сколіоз

Сколіоз

Сколіоз — це патологічний стан, при якому хребетний стовп, на додаток до нормального кривизні в області шийного, грудного і поперекового відділів, має аномальну поперечну S-образну або C-образну кривизну. Хребет також обертається або скручується навколо своєї осі, деформуючи ребра і грудну клітку, утворюючи в результаті багатовимірну криву.

Типи сколіозу

Ідіопатичний сколіоз

Є найбільш поширеною формою, на сьогоднішній день не має чітко визначеної причини. Переважно діагностується у дітей, дівчаток-підлітків, що виявляється в трьох вікових групах: підліткової, юнацької та дитячої (ранній початок).

Нервово–м’язовий сколіоз

Процес пов’язаний з наявністю серйозних нервово-м’язових патологій, особливо якщо є церебральний параліч, міопатія або розщеплення хребта (спина біфідо).

Природжений сколіоз

Деформація, присутня при народженні, викликана аномальним розвитком тіл хребців у внутрішньоутробному періоді. Така форма зустрічається рідше всього.

Симптоми і причини

З-за безлічі можливих комбінацій викривлення хребетного стовпа сколіоз може у різних пацієнтів зовні виглядати специфічно.

Загальні ознаки і симптоми сколіозу можуть включати:

  • При стоянні прямо зазначається нерівна висота плечей;
  • Голова розташований не по центру відносно інших частин тіла (відхилена вбік);
  • Висота або положення стегон не симетричні;
  • Нерівна висота або положення лопаток;
  • Лопатки опуклі, «крилоподібні», випирають;
  • В стоячому прямому положенні відзначається асиметрія довжини рук;
  • При нахилі вперед ліва і права сторони спини асиметричні.

Симптоми сколіозу нерідко нагадують прояви інших захворювань хребта або вроджених деформацій, можуть бути результатом травми, важкої інфекції.

Причини сколіозу

Є кілька причин формування неправильних вигинів хребта, але для кожного пацієнта причини строго індивідуальні. У багатьох випадках, як і при ідіопатичному сколіозі, немає певної причини, яка формує аномальні вигини хребта.

Деякі діти народжуються з дефектами розвитку хребта, які призводять до нерівномірного зростання кісток. До них відносяться вроджений сколіоз, природжений кіфоз, ущелина хребта або аномалія Кліппеля-Фейля.

У деяких дітей виявляються нервові або м’язові (нервово-м’язовими) захворювання, серйозні травми, або інші захворювання, які викликають деформації хребта (родові травми, розвиток ДЦП, дегенеративні ураження). В цих умовах м’язові порушення (вкорочення, спазм м’язів) у періоди активного росту дитини призводять до деформації.

Інші причини сколіозу можуть включати:

  • Дисплазію кісток: множинні поширені порушення кісткоутворення тісно пов’язані зі сколіозом;
  • Порушення будови сполучної тканини: стани, при яких виявляються аномалії будови сполучної тканини і зв’язок, до них відносять синдром Марфана або формування синдрому Елерса-Данлоса;
  • Різницю в довжині ніг: незначна різниця в довжині ніг може викликати невелику кривизну, але рідко викликає серйозну деформацію спини;
  • Пошкодження спинного мозку з паралічем;
  • Інфекційні захворювання з ураженням кісток, зв’язок та м’язів спини;
  • Пухлини, локалізовані в області хребта або навколишніх тканин.

Як діагностується сколіоз

Першим кроком у лікуванні сколіозу є постановка точного і правильного діагнозу. Сколіоз буває вкрай важко діагностувати, так як в більшості випадків кривизна хребта не видно неозброєним поглядом.

Викривлення часто не дає хворобливості, прогресує повільно, так що його можна не помітити до тих пір, поки дитина не досягне статевої зрілості.

Раннє виявлення сколіозу є найбільш важливим для успішного лікування.

Ознаки сколіозу зазвичай шукають педіатри, сімейні лікарі ортопеди. Як тільки проблема виявлена, лікарі збирають медичний і сімейний анамнезы, приступають до фізичних обстежень та діагностичних тестів для вимірювання аномальних викривлень, які вказують на сколіоз. Фахівцям необхідно визначити:

  • форму кривої («S» — або «C» — форма; залучення ребер і м’язів)
  • розташування кривої (грудний відділ хребта; нижній поперековий відділ хребта або обидва відділу відразу)
  • напрямок кривої (вигин вліво або вправо)
  • кут кривої в градусах (кут Кобба)

Для постановки діагнозу потрібні клінічний огляд і рентгенографічне дослідження або технологія тривимірної візуалізації, яка дозволяє знижувати дозу опромінення під час обстеження.

Які варіанти нехірургічного лікування сколіозу?

Після виявлення аномальної кривий хребта важливо стежити за динамікою процесу по мірі росту дитини. У багатьох випадках сколіоз може вимагати тільки ретельного контролю під час росту скелета. Лікар визначить план лікування і наступне спостереження на підставі рентгенівських знімків та фізичних обстежень вашої дитини.

Фізіотерапія часто може допомогти зменшити тяжкість сколіозу. Мета лікування — максимально відновити анатомію хребта за рахунок комплексів вправ і додаткових методів лікування. Вони спрямовані на усунення будь болю і м’язового дисбалансу, які можуть бути пов’язані з аномаліями хребта.

Якщо динаміка викривлення негативна, виявляється значне погіршення або кут кривизни перевищує 30 градусів, лікар може порекомендувати фіксацію, при якій ставиться сколиозная дужка, спеціально розроблена для конкретної ситуації. Скоба утримує хребет дитини в прямому положенні, поки він росте, щоб частково виправити кривизну або запобігти її збільшення.

У певних ситуаціях, наприклад, у разі раннього (дитячого) сколіозу, показано гіпсування тіла.

Варіанти хірургічного лікування сколіозу

Незважаючи на всі зусилля, деякі форми сколіозу не реагують на фіксацію або надто виражені, щоб можна було поставити дужку. У таких випадках пацієнтам потрібна операція.

Заднє зрощення хребців є найбільш поширеною операцією, що виконується при ідіопатичному сколіозі. Хребет оперується зі спини з розрізом прямо вниз вздовж остистих відростків.

Для часткового випрямлення хребта та забезпечення його фіксації під час зрощення кісток застосовують різні конструкції. Для більшості операцій з приводу ідіопатичного сколіозу у післяопераційному періоді дужка або гіпсова пов’язка вже не використовуються.

При природженому сколіозі або спонділолістезі втручання зазвичай проводиться без додаткових фіксаторів, після операції потрібно гіпс або дужка.

Метою операції є тверде з’єднання викривленою частини хребта. Злиття досягається шляхом додавання кісткового цементу і забезпечення зрощення декількох хребців між собою. Вони утворюють тверду масу кістки. Процес злиття повторює природний процес загоєння зламаної кістки при травмі.

Часто хребет частково випрямляється за допомогою металевих стрижнів і гачків або штифтів. Бандаж або гіпс утримують його на місці, поки рана не заживе. Можливі й інші види операцій.

Довгострокові перспективи для дітей зі сколіозом

Більшість дітей і підлітків з діагнозом сколіоз можуть розраховувати на нормальну, активне життя. Перспективи розвитку дитини значною мірою залежать від характеру і ступеня тяжкості сколіозу і віку, оскільки залишився час для повного росту кістки відіграє велику роль.

Рання діагностика і лікування можуть покращити перспективи для дітей з багатьма типами сколіозу.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

code