сорбіт користь шкода

Сорбіт — користь і шкода популярного підсолоджувача

У ці роки багато людей не уявляють життя без солодких продуктів. Всім відомо, що цукор шкідливий для здоров’я організму, але існують способи замінити його іншими продуктами. Прикладом популярного цукрозамінника служить сорбіт, користь і шкода його масово обговорюються фахівцями по здоровому харчуванню.

Сорбіт є харчовою добавкою, вперше його розробкою зайнялися у Франції в 1868 році. В ці роки сорбіт випускається у вигляді жовтого або білого порошку, який не має абсолютно ніякого запаху, але прекрасно розчиняється в простій воді. Сорбіт використовується не тільки в якості популярного цукрозамінника, в сучасній харчовій світової промисловості його використовують в якості емульгатора, а також текстуратора, крім цього при виготовленні м’ясної продукції він застосовується в якості вологоутримуючої речовини. Крім цього, в косметології та медицині також використовується сучасний підсолоджувач.

В якості підсолоджувача сорбіт знаменитий тим, що легко і швидко засвоюється організмом, а її енергетична цінність становить всього 260 калорій на 100 гр. свіжого продукту.

Що таке сорбіт?

Біологічна добавка — сорбіт — є знаменитим і популярним цукрозамінником. Особливу гідність продукту в тому, що він практично не має абсолютно ніяких негативних побічних ефектів. Сорбіт широко використовується в харчуванні людей, хворих на цукровий діабет, крім цього, продукт має жовчогінну, а також м’яким проносним дією, він активний при очищенні печінки, а також нирок.

У медичній практиці сорбіт також знайшов своє ефективне застосування, його використовують при виготовленні протикашльових сиропів, проносних препаратів. З участю сорбіту легше лікувати холецистит. При нормалізації кишкової мікрофлори продукт також несе важливу цінність — він бере участь у синтезі вітамінів групи В і сприяє розмноженню і активності корисних мікробів і бактерій в кишечнику.

Синтетичний код сорбіту — Е420. Даний компонент є абсолютно безпечний для здоров’я людини. Перевагою харчової добавки є і той фактор, що він нетоксичний (на відміну від аналогів), що дозволяє використовувати його при інтоксикаціях організму спиртовмісними рідинами.

Численні наукові досліди дослідження довели, що курсове використання сорбіту в якості харчової добавки сприяє:

  • зниження концентрації глюкози в складі крові;
  • демінералізації зубів;
  • стимулювання працездатності кишечника;
  • посилення відтоку жовчі;
  • усунення запальних процесів печінки;
  • лікування розладів шлунка (володіє послаблюючою дією).

В косметологічній промисловості сорбіт застосовується для виготовлення різних засобів для догляду за шкірою обличчя. Завдяки складовим продукту шкірний покрив стає м’якше, зникає лущення, свербіж, вирівнюється колір обличчя.

Протипоказання

Основна користь і шкоду сорбіту укладені в його складових. Визначено, що харчова добавка практично не має ніяких протипоказань для людини. Єдина умова для цього, це не перевищувати норму споживання продукту.

Науковими та медичними дослідженнями доведено, що при регулярному вживанні 50 гр. сорбіту за добу у людини не виявиться абсолютно ніяких побічних ефектів. У разі передозування харчовою добавкою в організмі можуть статися такі зміни:

  • розлад шлунка;
  • болі в області живота.

Правильне вживання сорбіту

Щоб від продукту було більше користі, ніж шкоди, важливо знати, як приймати сорбіт?

Як вже зазначалося вище, добова доза сорбіту не повинна перевищувати 50 гр., але при підрахунку даної кількость продукту важливо враховувати його можливий вміст у продуктах харчування. У натуральному вигляді сорбіт присутній в крохмаловмісних продуктах, а також у всіх різновидах сухофруктів.

Якщо використовується в якості лікувального засобу сорбіт, інструкція по застосуванню вказує, що необхідно дотримуватися наступних правил вживання:

  • одноразова доза сорбіту — 5-10 гр;
  • приймають харчову добавку по 2-3 рази протягом цілої доби;
  • загальна тривалість безперервного прийому сорбіту дорівнює 4-10 тижнів.

