тілапія корисні властивості

Що за риба тілапія: її користь і шкода

Акваріумісти знають і ніжно люблять цих кумедних рибок з сімейства цихлід. За їх поведінкою можна спостерігати годинами. Рибки живуть парами, зберігаючи вірність партнеру, ніжно піклуються про потомство, деякі види навіть «висиджують» свою ікру в роті, все це час натуральним чином голодуючи. При першій же небезпеці самка забирає ікру або мальків в рот. Ці рибки навіть впізнають в обличчя годуючого їх господаря і здатні навчитися найпростішим трюкам.

Знайомтеся: тілапія, найчастіше зеброва або дискова, мініатюрний варіант промислової риби, яку вже багато тисячоліть людство з задоволенням споживає на сніданок, обід або вечерю.

Де водиться тілапія?

Тілапія сталася приблизно в тих місцях, де наша цивілізація. Її прабатьківщиною була Мала Азія, потім слідом за людиною вона освоїла басейн руки Ніл. В наш час ареал поширення різних промислових видів тілапії – практично вся обводненна частина Африки і значна частка Азії. А в останні десятиліття цих невибагливих, практично всеїдних і дуже продуктивних рибок разом з товстолобиком та іншими рибами-санітарами почали спеціально селити в зарослі водойми, ставки-відстійники очисних споруд і навіть в охолоджувальні (нерадіоактивні) басейни при АЕС.

З трофею рибальства (упіймається – не упіймається?) тілапія давненько вже перепливла у розряд об’єктів промислового рибництва. Якщо зовсім недавно чемпіоном з розведення у неволі вважався короп, то зараз саме тілапія тіснить його по всіх фронтах: в Африці, Південно-Східній Азії, Латинській Америці, США та низці європейських країн. На жаль, але в материкову Україну цю у всіх відносинах чудову рибку можна доставити тільки вже у вигляді виловленого і обробленого філе. Все-таки для тропічної жительки наші замерзаючі на зиму водойми для житла не підходять.

Тілапія: користь і шкода

Кажуть, сама назва рибки походить від сумного вигуки великого Арістотеля, який, приїхавши в гості до свого учня Олександру Македонському з Греції в Єгипет, і скуштувати рибки, журився по-давньогрецьки: «тілапія! тілапія!», що означає – «така далека риба!». В сенсі – «була б ближче, кожен день би так закушував»!

Але тут виникає резонне питання: а погано не стане? Що принесе нашому організму тілапія: користь чи шкоду?

У всіх видів цихлид головна гастрономічна пристрасть – донні відкладення. Власне, і в природних або штучних водоймах, і в наших акваріумах ці рибки цілий день тільки тим і займаються, що копаються в донних відкладах та пережовують все, що знаходять там мало-мальськи їстівного. Але мало різної отрути таїться на дні річок! І все це рибка пропускає через свій організм, а нам потім її є? Самі-то не отрута?

Побоювання, безумовно, серйозна! Але наші рідні минь або карась займаються тим же самим, адже це не заважає нам готувати карасів у сметані і вважати печінка миня неймовірним делікатесом? Так, в донних відкладах зустрічається чимало погані, але вона благополучно профільтровується крізь риб’ячий організм, трохи гальмуючи тільки в кишечнику і печінки. Варто тільки рибку розпотрошити і ретельно промити – і все! Небезпека минула, відбій!

Другу гіпотетичну небезпеку примудрилися розкопати американські дієтологи. Похваливши, загалом, рибку за високий вміст в ньому білка, вітамінів, мікроелементів і за низьку – жирів, саме до жирів вони і причепилися. Бачте, неправильне в тілапії співвідношення жирних кислот омега-3 і омега-6. Омега-3 замало, а омега-6 – дуже багато, аж в 11 разів більше покладеного. Іншими словами, якщо цю рибку є роками, щодня, на перше, друге і замість компоту, то десь років через 10 можна заробити передоз, а там і зовсім померти!

