Захворювання щитовидної залози часто реєструється патологією серед дорослих пацієнтів. Тому дуже важливим моментом вважається своєчасна діагностика патологічних процесів, що надають негативну дію на організм. З цією метою використовується сцинтиграфія щитовидної залози як сама високоінформативна методика обстеження.
Зміст:
Що таке сцинтиграфія щитовидної залози
Даний метод діагностики захворювань базується на застосуванні радіоізотопів, за допомогою яких можливе всебічне обстеження щитовидки. Цей орган відноситься до системи залоз внутрішньої секреції, який продукує ряд гормонів, що впливають на обмін речовин, а також контролюючий процеси росту організму.
Особливістю щитовидної залози є її здатність поглинати, накопичувати і видаляти за певний час радіоактивні ізотопи. На цьому принципі заснована діагностика порушень функції залози, що дозволяє визначити її форму і розмір, наявність вузлових утворень, патологічні зміни вогнищевого або дифузного характеру в структурі органу.
Для діагностики застосовуються радіоізотопи йоду 131 123, а також технецій 99 або аналог – технетрил 99, які вводяться всередину організму. По кровотоку ці речовини поширюються по всьому організму, концентруючись більшою мірою в щитовидній залозі. Після цього починається процедура сканування в гамма-камері, результат якої відображається на екрані монітора.
Показання до призначення дослідження
Як правило, дослідження щитовидної залози методом сцинтиграфії проводиться після УЗД, якщо були виявлені певні патології і тільки за призначенням ендокринолога.
Процедура проводиться тільки певного контингенту пацієнтів, що має захворювання залози, за такими показаннями:
- аномальне загрудинне розташування органу;
- виражена гормональна патологія, не дає ефекту від медикаментозного лікування;
- аномальний розвиток залози з наявністю анатомічного дефекту;
- запальні процеси в органі;
- підозра на об’ємний процес злоякісного характеру;
- порушення процесів функціонування щитовидної залози;
- диференціація процесів гормональної активності часткою органу;
- наявність тиреотоксикозу.
З обережністю процедура призначається пацієнтам, схильним до алергічних реакцій.
Підготовка до обстеження і дієта
Для отримання достовірного результату перед проведенням діагностики необхідна підготовка до обстеження, яка виключає явища дискомфорту у пацієнта.
Заходи, які необхідно провести перед сцинтиграфіею:
- за 3 місяці до призначеного строку процедури виключаються інструментальні методи обстеження по супутніх захворювань із застосуванням контрастних речовин (урографія, ангіографія, МРТ);
- за 1-2 місяці до визначеної процедури припиняється прийом лікарських препаратів, що містять йод, а також тиреоїдні гормональні засоби;
- виключається зовнішнє застосування спиртового розчину йоду.
Пацієнти, які отримують лікарські препарати на постійній основі (серцеві, гормональні засоби, повинні про це повідомити лікуючого лікаря для корекції лікування супутнього захворювання.
Діагностика з радіоізотопами передбачає зміну раціону харчування протягом місяця перед обстеженням. Необхідно з щоденного вживання виключити ряд продуктів з вмістом йоду у високій концентрації:
- морська риба (тріска, минтай, хек);
- свіжий оселедець;
- морська капуста;
- креветки, краби;
- устриці, кальмари;
- зелень;
- хурма;
- йодобромні мінеральні води;
- йодована сіль.
Жінкам, призначеним на діагностику, рекомендовано проводити дослідження в першій половині менструального циклу для виключення можливого зачаття.
Якщо проводиться сцинтиграфія щитовидної залози з пертехнетатом натрію, Підготовка до діагностики не потрібно. Після внутрішньовенного введення препарату через 30-60 хвилин проводиться сканування. Повільне видалення засобу в зовнішнє середовище дозволяє простежити зміну структури органу в динаміці.
Важливо! Поява коливань настрою, швидке зниження або набір ваги, постійне чергування ознобу і спека у молодих жінок, безпричинне підвищення температури до субфебрильних цифр вимагають консультації ендокринолога для виключення порушення функції щитовидної залози.
Методи діагностики та лікування
Діагностика захворювань щитовидної залози починається із загального огляду органу пацієнта і його пальпації, що дозволяє дати оцінку формі щитовидки, відхилень в її розмірах, наявності пухлини, вузлів, болючості при пальпації.
