Еріх Зелигманн Фромм – німецький соціолог, філософ, психолог, психоаналітик, представник Франкфуртської школи, один з родоначальників неофрейдизма і фрейдомарксизма. Все життя присвятив дослідженню підсвідомості і осмисленню суперечностей людського існування у світі.
У біографії Еріха Фромма знайдеться чимало цікавих фактів з особистого та наукового життя.
Пропонуємо вашій увазі коротку біографію Еріха Фромма.
Біографія Еріха Фромма
Еріх Фромм з’явився на світ 23 березня 1900 р. у Франкфурті-на-Майні. Він ріс і виховувався в родині побожних євреїв.
Його батько, Нафталі Фромм, був власником винної лавки. Мати, Роза Краузе, була дочкою емігрантів з Познані (на той момент Пруссії).
Дитинство і юність
Еріх ходив у школу, де крім традиційних дисциплін дітей навчали основам віровчення та релігійним устоям.
Всі члени сімейства дотримувалися основних приписів, пов’язаних з релігією. Батьки хотіли, щоб у майбутньому їх єдиний син став рабином.
Після отримання шкільного атестата юнак вступив до Гейдельберзького університету.
У 22-річному віці Фромм захистив докторську дисертацію, після чого продовжив навчання в Німеччині, в інституті психоаналітики.
Філософія
У середині 20-х років Еріх Фромм стає психоаналітиком. Незабаром він зайнявся приватною практикою, яка тривала протягом довгих 35 років.
За роки своєї біографії Фромм встиг поспілкуватися з тисячами пацієнтів, намагаючись проникнути і зрозуміти їх підсвідомість.
Доктору вдалося зібрати багато корисного матеріалу, який дозволив йому в деталях вивчити біологічні і соціальні особливості формування психіки людини.
У період 1929-1935 рр. Еріх Фромм займався дослідженням і класифікацією своїх спостережень. Одночасно з цим він написав свої перші праці, в яких йшлося про методи і задачі психології.
У 1933 р., коли до влади прийшли націонал-соціалісти на чолі з Адольфом Гітлером, Еріх був змушений втекти до Швейцарії. Через рік, він вирішив виїхати в США.
Опинившись в Америці чоловік викладав у Колумбійському університеті психологію і соціологію.
Відразу після закінчення Другої світової війни (1939-1945) філософ став родоначальником Інституту психіатрії Вільяма Уайта.
У 1950 р. Еріх відправився в Мехіко, де протягом 15 років викладав у Національному автономному університеті. В цей час біографії він видав книгу «Здорове суспільство», в якій відкрито критикував капіталізм.
Роботи психоаналітика мали великий успіх. Його праця «Втеча від свободи» став справжнім бестселером. У ньому автор розповідав про зміни у психіці та поведінці людини в умовах західної культури.
У книзі також приділялася увага періоду Реформації та ідеям теологів – Жана Кальвіна і Мартіна Лютера.
У 1947 р. Фромм опублікував продовження нашумілого «Втечі», назвавши його «Людиною для самого себе». У цій роботі автор розвинув теорію людської самоізоляції у світі західних цінностей.
У середині 50-х років Еріх Фромм захопився темою про взаємозв’язок суспільства і людини. Філософ намагався «примирити» протиборчі теорії Зигмунда Фрейда і Карла Маркса. Перший стверджував ніби людина по своїй натурі асоціальний, тоді як другий називав людину «суспільною твариною».
Вивчаючи поведінку людей із різних соціальних пластів і живуть у різних державах, Фромм побачив, що найменший відсоток самогубств припадає на бідні країни.
Радіомовлення, телебачення, мітинги та інші масові заходи психоаналітик позначив «шляхами порятунку втечею» від нервових розладів, і якщо на один місяць відняти у західної людини такі «блага», то з чималою часткою ймовірності в нього діагностують невроз.
У 60-х роках з-під пера Еріха Фромма вийшла нова книга «Душа людини». У ній він розмірковував про природу зла і її проявах.
Письменник уклав, що насильство являє собою продукт прагнення до панування, і що несуть загрозу не стільки садисти і маніяки, скільки звичайні люди, у яких зосереджені усі важелі влади.
У 70-х роках Фромм видав працю «Анатомія людської деструктивності», де підняв тему щодо природи самознищення індивіда.
Особисте життя
Еріх Фромм виявляв великий інтерес до зрілим жінкам, пояснюючи це дефіцитом материнської любові в дитинстві.
Першою дружиною 26-річного німця стала колега Фріда Райхманн, на десять років старша за свого обранця. Цей шлюб проіснував 4 роки.
Фріда серйозно вплинула на становлення чоловіка в його наукової біографії. Навіть після розставання, вони підтримували теплі дружні стосунки.
Після цього Еріх почав доглядати за психоаналітиком Карен Хорні. Їхнє знайомство відбулося в Берліні, а справжні почуття у них розвинулися вже після переїзду в США.
Карен навчала його принципом психоаналізу, а той у свою чергу допомагав їй пізнати основи соціології. І хоча їхні стосунки не закінчилися шлюбом, вони допомогли один одному в науковій сфері.
Другою дружиною 40-річного Фромма була журналістка Хенні Гурланд, яка на 10 років була старша дружина. Жінка страждала від серйозної хвороби спини.
Щоб полегшити муки коханої пара, за рекомендацією лікарів, перебралася в Мехіко. Смерть Хенні в 1952 р. стала справжнім ударом для Еріха.
У цей період біографії Фромм захопився містикою і дзен-буддизмом.
Згодом вчений познайомився з Аннис Фрімен, яка допомогла йому пережити втрату покійної дружини. Вони прожили разом 27 років, аж до смерті психолога.
Смерть
В кінці 60-х у Еріха Фромма стався перший інфаркт. Через кілька років він переїхав в швейцарську комуну Муральто, де завершив написання своєї книги під назвою «Мати і бути».
У період 1977-1978 рр. чоловік переніс ще 2 інфаркти. Проживши ще близько 2-х років філософ помер.
Еріх Фромм помер 18 березня 1980 року у віці 79 років.
Якщо вам сподобалася біографія Еріха Фромма – поділіться нею в соцмережах. Якщо ж вам подобаються біографії відомих людей або цікаві історії з їхнього життя, – підписуйтесь на сайт.