Ну що ж, зважимо всі плюси і мінуси:

Плюси:

  • Низька калорійність тілапії – 96 Ккал на 100 г риби;
  • Високий вміст легко засвоюваних білків – 20,8%;
  • Низький вміст жирів (1,7%), при високій частці поліненасичених жирних кислот;
  • Багато вітамінів, особливо В1, B2, B5, B6, В9, В12, Е, K, PP, Холіну;
  • Високий вміст мінералів, калію, магнію, кальцію і фосфору.

Мінуси:

  • Із-за особливостей харчування можливо підвищений вміст яких-небудь шкідливих речовин;
  • Неправильне поєднання ненасичених жирних кислот, перекіс у бік омега-6.

Власне, як ставитися до цих мінусів, ми вже вирішили. У першому випадку – покластися на строгість ветконтролю і не їсти тілапію, виловлену з забрудненого водоймища, сировиною, разом з лускою, зябрами і кишками. У другому – не перевищувати кількість рибних днів більше 2-3 разів на тиждень, тобто виявляти чесноти поміркованості та обережності! І все!
Порахували: плюсів більше, мінусів менше, та й сумнівні вони якісь. А оскільки всі заперечення знімаються, бігом в магазин за філе тілапії, будемо готувати, є і насолоджуватися!

Готуємо тілапію правильно

В наших магазинах тілапія представлена тільки в одному вигляді – добре промороженного філе без голови, кісток, шкіри і кишок. Це і зрозуміло: навіщо везти за тридев’ять земель, що все одно буде негайно викинуто.

Перш ніж вирішити, що ми будемо готувати з тілапії, визначимо, що вона любить і чого не любить.
Тілапія — риба дуже ніжна, недаремно у деяких країнах її називають «морським курчам» або «річковою куркою». Але, на відміну від курки, м’ясо цієї рибки досить рідке: в 100 г риби 78,8% води. Так що всі варіанти юшки і рибного супу відкидаємо з порога.

Пироги з тілапії робити не варто з тієї ж причини, хіба що розтягаї, додавши у фарш іншу рибу більш щільної консистенції. Скажімо, якщо порізати дрібними шматочками філе тілапії і горбуші, додати побільше цибулі і трохи вершкового масла, ми отримаємо неймовірно смачну і ніжну начинку. Зайва волога тілапії в такому випадку частково перейде до сухуватої горбуші, а частково вийде з парою.

Філе тілапії в духовці – приємний аромат і нічого зайвого!

Готувати тілапію в духовці краще порційними шматками у фользі або пергаменті. Як більшість прісноводних риб, тілапія злегка припахує тіною – це не страшно, справу виправить маринад.

Для маринаду використовуємо лимонний сік або яблучний оцет, ну а якщо вирішимо попижонить – то біле сухе вино. Збризніть шматочки, посолити, від душі приправимо ароматними спеціями: перцем, коріандром, чебрецем, кропом за смаком.

Шматок фольги злегка змастимо рослинною олією. Спочатку викладемо кілька тонких пластиків ріпчастої цибулі, на цибулю помістимо шматочок філе, зверху можна посипати сушеними пряними травами і овочами. Гарненько запечатаємо конверт, шов повинен бути міцним і високим, щоб ні краплі цінного запашного соку не загубилося.
Конвертики викладаємо на деко і ставимо в добре нагріту духовку або аерогриль буквально на 10-12 хвилин (в залежності від величини шматка). Правильно приготоване філе тілапії в фользі в духовці – дивно ніжне, соковите, легке. Кращим гарніром до такої дієтичної рибки стануть печені овочі або ніжне картопляне пюре.

Жирно, але смачно – тілапія, смажена на сковороді

Рецепти для смаження тілапії повинні враховувати її ніжну, але рідку консистенцію. Найкращими варіантами будуть смаження у фритюрі в клярі, або в багатошаровій паніровці.

Шматочки тілапії підмариновуєм звичайним способом (лимонний сік, сіль, спеції). Кляр може бути на воді, молоці або кефірі. Дуже оригінальний варіант — пивний кляр. Дуже дрібно нарізаємо половину цибулини, солимо, перчимо, додаємо одне сире яйце, вливаємо склянку пива, перемішуємо і поступово додаємо борошно, поки тісто не придбає консистенцію сметани.