Лікувальні властивості сорбіту

Унікальною властивістю сорбіту є очищення внутрішніх органів (нирок, а також печінки). Процедура очищення носить назву тюбаж. Альтернативою тюбажа є сліпе зондування. Основний напрямок тюбажа — посилення кровообігу в печінці, стимуляція синтезу жовчі. Позитивним результатом процедури очищення стає зміна характеру стільця, тобто пронос, який вказує на те, що внутрішні органи пройшли необхідну очистку.

  • Тюбаж з сорбітом і мінеральною водою — в повному 1 склянці з мінеральною водою без газів потрібно розчинити 5 гр. сорбіту. Підготовлений розчин випивається за раз. В деяких варіантах даний рецепт можна доповнити прийомом лікарських препаратів або жовчогінних трав (за рекомендацією лікаря). Почекати 30 хвилин і знову прийняти склянку мінеральної води з сорбітом. Після процедури вживання очищаючого складу, потрібно прилягти на м’яку і рівну поверхню, прикласти до області печінки грілку. Через деякий час у людини повинна проявитися діарея, що супроводжується невеликий хворобливістю в області печінки, а також печінковими коліками.
  • Щоб провести тюбаж з сорбітом і з шипшиною, необхідно готуватися до процедури очищення заздалегідь. За 3 дні до призначеного дня важливо перейти на рослинну їжу. Щоб ефективніше провести очищення печінки сорбітом, необхідно попередньо до основної процедури зробити чистку кишечника клізмою. Для приготування очищаючого напою необхідно в 500 мл простої води заварити 3 ст. л. сухих ягід шипшини. Суміш настоювати протягом 8-ми годин (рекомендовано робити відвар на ніч), з ранку додати 2 ст. л. харчової добавки і випити. Шипшина з сорбітом володіє очисними і поновлюючими властивостями. Якщо проводити процедуру кожні 3 дні, де загальна кількість очищувальних процедур буде дорівнює 6, то організм отримає легкість, бадьорість, пройде хронічна втома.

Сорбіт і ксиліт — різниця

В даний час найпопулярнішими цукрозамінниками є ксиліт і сорбіт. Що краще? Який з компонентів здатний принести велику користь для організму?

  • Сорбіт і ксиліт є натуральними цукрозамінниками та підсолоджувачами. Різниця у них в енергетичній цінності: 100 гр. сорбіту міститься близько 260 калорій, а в ксиліт на 100 гр. продукту призначено 370 калорій.
  • І сорбіт і ксиліт обов’язкові в харчуванні хворих на цукровий діабет, для засвоєння цих речовин не вимагається участь інсуліну.
  • Обидві харчові добавки показані в харчуванні людей із захворюванням підшлункової залози.
  • Сорбіт для схуднення є більш цінною харчовою добавкою, так як енергетична цінність його набагато нижча, ніж у ксиліту. Але варто зазначити, що вищевказані харчові добавки не володіють жироспалювальними властивостями, тому спалювати зайві жири сорбіт не здатний.
  • Сорбіт має специфічний смак, більш того, він не такий солодкий, як ксиліт.
  • Ксиліт має властивість запобігати розвиток карієсу, саме з цієї найважливішої причини його досить часто включають до складу пастилок, зубних паст та жувальних гумок.
  • Сорбіт нормалізує роботу шлунково-кишкового тракту, він сприяє поліпшенню травлення, стимулює вироблення шлункового соку.
  • Сорбіт сприяє вивільненню з організму зайвої рідини.
  • Обидві харчові добавки володіють м’яким проносним ефектом.
  • Показаний сорбіт для жовчного міхура, так як він має жовчогінну властивість.

Важливо визначити і негативні наслідки, які можуть проявитися у людини при підвищеному вживанні харчових добавок:

  • метеоризм;
  • діарея;
  • здуття живота;
  • ураження сітківки ока;
  • ослаблення функцій ШКТ;
  • шкірні висипання.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *