Селезінка є непарним органом черевної порожнини і недоступна для пальпації. Вона має невеликий розмір. Довжина становить близько 120 мм, ширина 80 мм, вага близько 150 г. але іноді відбувається її гіпертрофія, яка супроводжує ряд захворювань, надаючи негативну дію на весь організм. Це явище носить назву спленомегалія.
Зміст:
Що таке спленомегалія
Спленомегалія – що це таке і як протікає процес? Відхилення параметрів селезінки в бік збільшення має вторинний характер, розвивається у відповідь на виступаючу у вигляді першопричини патологію в організмі. Гіпертрофія селезінки не вважається окремою нозологією, а лише її симптомом. Якщо обсяг органу перевершує нормальні параметри в 2-3 рази, то це можна визначити за допомогою пальпації.
В нормальному стані селезінка виконує такі функції:
- бере участь у формуванні імунітету, тобто передає інформацію про всіх потрапивших в організм або вірусних інфекційних агентів лімфоцитам, де й виробляються антитіла;
- нейтралізує і утилізує відпрацьовані червоні кров’яні тільця;
- є депо крові, що викидається в кров’яне русло при загрозливих станах.
У деяких випадках гіпертрофована селезінка може діагностуватися у дітей, які не мають проблем зі здоров’ям. Спленомегалія у дорослих пацієнтів має місце як у чоловіків, так і у жінок.
Причини появи у дорослих і дітей
Причинами появи проблеми можуть виступати хвороби різної етіології, до яких відносяться:
- патології інфекційного характеру – туберкульоз, сифіліс, ВІЛ, гепатит;
- аутоімунні хвороби – склеродермія, псоріаз, хвороба Бехтерева;
- захворювання крові – мієлолейкоз;
- доброякісні або злоякісні об’ємні процеси – рак легенів або печінки;
- порушення обмінних процесів;
- анемія;
- розлади кровообігу внаслідок застою кровотоку;
- спадкові або набуті в процесі життя хвороби крові.
Якщо у дорослих пацієнтів збільшений розмір органу є симптомом якого-небудь захворювання, то причини спленомегалії у дітей можуть мати віковий характер і не бути патологією. У новонароджених малюків, в силу незрілості імунної системи, розміри селезінки можуть бути збільшеними порівняно з нормою на 30%.
По мірі росту дитини, до 6 місяців життя, цей показник скорочується в 2 рази, а до 3 років відхилення від норми становить лише 3%.В процесі дорослішання дитини і формування його імунної системи орган поступово скорочується до нормальних розмірів.
Але іноді збільшена селезінка в дитячому віці може бути результатом глистової інвазії або будь-якого інфекційного агента. В цьому випадку дитині призначається повне обстеження для з’ясування причини гіпертрофії органу.
Симптоми і ознаки недуги
Виділяють 2 форми спленомегалії, мають різний характер і клінічні прояви:
- запальна – проявляє себе на тлі інфекцій різної етіології. Характерною особливістю є наявність загальної інтоксикації організму в поєднанні з вираженою клінікою первинного патологічного процесу;
- не запальна – має у своїй природі неінфекційні патології (цироз печінки, лейкози). В клінічній картині переважає симптоматика основного захворювання, а реакція з боку органу залишається малопомітною.
Симптоми при запальній формі залежать від нозології інфекційного процесу та проявляються в наступному вигляді:
- слабкість, яка виникає при незначному фізичному зусиллі;
- нездужання,
- нудота,
- порушення роботи кишечника;
- субфебрильна температура;
- гострий біль в області лівого підребер’я.
Клінічна картина при запальній формі збільшеної селезінки виражена не так яскраво і має наступну симптоматику:
- відсутність симптомів інтоксикації або їх незначні прояви;
- перебіг без лихоманки або незначний субфебрилітет;
- біль у лівому підребер’ї має тупий ниючий характер, але є помірною;
- зміна забарвлення шкірних покривів у вигляді мармурової блідості;
- втрата апетиту.
Одночасно з гіпертрофією селезінки з’являється збільшення печінки, тобто розвивається гепатоспленомегалія, яка доповнюється вагою справа в області підребер’я.
Діагностика збільшення розмірів селезінки
З’ясування причини гіпертрофії селезінки та попередня діагностика починається зі збору анамнезу, огляду пацієнта гастроентерологом, пальпації збільшеного органу і оцінки об’єктивних даних. При яскраво виражених клінічних даних фахівець може поставити попередній діагноз.
