Загадки про будинок та побут

Біжать голубочки
До однієї полубочки
(Ложки і миска)

* * *
Був Кирило копан,
Був і топчеться,
Був на пожежі,
Був на базарі.
Поки молодий був —
Сто голів годував,
А як впав,
Так і пропав.
(Хліб)

* * *
Б’ють мене палицями, палять мене вогнем, ріжуть мене ножем, і тому мене гублять, що всі мене люблять. (Хліб)

* * *
В кутку, за поліцейського
Стоїть старий з бородицей
(Помело)

* * *
Визирну у віконце:
Лежить довгий Антошка.
Якби він встав —
До неба дістав;
Сам він не ходить,
А інших водить.
(Дорога)

* * *
Два брати один на одного дивляться,
А разом ніяк не зійдуться.
(Підлога і стеля)

* * *
Два порося.
Чотири хвостенка.
(Личаки)

* * *
Дерев’янка везе
Січка січе
Омелян на возі повертає
(Ложка, зуби, язик)

* * *
Вдень як обруч, вночі як вуж. (Пояс)

* * *
Залізний кінь
Стрибнув у вогонь
(Чавунець)

* * *
Зелененький,
Маленький,
По підлозі єлозить,
Себе не занозить.
Оббіг весь теремок
І знову постав в куток.
(Віник)

* * *
Ідуть, ідуть,
А з місця не зійдуть.
(годинник)

* * *
Книги читають,
А грамоти не знають.
Своїх очей нема,
А допомагають бачити світ.
(Окуляри)

* * *
Кругло, широко,
З лісу взято.
Дірок багато,
А вилізти нема куди
(Сито, решето)

* * *
Хто при царі в шапці сидить? (Самовар)

* * *
Летить жар-птиця,
Золотим пером хвалиться.
(Вогонь)

* * *
Мати товста,
Дочка красна,
Син біс — Долетів до небес.
(Піч, вогонь, дим)

* * *
Зморшкуватий Тит
Все село звеселяє.
(Гармонь)

* * *
Мочили, били,
Рвали, крутили,
Вишивали Узор
І на стіл клали.
(Скатертина)

* * *
На топталі був, на кружалі був, на пожежі був, на базарі був — додому прийшов. (Горщик)

* * *
На вулиці стовпом,
В хаті скатертиною.
(Дим)

* * *
Не сорочка, а зшита,
Не людина, а розповідає
(Книга)

* * *
Нова посудина вся в дірках. (Решето)

* * *
Ніг немає, а ходжу,
Рота немає, а скажу:
Коли спати,
Коли роботу починати.
(Годинник)

* * *
Один вхід — три виходи. (Сорочка)

* * *
Повна коробушка
Золотих горобчиків.
(Вугілля)

* * *
По підлозі скок і по крамницях скок,
Сяде в куток не ворохнется.
(Віник)

* * *
По сінях і так і сяк, а в хату ніяк. (Двері)

* * *
Рогатий, та не бик, вистачає — так не ситий, віддає людям, сам йде на відпочинок. (Рогач)

* * *
Сам не бачить,
А іншому вказує.
(Стовп)

* * *
Сіре сукно
Тягнеться у вікно.
В’ється, в’ється,
В небо лине.
(Дим)

* * *
Сиділа баба на печі, на розпечене цеглі, Не змогла стерпіти, почала пихкати. (Тісто в діжі)

* * *
Стоїть у кутку Аріна,
Довгий рот роззява.
Пащу відкриває,
Що дають — ковтає.
Взимку вона їсть і фирчит,
А влітку голодна спить.
(Піч)

* * *
Стоїть хата з цегли, то холодна, то гаряча. (Піч)

* * *
Стоїть ковалиця у судної лавиці,
Гризе ковалиця золоті яйця.
(Кочерга)

* * *
Стоїть товстуха —
Дерев’яне черево,
Залізний пояс.
(Бочка)

* * *
Стоїть товстун,
Подбоченивши бочок,
Шипить і кипить,
Всім пити чай велить.
(чайник)

* * *
Стоять Мотрони,
Очі мокрі.
(Вікна)

* * *
У дуба-дубиська
Проклевані дуплища.
(Хата)

* * *
Розумний Івашка,
Червона сорочка,
Де пройде-торкнеться,
Там слід залишається.
(Олівець)

* * *
Качка в море, хвіст на паркані. (Ківш)

* * *
У чорних курчат
Гребінці горять.
(вугілля)

* * *
Чим з неї більше береш,
Тим вона більше стає.
(яма)

* * *
Чотири брата
Під одним капелюхом стоять,
Одним поясом обв’язані.
(Стіл)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *