Про самих звичайних їжачків існує на подив багато прикмет. У різних країнах колючого звірка здавна вважали провісником важливих подій (здебільшого – приємних).
- Військовим зустріч з ним провіщала перемогу над силами зла;
- Нареченим, майбутнім господаркам – забезпечене життя;
- Для купців була своя прикмета: їжачок перебіг дорогу – справи незабаром підуть в гору.
Якщо їжачок прийшов в будинок – до чого це?
Майже всі народні передбачення виникали не на порожньому місці, були для того серйозні приводи, забуті з часом.
У наших предків-слов’ян, зокрема, існувала прикмета: їжачок прийшов у двір – до захисту домочадців від усякої біди.
Пояснювалася досить просто: в селах щури і миші доставляли багато проблем (псували продукти, переносили хвороби). Ще більшим злом були отруйні змії, які могли вжалити дитини. Звичайний лісовий їжачок з такими сусідами справлявся без праці. Так що з’явився колючий гість – можна забути і про пацюків, і про повзучих гадів.
Приживався їжачок в будинку – прикмети обіцяли господарям особливу прихильність домовика. Тому малюків не кривдили, кришили їм хлібець, ставили блюдце з молочком і суворо карали дітей, які намагалися образити звірятко. Висушені шкурки з голками шанувалися як потужні обереги, які високо цінувалися людьми, що вирушають в далеку дорогу. Навіть звичайний малюнок при вході міг прогнати хвороби і біди. Якщо ж їжачок додому прийшов зі своїм потомством, господині належало незабаром пізнати радість материнства.
Чим винні їжачки – прикмети зі знаком «мінус»
Втім, далеко не скрізь до цих колючим, нешкідливим звірятам ставилися так тепло. У деяких країнах їх вважали ледь не служителями Сатани. Здавалося б, живе їжачок в городі – знищує шкідників, личинок, гусениць, гризунів. Який від нього шкоди? Але жителі Британських островів думали інакше. Для них зустріч із ним між грядками служила передвісником якийсь страшної катастрофи, якої можна було уникнути лише одним способом – убивши їжака.
Англійські породіллі були переконані: коли їжачок прийшов в будинок після народження дитини у жінки молоко пропаде. А звичайна голка, виявлена де-небудь на садовій доріжці, виявлялася причиною колективної паніки. Забобонні британці вірили, що з її допомогою чаклун здатний наслати найстрашнішу, смертельну порчу.
Справедливості заради треба сказати, що і в цих «страшилки» є зерно істини. На жаль, єжи досить часто виявляються переносниками сказу. Хвороба навіть у наші дні вважається невиліковною, а людям епохи Середньовіччя вона могла здаватися очевидним наслідком злої ворожби і диявольських підступів.
