Прикмети про дуби

Дуб вважається чоловічим деревом. Більш того! Це рослина-покровитель для воїнів, природжених бійців, воно підживлює їх енергетично і лікує завдані рани. У разі раптово відбулись депресії, після важкої хвороби, виснажливої роботи або серйозної сварки до дуба можна притулитися і попросити допомоги.

Чи можна садити дуб біля будинку – прикмети слов’ян

Дерево і блискавки

Наші предки називали дуб «лісовим царем», символом Перуна. Могутній бог любив кидати в нього свої блискавки, немов випробовуючи на міцність. Між іншим, підтверджений факт: під час грози містечко під розлогими гілками такого дерева – найнебезпечніше. Саме тому посадити дуб на ділянці – прикмета погана. Так і до пожежі рукою подати.

Для здоров’я

До «лісового царя» завжди ставилися з неймовірним повагою, у його стійкості не сумнівалися. Коли цілителі використовували хворої людини, його вмивали лікарськими відварами, а рідину, що залишилася, виливали під міцним, старим дубом. Це було найважливішою частиною ритуалу – хвороба з водою йшла в землю, потім втягувалася корінням зеленого гіганта і буквально развеивалась за вітром, танула в шелесті листя.

Страхи предків

І все-таки дуб біля будинку вселяв мешканцям житла ірраціональні страхи. Поки він був молодий – не представляв небезпеки, а ось вікове дерево могло «виживати» господаря, змагатися з ним за владу. Старі люди казали: якщо коріння дуба стали такими величезними, що з них можна вирізати хрест на могилу – чекай похорону. До того ж саме старе з навколишніх дерев притягувало всяку нечисть, тут проходили зустрічі чаклунів з демонами й духами.

Амулети

Цікаво, що убезпечити себе від магічного негативу допомагав все той же дуб – народні прикмети радили взяти у нього гілку або шматок кореня (з належними вибаченнями і «відкупом») і зробити амулети для членів сім’ї. Між іншим, слов’яни вирізали язичницьких ідолів саме з дубових стовбурів – «лісовий цар» допомагав налагодити зв’язок з богами-покровителями.

Народні прикмети: посадити дуб і стежити за ним

Маленьких дітей дуб наділяв здоров’ям, а підліткам допомагав подорослішати і зміцніти. Слов’янські отроки часто садили дубки, правда, не у дворі, а за межами садиби. Далі за деревцем спостерігали, оцінювали його стан: прижилося і зазеленіло – хлопчик буде рости бадьорим і здоровим. Зачахло і вимагає додаткового догляду – слід поберегтися від нещасних випадків і хвороб.

Були й інші природні прикмети. Існувала прикмета: коли дуб цвіте до останніх весняних заморозків, літо виявиться складним, холодних та голодних. Зате велика кількість жолудів обіцяв восени рясний урожай і безбідне зиму.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

code