Герань – це дуже популярна домашня рослина. Правильний догляд за геранню в домашніх умовах вважається обов’язковим. При цьому наголошується різноманітність сортів, різновидів герані, яка завжди відрізняється дуже легким і мінімальним доглядом.
Зміст:
Популярні види герані
У домашньому квітникарстві використовуються різні види герані. Кожен сорт відрізняється особливим зовнішнім виглядом, ароматом і вимогами.
- Зональна герань (калачик) – це один з найпоширеніших видів рослини. Зазвичай зростання становить 30-60 сантиметрів, але іноді досягає метра. Рослина також відрізняється наявністю листя з темними концентричними колами, простими або махровими яскравими квітками. Зазвичай квітки збираються в кулясті зонтичні суцвіття. Герань може бути малиновою, червоною, рожевою або білою.
- Герань плющевидна – це ампельна рослина, яка відрізняється довгими, ламкими пагонами звисаючої форми, кистевидними суцвіттями різнобарвних кольорів. Зазвичай таку рослину вирощують у підвісних вазонах.
- Королівська герань вважається однією з найкрасивіших. При цьому вона представлена різними видами, формами, кольорами. Іноді рослина має строкате листя і махрові квітки. Серед основних відмінностей значаться особливі нижні пелюстки, так як вони мають темні поздовжні плями або смуги. Зазвичай розмір рослини досягає півметра.
- Запашні герані також заслуговують особливої уваги. Вони відрізняються яскраво вираженими ароматами. При цьому герань може пахнути лимоном, мелісою, мигдалем, перцем, м’ятою, імбиром, кокосом, хвоєю, ананасом або суницею. Цікаво відзначити, що такі квітки навіть використовуються в медичній, косметичній та харчовій промисловості, адже вони виробляють геранієве масло. Рослини зазвичай відрізняються невеликими квітками рожевого або фіолетового відтінку.
- Ангели – це герані, які візуально нагадують братки. Такі рослини мають квітучі звисаючі шапками суцвіття. Зазвичай рослини виростають до 30 сантиметрів.
Перераховані вище 5 різновидів герані заслуговують особливої уваги, тому їх часто вибирають для домашнього вирощування.
Особливості правильного догляду
Правильний догляд за геранню в домашніх умовах для початківців вважається обов’язковим. Від цього залежить, наскільки красивою і здоровою буде рослина.
- Герань добре себе почуває при кімнатній температурі в будь–який час року. Взимку бажано підтримувати температуру не нижче +10-14 градусів, а влітку +20-25 градусів. При цьому протяги вкрай небажані, оскільки вони негативно впливають на стан рослини.
- Квітка дуже примхлива до освітлення. Рослину можна залишати під прямими сонячними променями. Важливо розуміти, що нестача світла призведе до того, що листя, квітки стане дуже дрібним. Проте іноді потрібно повертати горщик, так як від освітлення залежить, чи правильно буде формуватися рослина. Взимку обов’язковим стає заповнення нестачі світла, причому для цього активно використовуються спеціальні лампи денного світла. При недоліку освітлення листя герані стаєт блідими.
- Правильний підбір грунту для герані обов’язковий. Рекомендується вибирати універсальний грунт, так як він точно підійде для рослини. При бажанні можна самостійно підготувати грунтову суміш, змішуючи з 1 частини дерну і листя, півтори частини перегною, половину частки піску. На дно горщика укладають дренаж. Від якості грунту багато в чому залежить, наскільки успішним та повноцінним буде зростання герані.
- Квітка дуже любить вологу. З цієї причини потрібен регулярний та частий полив. Бажано запобігти застою води або її потраплянню на листя. Висока вологість вкрай небажана. Для поливу краще використовувати відстояну воду з–під крана, дощову або талу. Взимку можна проводити полив в два рази рідше, тому що рослина перебуває в стані спокою. Влітку дуже важливо регулярно проводити полив для того, щоб рослина не страждала від посухи.
- Пересадка проводиться після того, як горщик стає малий для великої рослини. Одночасно з цим великі горщики не підійдуть, адже в них будуть погано рости герані. Для цвітіння потрібно менше місця. Оптимальні розміри вазонка для вирощування рослини: висота – 12 сантиметрів, діаметр – 12-15 сантиметрів.
- Рослина не вимоглива до прикорму. Передбачається можливість використання звичайних мінеральних добрив. Найкраще удобрювати герань у березні – вересні. Добрива використовують двічі на місяць. При необхідності використовують спеціальні добрива, орієнтуючись на стан рослини.
- Для формування гарного зовнішнього вигляду герані обов’язково підрізують верхні, а також бічні гілки. Рекомендується прибирати сухе листя і квіти, адже вони псують зовнішній вигляд квітки.
- Розмноження в будь–який час року. Зазвичай розмноження проводиться живцями.
Перераховані вище принципи догляду завжди враховуються, адже від цього безпосередньо залежить стан рослини.
Особливості правильної пересадки
Догляд за ампельною геранню в домашніх умовах ідентичний іншим різновидам. При цьому будь–який сорт рослини рано чи пізно потрібно пересаджувати. Важливо розуміти, що пеларгонія погано ставиться до пересадки, тому горщики змінюють тільки 1-2 разів на рік і навіть рідше.
Основні причини пересадки квітки:
- кореневій системі дуже тісно, причому це можна перевірити, якщо дуже обережно витягти герань з горщика;
- надлишок вологи призвів до того, що рослина в’яне і її потрібно врятувати;
- пеларгонія перестала розвиватися і квітнути, хоча отримує догляд;
- коріння оголилися.
Зазвичай пересадку планують на весну. Оптимальний період – це лютий – квітень. Насправді пересадити рослину можливо навіть взимку, але в цьому випадку для адаптації куща до нового місця буде потрібно більше часу.
Пересадка квітучої рослини вкрай небажана. Це обумовлено тим, що рослина витрачає багато сил на цвітіння і дуже вразлива до пересадки. Дозволено тільки підсипати свіжий шар ґрунту з урахуванням відповідної потреби.
Цікавлячись, коли обрізати герань, також потрібно проявляти особливу обережність. Справа в тому, що рослина дуже вразлива до будь–яких втручань у власний розвиток. Основним завданням стає створення сприятливих умов для успішного вирощування пеларгонії.
Особливості правильного розмноження герані
Догляд та пересадка тюльпаноподібної герані і інших сортів квітки в домашніх умовах можливі. У результаті багато квітникарів має право вирощувати домашню пеларгонію і радіти квітучій рослині.
Розмноження насіннєвим способом відрізняється дивовижною легкістю. Насіння може успішно сходити і давати велику кількість сіянців для повноцінного розвитку рослини. Використання насіння, зібраного з власних калачиків, навряд чи буде результативним. Справа в тому, що насіннєве розмноження гібридних сортів герані призводить до погіршення початкових характеристик і стійкості до зовнішніх умов.
В обов’язковому порядку використовують нове якісне насіння. Його висівають у пухкий вологий грунт, після чого присипають шаром цього ж грунту або піску. Товщина верхнього шару повинна становити 2,5 сантиметра. Зверху бризгають водою з пульверизатора.
Сіянці бажано обробити рожевим розчином марганцівки для гарантованого захисту від паразитів, хвороб.
Посадку з насіння накривають склом, після чого створюють оптимальні умови:
- температура повинна становити 18-22 градуси, потім – 16-20;
- конденсат регулярно усувають;
- полив проводять з оптимальною регулярністю.
Через 1,5-2 місяці у сіянців з’являться по парі справжніх листочків. Саме їх можна пересадити в горщики. Після того, як з’являться по 5-6 листочків, прищипують для посилення кущення.
Ще один ефективний спосіб вирощування герані – це використання живців. Це можна робити в будь–який час року, але рекомендується запланувати процедуру навесні. Живці повинні бути довжиною у 5-7 сантиметрів і з 2-3 листочками. Держак протягом доби підв’ялюють, присипають товченим вугіллям і висаджують у горщик з рихлим грунтом. Згодом живці успішно розвиваються. Живці пересаджують на постійне місце тільки після того, як у них з’явиться коренева система.
Правильне розмноження обов’язкове для повноцінного розвитку рослини.
Можливі проблеми з пеларгонією
Зовнішній вид герані може погіршитися з різних причин.
- При нестачі вологи листя сохне і жовтіє, при надлишку стає млявим і тьмяним. Більш того, надлишок вологи призводить до гниття стебла рослини. Якщо жовтіє листя, підживлення герані стає обов’язковою з подальшою зміною режиму поливу.
- Листя опадає при недоліку освітлення. Спочатку обпадають нижні листочки.
- Рослина може перестати цвісти, якщо вона знаходиться в дуже великому горщику.
Перераховані вище проблеми вважаються найбільш значущими при вирощуванні герані.
Різні хвороби можуть бути небезпечними для герані, тому рекомендується уважно стежити за здоров’ям рослини.
- Сіра пліснява (сіра гниль). Зазвичай вона з’являється на листках. Заражені листочки прибирають і припиняють полив. Потім герань обробляють протигрибковим препаратом.
- Гниль кореневої шийки, коренева гниль. До цього призводить дуже частий полив. Це захворювання неможливо вилікувати.
- Попелиця. Цей шкідник пошкоджує нижнє листя. Бажано використовувати інсектициди.
- Білокрилка. Цей дрібний шкідник оселяється на нижніх листках, після чого висмоктує сік, поживні речовини рослини. Потім листочки стають жовтими і обпадають. Для ефективної боротьби використовують інсектициди.
- Борошниста роса. Ця хвороба вважається грибковою. Основна причина – це підвищена вологість в приміщенні і невідповідність температури.
Вищеперелічені паразити і захворювання вважаються небезпечними, тому вкрай важливо уважно стежити за станом рослини, оцінювати її здоров’я і запобігати несприятливим наслідкам.
Герань вимагає правильного догляду, який базується на простих і зрозумілих принципах. Багато початківців квітникарів гідно відзначать легкість догляду за геранню.