Різкий неприємний запах з піхви часто виступає першим симптомом небезпечних захворювань. Проблему необхідно вирішувати, а не маскувати ароматними засобами для інтимної гігієни, тому важливо розібратися, які ще ознаки можуть вказувати на патологію.
Зміст:
Причини неприємного запаху з піхви
В нормі, піхва має ледь вловимий специфічний запах. Він індивідуальний для кожної жінки і може мати кислуватий або солодкуватий відтінок, що обумовлено особливостями гормонального фону. Незалежно від специфіки запаху, в нормі він практично не відчувається і повністю зникає після інтимної гігієни. Серйозною причиною для занепокоєння стає раптова зміна аромату в неприємну сторону, посилення його інтенсивності. Проте подібне не завжди вказує на патологію і може виступати тимчасовим явищем.
Причини зміни інтимного запаху жінки:
- менструація;
- зміни гормонального фону, наприклад, при вагітності;
- запальні та інфекційні захворювання статевих органів;
- недотримання особистої гігієни;
- носіння синтетичної білизни.
Однією з неочевидних причин є постійне носіння щоденних прокладок. Вони перешкоджають надходженню кисню до статевих органів, в результаті створюється середовище, сприятливе для розвитку патогенних мікроорганізмів. Підсумком стає молочниця, бактеріальний вагіноз або кольпіт, пов’язані з розмноженням умовно–патогенної мікрофлори, що супроводжується неприємним запахом. Якщо говорити саме про різкий і неприємний відтінок, причина може ховатися в активності бактерій, які населяють жіночий організм, але з якоїсь причини їх кількість раптово збільшилася. Найчастіше це пов’язано зі збільшенням популяції гарднерели або кандиди.
Різкий дух може супроводжувати гормональні порушення. У нормі, посилення власного аромату можна помітити напередодні менструації, проте після критичних днів це проходить. Якщо ж жінка виявила подібні явища в середині циклу – це привід перевірити рівень гормонів.
На які захворювання вказує
Неприємний запах з піхви найчастіше обумовлений порушенням в складі мікрофлори. Це відбувається через зсув балансу в сторону “поганих” бактерій, які завжди є в жіночому організмі, але в невеликих кількостях.
Найпоширеніші захворювання, що супроводжуються зміною інтимного аромату:
- гарднерельоз;
- молочниця (кандидоз);
- кольпіт;
- бактеріальний вагіноз.
Терміном «бактеріальний вагіноз» описуються різні порушення мікрофлори піхви або дисбактеріоз. Гарднереллез – одна з найпоширеніших форм вагінозу, обумовлена збільшенням кількості бактерій гарднерелла вагіналіс. Зміна складу мікрофлори може бути обумовлено різними причинами, включаючи занадто часте спринцювання або зміну статевого партнера.
Типові симптоми:
- велика кількість виділень;
- зміна кольору виділень на жовтий;
- запах цибулі з піхви;
- дискомфорт при статевому акті.
Якщо дисбакетріоз спровокований коковими мікроорганізмами, включаючи збудника гонореї, виділення стають пінистими і набувають зеленуватий відтінок, при цьому з’являється запах риби з піхви. Втім, лікарі не прив’язують рибний аромат саме із захворюваннями, що передаються статевим шляхом, так як подібний відтінок в цілому характерний для будь-яких порушень у складі мікрофлори. Кислий запах присутній при грибковій інфекції – кандидозу або молочниці. Це дуже поширене захворювання, що супроводжується свербежем, печінням в передньому відділі піхви, рясними грудкуватими (сирними) виділеннями білого кольору.
Кольпіт (вагініт) — це запалення слизової піхви. Патологія може бути викликана як умовно-патогенною мікрофлорою, яка в нормі присутній в організмі, так і патогенними бактеріями – хламідіями, трихомонадами, гонококом. Захворювання супроводжується рясними пінистими або водянистими виділеннями жовтого або зеленого кольору, свербінням, палінням при сечовипусканні.
Кольпіт небезпечний поширенням запального процесу на канал шийки матки, тому повинен бути своєчасно виявлено і вилікуваний.
В цілому, неприємний запах може з’являтися на тлі будь-якого інфекційно–запального процесу, включаючи венеричні захворювання – хламідіоз, гонорею і трихомоніаз. При появі дискомфорту необхідно пройти обстеження у гінеколога.
Діагностичні заходи
Якщо з’явився неприємний запах з піхви, причини може встановити тільки лікар. Для цього необхідно зробити бактеріальний посів мікрофлори піхви для визначення змін в її складі. Так як дослідження проводиться досить довго (близько 7 днів), додатково береться звичайний мазок. Мікроскопічне дослідження матеріалу дозволяє виявити кандидоз, кольпіт і гарднерельоз, але для отримання розгорненої картини необхідно дочекатися результатів бакпосіву.
Лікар обов’язково оглядає жінку, проводить пальпацію яєчників і кольпоскопію шийки матки. Ці діагностичні заходи необхідні для виявлення супутніх патологій і захворювань, що протікають в прихованій формі.
На підставі бактеріального посіву мікрофлори піхви та антибіотикограми, які завжди проводяться в комплексі, лікар ставить діагноз і призначає схему терапії.
Як позбавитися від запаху
Неприємно пахнучі виділення можна перемогти тільки одним способом – ліквідувати причину їх виникнення. Ніякі інші методи не дадуть очікуваного ефекту, а лише на час приховають симптоми.
Так як захворювання, що супроводжуються неприємним ароматом від статевих органів, можуть становити потенційну небезпеку для здоров’я жінки і її партнера, необхідно не займатися самолікуванням, а довіритися лікарю в питанні терапії.
Основні принципи медикаментозної терапії
Медикаментозне лікування направлено на усунення основної недуги, а не запаху з вагіни, який є тільки симптомом.
Принципи лікування:
- усунення патогенних бактерії за допомогою антибіотиків;
- підвищення імунітету за допомогою спеціальних препаратів;
- відновлення нормальної мікрофлори за допомогою пробіотиків.
При змішаному бактеріальному вагінозі призначають комбіновані препарати у свічках – Тержинан, Поллижинакс, Мератин Комбі і т. д. Вони містять у складі протигрибковий препарат, антибіотик, протизапальний засіб, завдяки чому надають комплексну дію.
При гарнереллезе препаратами першої лінії вибору є ліки на основі метронідазолу – таблетки та свічки.
Для лікування кандидозу застосовують антімікотікі – Пімафуцин, Клотримазол, Ливарол і т. д. Основу в цьому випадку складають вагінальні свічки, але на додаток лікар може призначити таблетки протигрибкового препарату.
Лікування захворювань, що передаються статевим шляхом, здійснюється за допомогою антибіотиків, активних проти виявлених в мазку бактерій.
Для зміцнення імунітету призначають різні препарати – уколи ехінацеї, Лавомакс, Аміксин.
Народні засоби
Засоби народної медицини можуть застосовуватися на додаток до медикаментозної терапії, але тільки після схвалення лікарем. Для зменшення подразнення слизової піхви використовується спринцювання відваром ромашки чи шавлії, при молочниці популярно підмивання слабким содовим розчином. Важливо пам’ятати, що такі методи лікування впливають не тільки на патогенну, але і здорову мікрофлору, тому можуть нашкодити жіночому здоров’ю.
Профілактика
Найголовніший і ефективний метод профілактики, яким часто нехтують жінки, – це регулярне відвідування лікаря. Будь-якій дівчині, що живе статевим життям, рекомендується двічі на рік проходити огляд у гінеколога. Це дозволить своєчасно виявити початок будь-якого патологічного процесу і якісно його вилікувати.
В якості профілактики лікарі рекомендують:
- стежити за харчуванням;
- дотримуватися гігієни, особливо під час менструації;
- міняти прокладки або тампони кожні 3-4 години;
- носити білизну з натуральних тканин;
- відмовитися від спринцювання і щоденних прокладок;
- уникати випадкових сексуальних контактів.
Щоденні засоби гігієни рекомендується використовувати тільки в міру необхідності – в останні дні менструації або в період овуляції, коли природних виділень стає більше. А ось спринцювання здоровій жінці взагалі не потрібно, адже воно тільки порушує природну мікрофлору.
Для підтримки необхідного догляду досить просто підмиватися двічі в день, причому один раз можна обійтися і без мила, щоб не пересушити чутливу шкіру.
Важливо пам’ятати: не можна позбутися запаху з піхви гелем для інтимної гігієни або дитячим милом, якщо проблема пов’язана з порушенням мікрофлори. В цьому випадку необхідно відновити баланс корисних бактерій, інакше проблема набуде патологічний характер.