Для його уточнення пацієнт направляється на наступні обстеження:
- клінічний аналіз крові і сечі;
- біохімічний аналіз крові, кал на яйця гельмінтів;
- коагулограма;
- копрограма;
- посів крові на визначення патогенного агента;
- УЗД селезінки;
- рентгенографія органів черевної порожнини;
- сцинтиграфія селезінки і печінки;
- за показаннями МРТ.
Тільки після всебічного обстеження і виставлення уточненого діагнозу первинної патології призначаються лікувальні заходи.
Важливо! Виявлення збільшення селезінки на УЗД, навіть при відсутності клінічної симптоматики, вимагає ретельного обстеження організму для встановлення причини, що послужила поштовхом для виникнення синдрому спленомегалії.
Методи лікування спленомегалії
Якщо визначена причина гіпертрофування селезінки і характер головної хвороби, призначається лікування спленомегалії, яке може здійснюватися консервативним або хірургічним шляхом.
Клінічна терапія проводиться з призначенням певних груп препаратів, таких як:
- антибіотики – при інфекціях бактеріального характеру;
- противірусні препарати – при вірусних атаках;
- цитостатичні засоби і хіміотерапія – при лікуванні захворювань крові і об’ємних процесів різного генезу;
- загальнозміцнюючі препарати;
- вітамінотерапія;
- пробіотики.
Хірургічне втручання (спленектомія) застосовується за особливими показаннями в разі високої ймовірності кровотечі внаслідок травматичного пошкодження або здавлення сусідніх органів гіпертрофованою селезінкою.
Крім цього, практикується в деяких випадках опромінення органу (при лейкозах), коли оперативне втручання протипоказане за станом пацієнта.
Якщо на УЗД визначається збільшений розмір селезінки, але клінічна симптоматика не фіксується і скарг пацієнт не пред’являє, необхідний систематичний контроль за обстеженням УЗД 2 рази в рік. За рекомендацією фахівця, патологію можна лікувати засобами народної медицини, що володіють протизапальною дією.
Хороший ефект в цьому випадку дає вживання відварів і настоїв деревію, звіробою, календули. Який рослинний засіб краще вибрати, визначить лікар, він же дасть рекомендацію щодо щоденного вживання і курсу лікування.
Правильне харчування
Харчування визнано важливим аспектом у відновленні здоров’я при гіпертрофії селезінки. Крім лікування основного захворювання, рекомендовано дотримання дієти з високим вмістом в продуктах заліза і вітаміну C.
До них відносяться:
- цитрусові;
- гранати;
- ягоди – смородина, чорниця, журавлина;
- горіхи будь-яких сортів;
- овочі – буряк, морква, томати, бобові, болгарський перець, гарбуз, капуста;
- мед;
- різні зернові каші;
- риба;
- дієтичне м’ясо кролика, курки, індички.
Показано вітамінні відвари шипшини, журавлинний морс, зелений чай, свіжовичавлені соки, розбавлені водою в рівних частках.
Харчування передбачає обов’язкове додержання певних правил, які включають в себе:
- прийом їжі дрібно, 4-5 разів на день, невеликими порціями;
- вживання їжі тільки в теплому вигляді;
- дотримання водного режиму;
- вечірній прийом їжі повинен бути не пізніше, ніж за 3 години до сну.
Будь-які зміни в раціоні харчування обов’язково необхідно погоджувати з лікарем.
Прогноз і профілактика
Профілактичні заходи щодо попередження спленомегалії спрямовані на виконання наступних заходів:
- запобігання бактеріального або вірусного інфікування, здатного викликати запальні процеси в організмі;
- виключення з вживання алкогольних напоїв з низьким і високим вмістом етилового спирту, які надають негативну дію на печінку;
- регулярна вакцинація від вірусних інфекцій в період осінньо-зимових епідемій;
- відмова від певних небезпечних для здоров’я видів спорту – хокею, важкої атлетики, боксу. Можна плавання, настільний теніс, волейбол;
- при призначенні спленектомії обов’язкова вакцинація для убезпечення організму від впровадження патогенного агента;
- диспансерне спостереження лікаря з контролем органів черевної порожнини за допомогою регулярного УЗД.
Прогноз при гіпертрофованій селезінці визначається чільним порушенням. В цьому випадку якість життя і працездатність пацієнтів буде прямо залежати від перебігу та прогресування нозології, з вини якої відбулася зміна параметрів селезінки.