Хвороба Бехтерева має офіційну назву анкілозуючий спондилоартрит. Це важке захворювання, що приводить в кінцевому підсумку до нерухомості й інвалідності. Є хронічне повільно поточне поступово прогресуюче захворювання з групи аутоімунних.
Механізм формування хвороби пов’язаний з агресивним впливом імунної системи людини на власні клітини сполучнотканинних структур суглобів, зв’язок і міжхребцевих дисків. Причому характерним є те, що процес починається з крижово-клубового зчленування і поступово піднімається вгору.
В кінцевому підсумку еластичні тканини, що формують хребтовий стовп, заміщуються щільної кісткової тканиною і хребет втрачає рухливість. На останніх стадіях хвороби зовнішній вигляд хворого стає вельми характерним: його спина нагадує нерухомий стовп або горб, а положення тіла — «позу прохача».
Хвороба Бехтерева вважається суто чоловічою: у чоловіків її реєструють у 9 разів частіше, ніж у жінок. У Україні це захворювання досить поширене. За даними медичної статистики, їм страждає від 0,09 до 0,3% населення, що дуже немало. Зазвичай хвороба дебютує у віці 15-30 років.
Зміст:
Причини
Достовірно виявити причини, що сприяють появі хвороби Бехтерева, досі не вдалося. Це стосується всіх хвороб з групи аутоімунних. Головним провокуючим фактором є спадкова схильність. Наявність певного антигену HLA-B27 збільшує ймовірність аутоагресії.
Нерідко поштовхом до дебюту хвороби є перенесена інфекція. Часто це бувають різні венеричні захворювання, іноді важкі простудні (вірусні або бактеріальні), тривалі запальні процеси в сечовому міхурі, кишечнику. У деяких хворих недуга з’являвся після важких травм хребта або тазу.
Класифікація
Існує кілька різновидів анкілозуючого спондиліту.Форма, коли патологічний процес зачіпає лише структури хребта не єдина, хоча й сама часто зустрічається. Серед цих хворих виділяють представників двох типів:
Кифозний тип. У кінцевому підсумку формується кіфоз грудного відділу хребта і гіперлордоз шийного. Зовні такі люди нагадують сильно горбатих.
Ригідний тип. У фіналі хвороби згладжуються всі нормальні викривлення хребетного стовпа (лордози і кіфози) і він стає рівним, нагадує дошку.
Крім центрального варіанту з ураженням виключно хребта іноді розвиваються і чотири інших.
Симптоми
Хвороба Бехтерева зазвичай має дуже приховане початок, нерідко перші симптоми не викликають у людини ніяких побоювань. Хворі відзначають, що досить тривалий час до постановки діагнозу відчували слабкість, дратівливість, періодичні болі в суглобах, м’язах і хребті. У деяких людей передвісником хвороби є тривалі запальні захворювання очей — іридоцикліти, эписклериты та ін.
Першим симптомом, який все-таки змушує людей звернутися за допомогою до лікаря, є біль в області попереку. Вона починається рано вранці, проходить поступово з полудня або після теплого душу. Купірувати біль допомагають також фізичні вправи. Іноді хворі на анкілозивний спондиліт вперше звертаються до лікаря з клінікою зі сакроілеїтом: болі в паху або сідницях при русі ногами і в спокої, віддають вниз.
По мірі прогресування хвороби локалізація неприємних відчуттів піднімається вгору по хребетному стовпа, а тривалість ранкової скутості наростає. У підсумку процес окостеніння сполучної тканини в структурах хребта призводить до його нерухомості. Формується патологічний лордоз (зовні видно горб), або хребет перетворюється в стовп, що нагадує бамбуковий стебло.
В залежності від форми хвороби поряд із змінами в хребті бувають і інші локалізації патологічного процесу. Можлива біль в різних суглобах, в очах, в області сечового міхура, порушення сечовипускання, ускладнення з боку легенів, серця, нирок та ін
Ускладнення
Захворювання відрізняється тривалим перебігом. На жаль, воно невиліковне і все, що можуть лікарі — це уповільнити процес окостеніння структур хребців. У кінцевій стадії хвороби хребет втрачає рухливість, людині стає важко здійснювати рухи, він не може здійснювати нахили і повороти, грудна клітина втрачає еластичність. В результаті ускладнюється процес дихання, що може привести до запалення легенів.
Можливі ускладнення з боку внутрішніх органів: міокардит, формування набутих вад серця, ірит, іридоцикліт, увеїт, захворювання сечового міхура та ін
Діагностика
Діагностика хвороби Бехтерева на ранніх стадіях може бути утруднена відсутністю достовірних маркерів і виражених рентгенівських змін. У крові можлива поява гострофазових змін: лейкоцитоз, прискорення ШОЕ, збільшення фібриногену, С-реактивного білка, циркулюючих імунних комплексів.
Можна виявити позитивний антиген HLA-B27. Однак провідним діагностичним критерієм є наявність специфічних змін при проведенні рентгенівського дослідження, КТ або МРТ хребта. Наявність ускладнень з боку очей допомагає у верифікації діагнозу.
Скандинавську форму варто диференціювати від ревматоїдного артриту. При ній відсутній специфічний для цієї хвороби ревматоїдний фактор.
Лікування
На жаль, хвороба Бехтерева, як і всі аутоімунні захворювання, невиліковна. Медицина здатна лише полегшити стан хворого, поліпшити якість його життя і лише дещо сповільнити прогресування спондиліту.
В якості лікування застосовують гормональні препарати, нестероїдні протизапальні та вазоактивні засоби. Важливою ланкою у лікуванні є лікувальна гімнастика, фізкультура, дихальні вправи для збереження рухливості грудної клітини. Необхідні періодичні курси відновлювального лікування в спеціальних санаторіях і пансіонатах.
Профілактика
Враховуючи той факт, що причина хвороби Бехтерева досі не виявлено, захиститися від неї неможливо. Своєчасне проходження рентгенівського дослідження хребта допоможе виявити недугу на ранній стадії і вчасно почати терапію.