали, і звали,
А прийшов —
Всі побігли геть.
Дощ

Хто це такий садівник —
Полив вишню і агрус,
Полив сливу і квіти,
Вимив трави і кущі?
Дощ

Мене ніхто не бачить, але всякий чує, а мою супутницю кожен може бачити, але ніхто не чує.
Грім і блискавка

Гуляє в полі, та не кінь.
Літає на волі, та не птиця.
Вітер

Шумить він у полі і в саду,
А в дім не попаде,
І нікуди я не йду,
Поки він йде.
Дощ

Всю зиму лежав,
А навесні втік.
Сніг

З неба падає сльозами,
По землі біжить струмками.
Дощ

Я берізку качну,
Я тебе підштовхну,
Налечу, засвищу,
Навіть шапку поцуплю.
А мене не видать,
Хто я? Можеш вгадати?
Вітер

І не сніг, не лід, а сріблом дерева прибере.
Іній

Він на вулиці живе,
Листя восени несе,
А взимку несе сніжинки,
Іноді навесні – сухозлітки,
Влітку, якщо він подме –
З голови панамку здує.
Вітер

Один ллє, інша п’є, третя зеленіє і росте.
Дощ, земля, трава

Пухнастий килим —
Не руками тканий,
Не шовками шитий,
При сонці, при місяці
Сріблом блистить.
Сніг

Живе без тіла, говорить без язика.
Вітер

З неба — зіркою,
На долоньку — водою.
Сніг

Висить за віконцем кульок крижаний,
Він сповнений капелі і пахне весною.
Бурулька

Взимку студеною буває,
Вовчищем вона завиває,
Сніг у повітрі крутить по колу
Колюча, снігова …
Завірюха

Це кружевце літало,
Сіло на ніс і пропало.
Сніжинка

Летить — мовчить,
Лежить — мовчить,
А як побіжить —
Зареве, зажурчить.
Сніг

Без шляху і без дороги
Ходить самий довгоногий.
В хмарах ховається, в імлі,
Тільки ноги на землі.
Дощ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

code