Михайло Борисович Ходорковський – російський підприємець, громадський і політичний діяч, публіцист. У 1997-2004 рр. був співвласником і головою нафтової компанії «ЮКОС». Заарештований російською владою за звинуваченням у розкраданнях і несплаті податків 25 жовтня 2003 року. На момент арешту був одним з найбагатших людей у світі, його стан оцінювався в 15 млрд доларів.
В 2005 році був визнаний російським судом винним у шахрайстві та інших злочинах. Компанія «ЮКОС» піддалася процедурі банкрутства. У 2010-2011 роках був засуджений за новими обставинами; з урахуванням наступних оскаржень загальний строк, призначений судом, склав 10 років і 10 місяців.
В біографії Михайла Ходорковського знайдеться чимало цікавих фактів з особистого життя і ще більше з громадською.
Отже, перед вами коротка біографія Ходорковського.
Зміст:
Біографія Михайла Ходорковського
Михайло Ходорковський з’явився на світ 26 червня 1963 р. у Москві. Він ріс і виховувався в простій робітничій родині.
Його батько, Борис Мойсейович, і мати, Марина Пилипівна, працювали інженерами-хіміками на заводі «Калібр», на якому виготовлялася точна вимірювальна апаратура.
Дитинство і юність
До 8 років, Михайло разом з батьками тулився в комунальній квартирі, після чого у сім’ї Ходорковських з’явилося власне житло.
З раннього віку майбутній підприємець відрізнявся допитливістю і хорошими розумовими здібностями.
Особливо Михайлу подобалася хімія, в результаті чого він часто проводив різні досліди. Бачачи інтерес сина до точних наук, батько і мати вирішила віддати його у спеціалізовану школу з поглибленим вивченням хімії та математики.
Після отримання шкільного атестата, Ходорковський став студентом Московського хіміко-технологічного інституту ім. Д. І. Менделєєва.
У вузі Михайло отримував високі оцінки з усіх дисциплін. Цікавий факт, що в даний період біографії йому доводилося підробляти столяром в житловому кооперативі, щоб мати необхідні засоби до існування.
У 1986 р. Ходорковський з відзнакою закінчив інститут, ставши дипломованим інженером-технологом.
Незабаром Михайло з товаришами засновує Центр науково-технічної творчості молоді. Завдяки даному проекту, йому вдається заробити досить великий капітал.
Паралельно з цим Ходорковський навчався в інституті народного господарства ім. Плеханова. Саме там він познайомився з Олексієм Голубовичем, родичі якого обіймали високі посади в Держбанку СРСР.
Банк «Менатеп»
Завдяки своєму початковому бізнес-проекту і знайомству з Голубовичем, Ходорковський зміг зайти на ринок великого бізнесу.
У 1989 р. хлопець створив комерційний банк «Менатеп», ставши головою його правління. Цей банк був одним з перших в СРСР, кому була видана державна ліцензія.
Через 3 року Михайло Ходорковський проявив інтерес до нафтового бізнесу. Стараннями знайомих чиновників, він став президентом Фонду сприяння інвестиціям у ПЕК з правами заступника міністра палива та енергетики.
Для роботи на держслужбі бізнесмен був змушений залишити посаду керівника банку, але по суті всі віжки правління, як і раніше, залишалися в його руках.
«Менатеп» почав співпрацювати з великими підприємствами, які працюють у промисловій, нафтової і харчовій сфері.
«ЮКОС»
У 1995 р. Ходорковський зробив серйозну операцію, обмінявши 10% акцій «Менатепу» на 45% акцій першою за запасами нафти державної нафтопереробної організації «ЮКОС».
Пізніше підприємець заволодів ще 35% цінних паперів, в результаті чого він контролював 90% акцій «ЮКОСа».
Варто зауважити, що на той момент нафтопереробна компанія перебувала в жалюгідному стані. Ходорковському потрібні довгих 6 років для виводу «ЮКОСа» з кризи.
У підсумку, компанія змогла перетворитися в одного з світових лідерів в області енергетичного ринку, з капіталом понад $40 млн. У 2001 р. Михайло Ходорковський разом із зарубіжними партнерами відкрив благодійну організацію «Openrussia Foundation».
Справа «ЮКОСа»
Восени 2003 р. в аеропорту Новосибірська мільярдера Ходорковського заарештувала міліція. Затриманий звинувачувався у крадіжці державних коштів і ухиленні від сплати податків.