Після оцінки об’єктивних даних призначаються інструментальні методи діагностики:
- УЗД – з допомогою ультразвуку визначається структура, щільність органу, наявність або відсутність вузлових утворень, його кровопостачання. Метод дозволяє проводити контроль ефективності лікування при злоякісному процесі або діагностувати тиреотоксикоз. Але не всі патології визначаються УЗД;
- біопсія – взяття матеріалу на гістологічне дослідження безпосередньо з ущільнення або вузла, виявленого на УЗД;
- МРТ – використовується в якості додаткового методу діагностики за показаннями, який дозволяє більш детально вивчити орган в тривимірному його зображенні. Дана методика в основному застосовується при загрудинної локалізації щитовидки;
- ларингоскопія – дане дослідження застосовується в основному перед оперативним втручанням з приводу видалення пухлини залози. Проводиться огляд стінки гортані з метою з’ясування обсягу руху голосових зв’язок, так як зростаюча пухлина може чинити на них тиск. Дана методика дозволяє знизити післяопераційні ускладнення на голосові зв’язки;
- сцинтиграфія — проводиться із застосуванням радіофармацевтичних препаратів.
Після обстеження та встановлення діагнозу призначаються терапевтичні заходи, які можуть проводитися консервативним або хірургічним шляхом. Радикальний метод лікування застосовується у разі прогресування захворювання з утворенням великого розміру вузлів і відсутністю ефекту від консервативної терапії.
Але практично завжди терапевтичні заходи починаються з застосування радіоізотопів. У лікуванні патологій щитовидної залози використовується її здатність захоплювати і концентрувати весь йод з організму в своїй структурі. Це властивість враховується при радіотерапії злоякісних утворень і ендокринних захворювань.
Радіоактивними ізотопами
Методика лікування радіоізотопами дає хороший ефект, зупиняє прогресування патологічного процесу в щитовидці, не впливаючи при цьому на здорові клітини органу.
- Показанням для проведення даного методу лікування є наступні патології щитовидної залози: дифузний або вузловий токсичний зоб, який розвивається внаслідок надмірної продукції тиреоїдних гормонів;
- злоякісне утворення.
При консервативному лікуванні негативних процесів в щитовидці знаходить застосування спеціальний радіоізотопний препарат.
Йодом
Радиойодтерапия щитовидки є серйозною процедурою, яка проводиться тільки в умовах стаціонару і має свої особливості:
- перед початком курсу лікування пацієнту проводиться гормональна корекція з метою збільшення поглинальної здатності йоду клітинами органу;
- за місяць до терапії пацієнт переходить на дієту з відміною продуктів, багатих йодом;
- у стаціонарі хворий поміщається в окрему палату, де приймає всередину капсулу з йодом-131.Елемент, поглинаючись клітинами щитовидки, руйнує патологічні вогнища в ній. Цей процес відстежується при скануванні, коли відбувається оцінка ступеня інтенсивності радіоактивного випромінювання.
Після курсу лікування пацієнт протягом 1-1,5 тижнів продовжує залишатися в стаціонарі, будучи джерелом іонізуючого випромінювання. Після виписки з лікарні рекомендовано суворе дотримання правил поведінки в побуті. Самолікування в цьому випадку виключається.
Результати розшифровки сцинтиграфії щитовидної залози
Сцинтиграфія показує ступінь поглинання радіоактивного агента з подальшим його розподілом у структурі залози. При кожній нозології результат обстеження буде мати свої особливості:
- норма – рівномірне накопичення з середньою інтенсивністю;
- дифузно-токсичний зоб – рівномірне накопичення з високою інтенсивністю;
- гіпотиреоз – рівномірне накопичення зі слабкою інтенсивністю;
- хронічний аутоімунний тиреоїдит – нерівномірне накопичення;
- токсична аденома – високе поглинання в одиничному ділянці з чітко окресленим контуром, тобто «гарячий» вузол, у решти тканини практично поглинання не спостерігається;
- вузловий зоб – немає поглинання в ділянці, що містить «холодний» вузол;
- онкологія щитовидки – наявність вузлів з нечіткими межами, нерівномірно накопичують радіоізотоп;
- метастази онкології щитовидної залози – накопичення радіоізотопу в кістках, лімфовузлах, легенів, де його не повинно бути.
За підсумками укладення сцинтиграфії виставляється остаточний діагноз захворювання щитовидки і призначається відповідний курс лікування.
Можлива шкода і протипоказання
Дана діагностика не проводиться вагітним жінкам на будь-якому терміні виношування дитини. Якщо необхідно провести сцинтиграфію годуючої матері, обстеження робиться з радіоізотопом технецію, так як він швидко видаляється з організму разом з калом і сечею. Прикладати до грудей немовляти можна буде через добу після діагностики.
Метод вважається абсолютно безпечним, так як радіоізотопи, що застосовуються для діагностики, знаходяться в малій кількості і швидко виводяться з організму, не завдаючи ніякої шкоди. Тому таке дослідження може застосовуватися дітям без побоювань за їх здоров’я.