Одним із симптомів запалення передміхурової залози служить больовий синдром, який може носити настільки агресивний характер, що практично приковує чоловіка до ліжка. Серед інших препаратів при простатиті лікар обов’язково призначає знеболюючі засоби. Не рекомендується приймати такі ліки самостійно, так як в них може бути різний механізм дії і протипоказання.
Зміст:
Характер больових відчуттів
Для болю при простатиті не характерно якийсь певний прояв. Вона залежить від ступеня розвитку захворювання, порогу больової чутливості чоловіки, наявності супутніх патологій (наприклад циститу) та особливостей професійної діяльності та інших факторів.
Так, біль може бути:
- гострим, різким чи тягне, виснажливим;
- відчутними періодично, короткими епізодами або непокоїть протягом тривалого періоду часу;
- локалізованої лише в певному місці або в різних ділянках;
- виникає під час або після будь-якої конкретної дії, наприклад, важкої роботи або статевого акту. Також може з’являтися в спокої, незалежно від активності людини;
- виявлятись дуже сильно, аж до неможливості пересування, а також бути ледве відчутною.
Який би характер не носила біль, поступово вона вимотує чоловіка, призводить до підвищеної нервозності, втоми, дратівливості.
Спостерігаються невеликі відмінності у прояві больових відчуттів залежно від форми запалення – хронічний або гострий простатит. При хронічному перебігу хвороби вони менше виражені, виникають при перенавантаженню чи переохолодженні. Так як хронічний процес поширюється на більший об’єм залози, а також може захоплювати сусідні органи, біль, як правило, не має чітких меж.
Час появи больових спазмів
Напад простатиту може виникнути в будь-який час і в будь-якій ситуації. Виникає біль при цьому або швидко проходить самостійно, або триває довго і вимагає застосування лікарських засобів.
Спровокувати больові відчуття можуть наступні ситуації:
- статевий акт;
- тривала відсутність сексу;
- вживання спиртних напоїв;
- переохолодження;
- підйом вантажів;
- фізичне перенапруження;
- надмірна емоційна напруга;
- стрибок артеріального тиску;
- дефекація;
- куріння (звужує судини);
- сечовипускання.
Локалізація
Біль у простаті (в самому органі) виникають у рідкісних випадках, найчастіше вони іррадіюють в навколишні тканини: пах, мошонка, пряма кишка, поперекова область, ноги. Їх також різний характер, але дозволяє припустити перехід захворювання на наступну стадію або поширення запалення на сусідні органи.
Локалізація больових відчуттів в найближчих до передміхурової залози ділянках може вказувати на запальний процес в насінних бульбашках.
Болі в яєчках
Виникають найчастіше, мають гострий або ниючий характер. Можуть сигналізувати про гнійний перебігу простатиту, особливо якщо є відповідні виділення з уретри. Біль в яєчках може супроводжуватися лихоманкою, проблемами з виділенням сечі.
Болі в попереку
Для такого болю характерно як гостре, так і гнітюче прояв. Виникнення больових відчуттів в попереку говорить про розвиток 2-ї та 3-ї стадії простатиту і поширенні запалення на сусідні тканини. У патологічний процес можуть бути залучені нирки, сечоводи. Біль при простатиті в поперекової області може виникати незалежно від активності чоловіка, в тому числі вночі під час сну.
Болі в паховій області
Виникнення болю в паху вздовж пахвинної складки свідчить не тільки про запальний процес, але може бути симптомом ракової пухлини, грижі. Наявність набряклості і больових відчуттів є ознакою варикоцеле та інших хвороб. Якщо причина простатиту – ІПСШ, то, крім болю, може мати місце висип в паху. Характер пахового болю найчастіше ниючий.
Болі в задньому проході
Близьке розташування передміхурової залози до прямої кишки провокує іррадіацію болю в задній прохід. При простатиті вона може бути різкою і гострої або ниючий, що тягне. Больові відчуття ускладнюючі дефекацію, що призводить до виникнення запорів, геморою, тріщин.
Діагностика захворювання
З-за різного характеру болю при простатиті та її прояви в різний час і кількох місцях при обстеженні обов’язково проводять диференціальну діагностику. Відрізнити запалення передміхурової залози від інших захворювань допомагають такі методи, як:
- спермограма;
- секрет простати;
- ультразвукове дослідження;
- КТ, МРТ та інші.
Іноді потрібно провести обстеження не тільки залози, але і розташованих поруч органів.
Знеболювання
Знеболюючі препарати при простатиті – частина терапевтичного комплексу. Терпіти біль ні в якому разі не можна, її постійна або періодична присутність порушує сон, заважає повсякденним справам, перешкоджає одужанню, знижуючи ефективність основних ліків.
Фахівці рекомендують усувати больові відчуття як традиційними лікарськими засобами, так і народними. Залежно від ступеня вираженості синдрому застосовують різні форми препаратів: таблетки, ін’єкції, настої, відвари, свічки та інші.
Під час нападу чоловікові необхідно забезпечити спокій: якщо є можливість, то краще прилягти. Беручи знеболюючі засоби, не варто забувати, що вони не впливають на причину. Усунення болю ще не говорить про те, що захворювання йде на спад. Анальгетики відносяться до симптоматичного лікування і не сприяють лікуванню простатиту.
Знеболюючі таблетки при простатиті можна розділити на кілька груп:
- Ненаркотичні анальгетики (старі). Незважаючи на те, що вони не користуються особливою популярністю останнім часом (з-за появи нових груп препаратів), не можна скидати їх з рахунків, так як вони швидко і ефективно усувають біль. Приклад – Анальгін, який випускається у формі таблеток, свічок, ін’єкцій. Не можна застосовувати препарат при низькому артеріальному тиску, підвищеної чутливості. До цієї ж групи можна віднести Аспірин і Парацетамол.
- Нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ). Вони теж відносяться до ненаркотичних анальгетиків, але в сучасному варіанті. Такі препарати, крім больового синдрому, усувають запальні реакції в органі. Випускаються в різних формах. Серед них найбільшою популярністю користуються Диклофенак, Нурофен, Німесил.
- Спазмолітичні засоби. Після їх прийому біль зникає внаслідок розслаблення гладких м’язових тканин передміхурової залози. Прикладами спазмолітиків можуть служити Але-шпа, Мідокалм. Часто прийом таких препаратів доповнюють аналгетичними засобами.
- Альфа-адреноблокатори. Є допоміжними ліками при простатиті. Зменшують тонус гладком’язових тканини простати, сечового міхура, уретри, що призводить до їх розслабленню і зменшення болю, особливо під час сечовипускання. Найбільш переважні при запаленні передміхурової залози селективні засоби цієї групи: Тамсулозин і Доксазозин, так як вони надають дію на весь організм, а тільки на орган. Слід зазначити, що ефект від їх застосування виявляється тільки після 10-14 днів прийому, що робить їх не дуже придатними при гострій формі захворювання.
Не можна приймати знеболюючі засоби тривало без узгодження з лікарем. Деякі з препаратів можуть викликати звикання.
Багато володіють вираженими побічними діями. Крім того, їх прийом «заглушає» симптоматику, що утрудняє правильну постановку діагнозу, сприяє переходу захворювання в хронічну форму.
Народні знеболюючі засоби
Усунути біль при простатиті можна і народними засобами. Для цього застосовують такі лікарські рослини:
- лопух. Столову ложку подрібненого свіжого кореня потрібно залити літром води, довести до кипіння і варити протягом 1/3 години. Остудити. Пити по 100 мл до їди 2 рази на день протягом місяця;
- спаржа. Заварити стебла окропом, укутати, приймати після остигання по 50-100 мл 2-3 рази на день до усунення болю;
- ромашка. Можна приймати всередину або робити мікроклізми з відвару (настою);
- ліщина. Пропустити кору через кавомолку. Столову ложку отриманої сировини насипати в окріп, настояти до повного охолодження. Пити по 50 мл 4 рази на добу.
Сприятливу дію на стан передміхурової залози надають насіння гарбуза. Їх потрібно вживати в сирому вигляді в будь-якій кількості щоденно протягом 3 місяців.
Щоб знеболюючі засоби при простатиті справили ефект, потрібно їм «допомогти». Не слід під час прийому запивати препарати чаєм, соком, газованою водою. Використовувати можна тільки звичайну воду.
Не можна приймати анальгетики, спазмолітики та інші препарати в більшій добовій дозі, ніж зазначено в інструкції. І, нарешті, під час нападу і після прийому ліків необхідно дотримуватися повний спокій, уникаючи фізичної та емоційної активності.