Шматочки риби спочатку обвалюємо в борошні або крохмалі, потім піддягаємо виделкою, мачаєм в кляр, опускаємо в киплячу олію, смажимо до рум’яності. Готові шматочки викладаємо на паперовий рушник, щоб звільнити від надлишків жиру. Ця страва може стати прикрасою закусочного столу.

Для багатошарового панірування рибу так само підмаринуємо потім обвалюємо в борошні або крохмалі, далі занурюємо в льєзон (збите сире яйце з крапелькою молока), даємо трохи стекти, і вже остаточно обвалюють у панірувальних сухарях або вівсяних висівках. Смажимо у фритюрі і відкидаємо на паперовий рушник, щоб прибрати зайвий жир.

Тілапія для дієтичного харчування

Але все-таки готувати тілапію у фользі або на пару набагато правильніше – так найбільшою мірою розкривається її дієтичний потенціал.

Наприклад, можна приготувати рибку в дусі Південно-Східної Азії. Для маринаду зробимо спеціальну ароматну пасту: тертий імбир, часник, соєвий соус, трохи меду або тростинного цукру, сік лимона або лайма, чорний, духмяний і червоний пекучий перець, трохи рослинної олії. Все це перемішуємо і змащуємо філе тілапії з обох сторін. Запаковуємо в фольгу і готуємо в пароварці або в духовці. У духовці буде швидше, а на пару — ніжніше.

А як хороша тілапія в мультиварці з печерицями і сухим вином! Це справжній делікатес у стилі високої французької кухні!

  1. Першим ділом готуємо рибу: збризкуємо вином і олією, посипаємо прованськими травами, але поки не солимо. Прикриваємо плівкою, відставляємо в сторону.
  2. Тонко шаткуємо цибулину, моркву, корінь селери, інші білі коріння. У чашу мультиварки вливаємо пару столових ложок рослинної олії, відправляємо туди овочі, і під закритою кришкою на режимі. Смаження готуємо близько 10 хвилин.
  3. Свіжі печериці ріжемо тонкими пластиками, висипаємо поверх овочів, продовжуємо готування ще 5-7 хвилин.
  4. На дощечці розстилаємо філе тілапії шкірою (тією стороною, де вона була) вниз, посипаємо зверху тертим сиром, рівне викладаємо тонкі скибочки шампіньйоном, посипаємо кропом, трохи присолюємо і перчимо. Звертаємо філе рулетиками, скріплюємо зубочистками, викладаємо на змащене олією піддон для варіння на пару.
  5. Перемішуємо овочі і гриби в чашу мультиварки, вливаємо склянку-півтори білого вина, трохи присолюємо, ставимо пароварочний піддон, накриваємо кришкою і готуємо на режимі «Варка на пару 20-25 хвилин (в залежності від величини шматків і потужності мультиварки).
  6. Поки риба і соус доходять до готовності, ми якраз встигнемо зварити на гарнір рис.

Рулетики з тілапії, приготовані в мультиварці в парах сухого вина з сиром і грибами – це суцільний кулінарний захват! Гарніруєм це розсипчастим рисом, поллємо соусом, який утворився в мультиварці, посиплемо ніжною свіжою зеленню – і недорога, загалом-то, рибка, перетвориться в зірку банкету! Цілком дієтичного, зауважте!

Тілапія – «Риба Святого Петра»

Тілапія – одна з найбільш древніх промислових риб, відомих людству. Її зображення можна знайти на фресках у храмах Древнього Єгипту. Її, за переказами, ловив простий галілейський рибалка Симон до того, як став апостолом Петром і пішов за Спасителем. І коли Ісус нагодував 5000 голодних п’ятьма хлібами і двома рибами, це теж була тілапія — їжа бідняків.

Але хто сказав, що фундамент здоров’я та довголіття складається неодмінно з дорогих, розкішних і екзотичних страв? Скоріше вже простацька морквина або скромна тілапія принесуть організму максимум користі, а не якісь там небувалі дифлопе на крутонах!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

code