Що зірвало німецький план «Барбаросса» в 1941 році? Це питання цікавило багатьох людей ще до закінчення Великої Вітчизняної війни (1941-1945). Звичайно, для СРСР все було гранично ясно, і любителі історії з захопленням вивчають дану тему досі.
Керівництво країни пояснювало народу провал плану «Барбаросса» стійкістю, безстрашністю і силою радянського народу. При цьому партійні влади не забували підкреслити свою роль в перемозі над фашистами.
Скрізь і всюди повідомлялося, що Гітлер просто не зміг здолати непереможну Червону Армію на чолі зі Сталіним. Також постійно говорилося про непоправні втрати вермахту у боях під Москвою, Ленінградом і Ростовом-на-Дону.
На той час великою популярністю користувалася книга Віктора Анфілова – «Провал «Бліцкригу». Саме так автор описував перші місяці війни, після чого російська армія перейшла в контрнаступ під Москвою.
План “Барбаросса” – плану нападу Німеччини на СРСР, заснований на принципі блискавичної війни, бліцкригу. План почав розроблятися влітку 1940, а 18 грудня 1940 року Гітлер затвердив план, за яким війна повинна була бути закінчена не пізніше листопада 1941 р. План “Барбаросса” був названий на честь Фрідріха Барбаросси, імператора 12 століття, який прославився своїми завойовницькими походами.
Зрозуміло, радянські війська і народ в цілому, зробили справжній подвиг. Однак справедливо заради потрібно відзначити й інші причини, які призвели до зриву німецького плану «Барбаросса». Наприклад, на Заході, включаючи і саму Німеччину, основною причиною провалу вважали невірне рішення Гітлера повернути 2 танкові групи з московського напряму. Це сталося 19 липня 1941 р.
У своїй книзі «10 фатальних помилок Гітлера» такої точки зору притримується і американський історик Бевін Олександр, який командував на той час 3 танкової групою Герман Гот.
Останній у своїй праці «Танкові операції» приділив цій темі цілу главу під назвою «Гітлер провалює план кампанії». У цьому Гота підтримували і всі його колеги, у тому числі і тодішній головнокомандувач 2 танковою групою – Гейнц Гудеріан.
Однак ряд сучасних істориків не згодні з подібною оцінкою, розцінюючи рішення Гітлера логічно обґрунтованим і єдино вірним. Вони пояснюють це тим, що на той момент танкові групи були неефективні при нападі на Москву. На їх думку, при настанні було більш розумно використовувати піхоту, оскільки танкові дивізії не могли прорвати оборону противника.
Найкращим рішенням при наступі на Москву стало використання піхотних дивізій, після чого в бій вступали важка артилерія та авіація. Танкові групи призначалися для атаки з тилу і були останньою ланкою при замиканні противника в кільце.
Якщо розглядати німецький план «Барбаросса» саме з такої сторони, то використання танків було дійсно марною затією. Якби не одне «але».
Справа в тому, що автори, які дотримуються такої версії, допускають серйозну помилку, стверджуючи, що радянські війська вели оборонні бої проти німців. Насправді ж Червона Армія дотримувалася тактики наступу, а не оборони. У художніх фільмах ми часто бачимо, як німецькі танки атакують радянські траншеї, що не має нічого спільного з реальністю.
Насправді ж восени 1941 р. Червона Армії в принципі не могла відсиджуватися в обороні. По-перше, повноцінні окопи повного профілю в РСЧА тоді не передбачались статутом, а по-друге, і рити їх було нікому і ніколи.
Після повороту 2-ї і 3-ї танкових груп на Київ і Ленінград, наступ на Москву насправді сповільнилося. Однак проблеми в німецьких військ з реалізацією планів почалися ще раніше.
Крах плану «Барбаросса»
Про цей факт говорить, наприклад, американський історик Девід Гланц у книзі «Крах плану «Барбаросса». Автор стверджує, що в середині липня вище керівництво вермахту калатало від нескінченних перемог у боях проти російських.
Начальник Генштабу генерал Франц Гальдер 3 липня 1941 р. зробив у своєму щоденнику наступний запис: «Не буде перебільшенням назвати військовий похід проти Росії виграним протягом 2 тижнів».
При цьому він додав, що для повної перемоги буде потрібно ще кілька тижнів. Німці були впевнені у своїй перевазі над ворогом з тієї причини, що змогли без особливих проблем знищити ключові позиції Червоної Армії.
Згідно з даними розвідки адмірала Канаріса, у СРСР були відсутні резервні війська, а створення нових дивізій могло статися тільки через пару місяців.
Фатальна помилка в недооцінці радянських збройних сил призвела до того, що німці не володіли інформацією про існування 6 армій, створених СРСР в червні. Про переправлення військ з Забайкальського округу керівництво вермахту навіть не підозрювало.
Всі ці сили були кинуті в контратаку проти фашистів у середині липня. У боях під Смоленськом німці билися вже з новими російськими підрозділами, які пройшли повноцінну військову підготовку.
Стрімка атака радянських дивізій зупинила просування до Москви танкових груп Гота і Гудеріана. Незабаром до Смоленська підтяглися і прийняли на себе головний удар польові загони групи «Центр».
Німецькі танки були використані для знищення радянських флангів. Однак все це вже ніяк не міняло становище справ. В результаті, всі ці дії призвели до зриву німецького плану «Барбаросса».
Генерали Гітлера зрозуміли, що їх план зазнав фіаско саме під час боїв під Смоленськом. Бачачи силу і завзятість радянських солдатів, німецькі головнокомандувачі були змушені відмовитися від первинних тактичних установок і почати шукати інші шляхи для досягнення поставленої мети.
І хоча фашисти все ж змогли здолати радянські війська, вони втратили багато сил у вигляді техніки та людських ресурсів. Крім цього було втрачено час, що грало на руку СРСР.
Радянські війська встигли сформувати нові резерви, що прийшли на зміну розбитим військам. Всі перераховані чинники власне і стали причиною зриву німецького плану «Барбаросса».
Тепер ви знаєте, що зірвали німецький план «Барбаросса». Якщо вам сподобалася ця стаття – поділіться нею в соціальних мережах та підписуйтесь на сайт.