риніт

Риніт

Риніт — розповсюджене захворювання верхніх дихальних шляхів, в основі якого лежить запальний процес слизової оболонки носа.

Риніт може бути як самостійним захворюванням, так і симптомом різних захворювань (грипу, кору, скарлатини та ін).

Прогноз і тактика лікування риніту безпосередньо залежить від його причини і характеру запального процесу.

Види риніту

Риніт може бути гострим і хронічним, інфекційних і неінфекційних.

Гострий інфекційний риніт

Найчастіше його викликають риновіруси, проте запальний процес слизової оболонки носа можуть спровокувати і інші збудники, в тому числі активація умовно-патогенної мікрофлори слизової оболонки носа.

Основні симптоми гострого риніту — набряк слизової оболонки носа, який стає причиною утрудненого дихання, і виділень з носа, інтенсивність та консистенція яких залежить як від стадії процесу, так і від його етіології. Наприклад, при грипі досить часто у виділеннях з носа з’являються прожилки крові.

Риніт, особливо якщо він є одним із симптомів вірусної інфекції, нерідко супроводжується нездужанням, субфебрильною температурою і іншими симптомами, у тому числі закладеністю вух і зниженням слуху. Це відбувається в тому випадку, коли запальний процес поширюється на відкривається в носоглотку гирла євстахієвих труб.

Незалежно від того, чи є гострий катаральний риніт самостійним захворюванням або симптомом якогось вірусного або бактеріального захворювання, він проходить кілька стадій.

Перша з них — це стадія сухого подразнення, яка характеризується свербінням і невеликий закладеністю в носовій порожнині, чханням і сльозотечею.

Далі настає стадія серозних виділень. Слизова оболонка носа набрякає, утруднюючи дихання. З’являються рясні водянисті виділення.

Поступово, приблизно на 4-5 день хвороби, настає наступна стадія — слизово-гнійні виділення. Виділення з носа стають густішими і набувають жовтуватий відтінок. Їх кількість поступово зменшується, відновлюється носове дихання та нюх. Неускладнений гострий риніт навіть при відсутності лікування зазвичай проходить протягом тижня, але не може в силу різних причин протриматися і до двох тижнів. Одужання може затягнутися в результаті зниження місцевого імунітету та приєднання грибкової суперінфекції.

Риніт гострий неінфекційний

Може мати алергічну природу: бути реакцією організму, наприклад, на пилок рослин або шерсть тварин. Крім того, риніт може стати наслідком дії на слизову носа холодного повітря або гарячого пара, пари їдких хімічних речовин або інших подразників.

Якщо риніт має алергічну природу, то до його симптомів зазвичай додаються часте чхання і кон’юнктивіт. Він з’являються при контакті з алергеном із-за викиду гістаміну. При цьому алергічний риніт нерідко носить сезонний характер, але може спостерігатися і цілорічно.

Сильна закладеність при невеликій кількості відокремлюваного може вказувати на наявність вазомоторного риніту. Нерідко цей стан стає наслідком зловживання судинозвужувальними краплями і розвитком залежності від них, а також гормонального збою та інших причин. Вазомоторний риніт може протікати короткостроково або набувати хронічного характеру.

Хронічний риніт

Хронічний риніт, як і гострий, може бути інфекційних і неінфекційних. У першому випадку він розвивається на тлі недолеченного гострого риніту.

Також зустрічаються атрофічний, гіпертрофічний і нейровегетативний хронічний риніт.

Діагностика

Для діагностики нерідко досить огляду та збору анамнезу. При затяжному нежиті може знадобитися проведення бактеріологічного дослідження, при підозрі на гайморит — рентген або МРТ носових пазух.

Коли визначити причину затяжного риніту важко, проводять риноцитограмму.

При алергічному риніті додатково проводять алергопроби.

Лікування

Тактика лікування залежить від етіології і симптомів риніту. Судинозвужувальні краплі допомагають усунути закладеність і поліпшити відходження відокремлюваного, однак їх можна використовувати тільки коротким курсом.

Спеціальні спреї з морською водою і фізрозчин, яким також можна зрошувати слизову носа за допомогою шприца без голки, сприяють її зволоженню і кращому відходженню слизу.

У деяких випадках виправдане призначення антисептичних, антибактеріальних спреїв і крапель, антигістамінних препаратів, імуномодуляторів та фізіотерапії.

Полегшити стан допомагає зволоження повітря і рясне пиття, а також відмова від продуктів, що стимулюють вироблення слизу: молока, солодощів, білого рису, бананів, пшеничного хліба і копченостей.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *