Симптоми раку сечового міхура у чоловіків

У чоловіків рак сечового міхура діагностується набагато частіше, ніж у жінок. Як і у будь-якого онкологічного процесу, симптоми на ранній стадії практично відсутні і виявляється патологія зазвичай пізно. Питання про те, що робити, консервативна або оперативна показана тактика лікування, багато в чому залежить від своєчасної діагностики. Стан хворого і стадія розвитку пухлини визначає і прогнози: скільки живуть пацієнти з таким діагнозом, залежить від кількох складових.

Коротка характеристика проблеми

Рак сечового міхура – це загальний збірний термін для позначення онкологічного процесу в певному сегменті сечовидільної системи. По частоті зустрічальності всіх захворювань цього сегмента у чоловіків, воно не належить до числа поширених, хоч і має своє позначення в МКБ 10.

Випадки виявлення, згідно з медичною статистикою – лише 3% від загальної кількості новоутворень в цієї області людського організму. Успіх вжитих заходів визначається двома основними факторами – з своєчасною діагностикою (на ранній стадії) і видом, до якого відноситься пухлина. Не випадково одним із важливих критеріїв диференціації процесу є його видова приналежність.

Симптоми на різних стадіях можуть відрізнятися відчуттями, зовнішнім проявом, зачіпанням шарів інших тканин, поширеністю і величиною прогресуючої пухлини.

Частота виникнення раку сечового міхура у чоловіків цілком зрозуміла, якщо згадати, які у нього можуть бути провокуючі фактори, проте, на думку фахівців-онкологів, найбільше значення має специфіка пристрою сечостатевої системи, що значно відрізняється від жіночої.

Передумовами до розвитку раку сечового міхура у чоловіків можуть стати варіабельні ендогенні та екзогенні фактори:

• перманентні запальні захворювання сечовидільної системи (цистит, простатит);
• порушення обміну та пов’язані з ними сечокам’яна хвороба, патології нирок, гострі або хронічні хвороби самого сечового міхура;
• захворювання ендокринної системи (цукровий діабет) або прийом лікарських препаратів, пов’язаних з їх наявністю в організмі хворого;
• шкідливі впливи несприятливої екології, токсичних з’єднань, небезпечного виробництва, підвищеного рівня радіації;
• згубна схильність до алкоголю чи куріння;
• паразитарна інвазія, не отримала своєчасного лікування (статистика вказує присутність паразитів, як рідкісну, але можливу передумову.

Нерідко виявлення симптомів, навіть значної стадії, заважає інше захворювання, що вже яскраво виражене і піддається планомірного лікування. Другим відчутною перешкодою стає нехтування пацієнта до стану здоров’я, ігнорування слабо проявляються ознак, віднесення до прояву симптомів хронічних, але менш небезпечних станів.

Спадкова схильність до раку сечового міхура – поки тільки припущення недостатньо доведене. При цьому захворювання може розвиватися на тлі загальної схильності до онкозахворювань. Воно може проявлятися як результат збою на генетичному рівні.

Прогноз захворювання

Однозначної відповіді на питання про те, скільки живуть при раку сечового міхура – немає ні при діагностуванні у жінок, ні при виявленні у чоловіків. Злоякісні новоутворення є декількох видів, з різним темпом прогресування та ймовірністю поширення в організмі.

Симптоми можуть відрізнятися не тільки на ранній або більш пізньої стадії, але і при наявності інших хронічних процесів, які разом з раком прискорюють настання летального результату.

В історії хвороби неодмінно вказується вид злоякісної пухлини і стадія її розвитку. Це два основних параметри, за якими визначається прогноз для конкретної клінічної картини, дві основні форми класифікації раку сечового міхура.

Стадії розвитку

Стандартно розрізняють 4 стадії патологічного процесу, але в деяких джерелах може бути присутнім і нульова – п’ята. Під нею клініцисти розуміють стан, при якому у пухлини немає ні великої ділянки ураження, ні проникнення в інші тканини органу.

Симптоми у чоловіків на цьому етапі відсутні, діагностувати наявність можливого розвитку раку сечового міхура можливе лише при обстеженні. Але в більшості випадків у чоловіків вдається діагностувати нульову стадію тільки при зверненні з іншого приводу.

Прогноз для життя при своєчасному виявленні і лікуванні становить майже 100%.

В інших випадках перспективи можуть бути більш загрозливими і сумними:

1. На першій стадії шанси на одужання все ще високі, хоча вже й не 100%, симптоми відсутні, тільки на слизовій можуть виявлятися невеликі вогнищеві утворення.
2. Другу стадію легко сплутати з проявами циститу, тому звичне лікування таблетками необхідно виключити, особливо, якщо вік пацієнта перевалив за 50 років, якщо не проведені діагностичні дослідження. Шанси на повне одужання є у 6 з 10 хворих, хоча це ще хороший показник.
3. На третій стадії успіх початого лікування гарантований лише у кожного п’ятого хворого з діагнозом рак сечового міхура. Це запущений процес, який може візуалізуватися або легко проглядатися під мікроскопом. Симптоми у чоловіків вже яскраво виражені, змінюється характер виділень, з’являються болі і можуть зачіпатися інші, близько розташовані органи.
4. Четверта стадія характеризується множинними ураженнями – рак сечового міхура вражає інші органи, розташовані в безпосередній близькості і далекі, поширюючись по гуморальним рідинам. Зачіпаються лімфовузли та кістки, найоптимістичніший прогноз дає такому пацієнту не більше п’яти років життя.

Симптоми у чоловіків – не єдиний привід для виставлення діагнозу. Щоб визначити розмір і дислокацію пухлини, її негативну динаміку, проводяться лабораторні та апаратні дослідження, за результатами яких визначається стадія хвороби, тактика лікування і прогноз, який очікує пацієнта в майбутньому.

Види патологічного новоутворення

Фото, зроблені за допомогою сучасного обладнання, малоінформативні для людини без медичної освіти. Сечовий міхур – специфічний орган в людському організмі, з особливим пристроєм для виконання складних функцій.

Види раку розрізняють за первісним ураження певного виду тканини. Найпоширеніший вид – майже 95 випадків з 100 описаних – перехідно-клітинний, з найбільшою вірогідністю успішного результату при своєчасній діагностиці.

Плоскоклітинний, що розвивається на плоскому епітелії, має велику здатність до деформації і знищення нормальних клітин, інтенсивною динамікою зростання. Причиною цього небезпечного процесу можуть стати постійні запалення в сечовидільній системі.

Набагато більш рідкісні аденокарцинома і лімфома вражають залізисті клітини, але симптоми у чоловіків в цьому випадку недостатньо вивчені. Намагатися розшифрувати діагноз, поставлений лікарем, з історії хвороби, не варто. У кожного пацієнта можуть бути свої нюанси, додаткові захворювання, способи диференціації, виражені незрозумілими або латинськими термінами.

Як здогадатися про наявність хвороби

Нульова та перша стадія рідко супроводжується вираженою симптоматикою, тому багато говориться про профілактичних оглядах в уролога і нефролога. Відомо, що поява плоскоклітинного раку може викликатися присутністю постійного запального процесу нирок і сечостатевої системи, перманентними циститами, сечокам’яною хворобою.

Досягаючи певного віку, треба припускати наявність незворотних змін, які можна стримувати здоровим способом життя, дієтою, відмовою від шкідливих звичок.

Переважна більшість пацієнтів тільки збільшує ризики розвитку раку, займаючись самолікуванням і не виділяючи часу для повноцінного обстеження. Як тільки виявляються тривожні ознаки, звертатися за допомогою потрібно негайно.

Ними можуть виявитися будь-які неполадки в нормальній діяльності:

• больові відчуття в області паху, лобка, при сечовипусканні, неможливість спорожнення сечового міхура, який здається переповненим;
• проблеми з потенцією, порушення нормальної діяльності сечостатевої системи;
• присутність в сечі сторонніх вкраплень, згустків крові, зміна її кольору і консистенції;
• втрата колишньої ваги, стомлюваність, млявість, втрата колишньої працездатності, розлади сну;
• зниження апетиту, відраза до їжі, мабуть безпричинні підвищення температури.

Заздалегідь зневірятися не варто. Схожі ознаки є у інших гострих запальних станів. Однак займатися самолікуванням, ковтати сумнівні таблетки і ігнорувати небезпеку – куди більш небезпечно, ніж може собі уявити середньостатистичний чоловік.

Бонус

Рак сечового міхура – небезпечне захворювання, лікування якого необхідно проводити за призначенням лікаря:

1. Терапевтична тактика визначається видом ураження і стадією розвитку.
2. У людини можуть бути інші негативні процеси, що ускладнюють його стан.
3. Прогноз залежить від своєчасної діагностики.
4. Успіх та методи лікування залежать від конкретної клінічної картини.