В народі існує безліч звичаїв і прикмет, обумовлених Радоницею, а церковна традиція визначає, що не можна робити в цей день.
Зміст:
Короткі відомості
Язичники відвідували могили померлих предків, залишаючи там жертви. У деяких народностей існувала традиція розпалювати на цвинтарі багаття. Стародавні вірили, що таким чином допомагають небіжчикам зігрітися в світі тіней.
Слов’яни і тоді, і зараз називають Паску мертвих «Батьківським днем». Жителі стародавньої Русі влаштовували пишні багаті застілля, а народні гуляння починалися перед заходом сонця, тривали до ранку.
Відзначають Радоницю завжди у вівторок, на 9-й день після Воскресіння Христового. Напередодні церква відзначає ще одна важлива подія — Червону гірку. Воно проходить у першу неділю після свята Пасхи.
Згідно з церковною традицією, на Червону гірку, а також наступний день після, поминати покійних не можна, відповідно, і поминальні служби не проводяться.
У слов’ян існувала приказка, що пояснює сенс Радониці: з ранку слід активно працювати, в обід плакати і молитися, а ввечері святкувати і радіти. Згадуючи про родичів, залишили цей тлінний світ, не можна було сильно сумувати.
Вважалося, що таким чином люди поглиблюють і без того безрадісне існування душі, яка втратила фізичну оболонку. Про мертвих говорили тільки хороші слова, оповідаючи про радісних моментах їх земного життя.
Що не можна робити
Церковна традиція не рекомендує в цей день віддаватися сумі і сумувати про покійних родичів, адже у них сьогодні свято — Пасха мертвих. Тому, приходячи на цвинтар, слід привітати померлих словами «Христос Воскрес!». А коли воскрес Син Божий, воскреснуть і всі померлі, що означає швидку зустріч з близькими людьми у вічності.
Не можна захоплюватися спиртним і робити з дня поминання покійних галасливе гуляння – це погана прикмета. Безумовно, невелику кількість вина на поминальній трапезі допускається, але напиватися все ж не слід.
Таке поминання не заспокоїть душі померлих, а засмутить їх, як, втім, і лайка. Адже мертві, що знаходяться в цей день поруч з живими, зачувши лайливі слова, дуже засмучуються.
У православних існує незнищенний звичай залишати на кладовищі їжу та різні солодощі. Цього робити не потрібно, адже душа померлого нематеріальна, а, значить, не зможе скористатися залишеним частуванням, і їжа просто пропаде а дістанеться бродячим собакам. Краще подати тим, хто її потребує, — безпритульним і бідним, які на Радоницю приходять до цвинтаря.
Традиції і звичаї
Напередодні Радониці православні призводять могили в порядок, прибирають сміття, висаджують квіти. У церквах проходять панахиди, тому багато віруючих з ранку відправляються туди, щоб подати поминальні записки і відстояти богослужіння.
Після чого йдуть на могили близьких, де читають молитви за упокій душ їх і запалюють свічки. При бажанні можна запросити і священика.
У цей день прийнято роздавати милостиню бідним, звернувшись до них з проханням теж пом’янути родичів дає. Подаючи частування, потрібно вимовити: «Пом’яни раба Божого (ім’я покійного)», при цьому людина, скуштувавши частування, повинен відповісти: «Царство Небесне …» і назвати ім’я поминаємого небіжчика.
Традиція відвідувати кладовища і поминати померлих сягає корінням до язичництва. Ще тоді люди залишали на поховальних курганах частування. Вважалося, що мертві таким чином отримують енергію, яка допомагає душам піднестися до Божого Царства.
На цвинтар також приносили млинці і яйця, частина їх там же з’їдали, решту залишали біля надгробків. В деяких селах існувала традиція бити яйця про хрест, а потім кришити на могильний горбок.
Православні вірять, що в цей день душі мертвих з’являються в рідних місцях, тому необхідно поставити на підвіконня вазочку з печивом і цукерками, тістечками і фарбованими яйцями. А, щоб душа могла безперешкодно потрапити в оселю, кватирку слід залишити відкритою.
Накриваючи стіл для поминальної трапези, необхідно збільшити кількість столових приладів в відповідності з числом поминаємих родичів.
В деяких селах зберігся звичай затоплювати лазню, запрошуючи, таким чином, покійних попаритися. У передбаннику залишали чистий одяг і замикали двері до ранку.
Прикмети
З Батьківським днем пов’язано чимало прикмет, заснованих на багаторічних спостереженнях. Приміром, щербатий Місяць на Радоницу віщувала неврожайний рік, а зростаюча, навпаки, обіцяло багатий урожай.
Напередодні свята мертвих не можна було турбувати Матінку-землю, тобто проводити сільськогосподарські роботи на присадибній ділянці (робити грядки, споруджувати клумби та інше). Порушення цього правила викликає посуху, призведе до втрати врожаю і навіть смерть когось із рідних.
Щоб урожай довше зберігся, селяни кидали три рази яйце через тік. При цьому було дуже важливо не розбити його.
Опади в Батьківський день вважалися хорошим знаком. Предки виходили під дощ і вмивалися ним «на щастя».
Але якщо дощ пройшов до обіду, а після нього віє вітер, це означало невдоволення небіжчиків, про яких забули близькі, не відвідавши їх могили.
Щоб отримати подяку і заступництво мертвих, необхідно було першим прийти на цвинтар.
Також вважалося, що сім’я, першою відвідала цвинтар, буде в поточному році найщасливішою і, можливо, матиме особливу мудрість, яка допоможе вирішити життєво важливі питання.
Господиня, першої пиготувавша поминальний обід, першою стане і урожай збирати, причому він буде набагато багатше, ніж у сусідів.
А той, хто взагалі не ходив на кладовище, після переходу в інший світ залишався самотнім, — його ніхто не згадував. Так вважали древні слов’яни.
Обряди і заговори
На Радоницю православні, крім поминання і читання молитов за упокій душі померлих, просять у них допомоги. В Батьківський день згадують пов’язані з ними прикмети і проводять обряди з прочитанням спеціальних змов:
- на заміжжя;
- на здоров’я;
- на успіх у фінансових справах.
Якщо життя наповнене проблемами і невдачами, а самопочуття гірше нікуди, померлі можуть допомогти і в цьому. Напередодні батьківського дня необхідно взяти аркуш (А4) і червоними чорнилом написати змова, покласти записку на стіл поруч з фотографією небіжчика, до якої ви звертаєтеся з проханням про допомогу.
Вранці на Радоницю листок з записаним змовою спалюють, а фотознімок прибирають на місце.
Слова змови:
«Раб(а) Божий(я) (ім’я померлого), тебе я поминаю, про тебе не забуваю, спокою і світлого життя в раю бажаю, з мирськими справами твоя душа розлучилася, біда на землі залишилася, так ця біда на мене навалилася, кігтями і зубами в мене вчепився, мене не відпускає, душа моя гине, допоможи мені, (ім’я померлого) з бідою розпрощатися, щоб на землі з нею не зустрічатися. Амінь».
Щоб отримати від покійного підтримку, можна скористатися й іншим змовою. В батьківський день слід відправитися на цвинтар, встати перед могилою близької людини на коліна і сказати: «Рідненький мій (ім’я покійного), прокинься, піднімися. Погляньте, як я на білому світі микаюсь, страждаю. Приголуб мене, добрим словом».
Тепер слід закрити очі і посидіти в тиші п’ять хвилин. Протягом цього часу небіжчик через ваші думки підкаже, як здолати проблему.
На здоров’я
Мертві можуть посприяти поліпшенню здоров’я живих. Для цього необхідно взяти будь-який предмет, який колись належав покійному (краще що-небудь з одягу, прикраса або години). Тепер стіл накривають білою скатертиною, на яку кладуть річ покійного, і три рази читають:
(Ім’я померлого) прийди, те, що залишив (ім’я померлого), знайди, цілющою силою наділи і назад іди. Нехай хворість з твоєю допомогою піде, нехай хвороба відступить, пропаде. В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь».
Як стемніє, слід торкнутися цим предметом чола, пупа і колін, пошепки вимовляючи змова.
Підсумки
- Радониця – свято мертвих, тому не варто сумувати і засмучуватися, адже тим самим можна тільки погіршити становище душ померлих.
- Православні читають молитви і бажають покійним Царства Небесного.
- Небіжчики можуть допомогти знайти багатство і здоров’я, позбавитися від проблем і прискорити весілля. Для цього слід провести певний ритуал з прочитанням змови.
- По погоді на Батьківський день визначають стан засіків в майбутньому році.