В офісі «ЮКОСа» було оперативно проведено обшук, а всі акції та рахунки компанії опинилися під арештом.
Суд Росії постановив, що Ходорковський був ініціатором створення злочинного угруповання, яке займалося незаконним присвоєнням акцій різних компаній.
Внаслідок цього, «ЮКОС» більше не могла експортувати нафту і незабаром знову опинилася в критичному стані. Всі гроші з активів компанії були перераховані на погашення боргу перед державою.
У 2005 р. Михайла Борисовича засудили до 8 років ув’язнення в колонії загального режиму.
В кінці 2010 р., під час другої кримінальної справи, суд визнав Ходорковського та його партнера Лебедєва винними в розкраданні нафти, засудивши до 14 років позбавлення волі за сукупністю вироків. Пізніше термін ув’язнення був скорочений.
На підтримку Михайла Ходорковського виступили багато політичні та громадські діячі, серед яких Борис Акунін, Юрій Лужков, Борис Нємцов, Людмила Алексєєва і багато інших. Вони наполягали на тому, що у справі «ЮКОСа» закон порушувався самим «злісним і нахабним чином».
Цікавий факт, що олігарха захищали і американські політики. Вони виступили з жорсткою критикою на адресу російського судочинства.
Під час відбування терміну у в’язниці, Михайло Ходорковський 4 рази оголошував голодування на знак протесту. Це був один із найскладніших періодів у його біографії.
Варто зауважити, що в колонії він неодноразово піддавався нападкам з боку правоохоронних органів, так і співкамерників.
Одного разу, на Ходорковського з ножем напав його співкамерник, Олександр Кучма, який порізав йому обличчя. Пізніше Кучма зізнається, що на подібні дії його підштовхнули невідомі люди, які буквально силоміць примусили його напасти на нафтового магната.
Коли ще Михайло сидів у в’язниці, він почав займатися письменницькою діяльністю. У середині 2000-х були видані його книги: «Криза лібералізму», «Лівий поворот», «Введення в майбутнє. Світ у 2020 році».
З часом Ходорковський опублікував ще ряд робіт, де найпопулярнішою виявилася «Тюремні люди». У ній автор докладно розповідав про тюремне життя.
В грудні 2013 р. президент Росії Володимир Путін підписав наказ про помилування Михайла Ходорковського.
Опинившись на волі олігарх полетів у Німеччину. Там він публічно заявив, що більше не має наміру брати участь у політиці і вести бізнес. Також він додав, що зі свого боку докладе всі зусилля, спрямовані на звільнення російських політв’язнів.
Тим не менш, через кілька років Ходорковський повідомив про намір поборотися за президентське крісло, щоб змінити стан речей в державі на краще.
Особисте життя
За роки своєї біографії Ходорковський двічі вступав у шлюб.
З першою дружиною, Оленою Добровольської, він познайомився ще у студентські роки. Незабаром у пари народився хлопчик Павло.
За словами Михайла, цей шлюб не був вдалим. Тим не менш, подружжя розлучилося мирним шляхом і сьогодні продовжують складатися в хороших відносинах.
Другий раз Ходорковський одружився на працівника банку «Менатеп» – Інни Валентинівни. Молоді люди зіграли весілля в 1991 р., в розпал розпаду СРСР.
В цьому союзі у пари народилася дівчинка Анастасія і двоє близнят – Ілля і Гліб.
За словами матері, Ходорковський є атеїстом. При цьому багато джерел вказують на те, що він повірив у Бога, коли знаходився у в’язниці.
Михайло Ходорковський сьогодні
У 2018 р. було оголошено про запуск проекту «Об’єднані демократи», мета якого полягала в наданні відповідної допомоги кандидатам-самовисуванцям на регіональних виборах 2019 р.
Фінансування проекту здійснювалося за прямої підтримки Ходорковського.
Михайло Борисович також є засновником організації «Досьє», що займається розслідуванням корупційних схем з боку керівництва держави.
У Ходорковського є свій канал на «Ютубі», а також акаунти в популярних соцмережах.
Спілкуючись з глядачами, Михайло часто критикує Володимира Путіна і дії уряду. За його словами, країна не зможе успішно розвиватися, поки влада знаходиться в руках діючих політиків.
Фото Михайла Ходорковського
Якщо вам сподобалася коротка біографія Михайла Ходорковського – поділіться нею в соцмережах. Якщо ж вам подобаються біографії великих людей взагалі, або цікаві історії з їхнього життя – підписуйтесь на сайт.