По мірі наближення клімаксу жінки стають все більш схильними до різних гінекологічних захворювань. Найбільш небезпечне – ендометріоз. Симптоми патології, як правило, зводяться до розростання слизового шару матки. Якщо лікування відсутня, або ж воно не відповідає реальному стану здоров’я, розвиваються серйозні ускладнення. В тому числі і онкологія.
Зміст:
Клінічна картина
Патологічний стан не має чітких зовнішніх проявів. Тому захворювання найчастіше діагностується під час профілактичних оглядів. Це говорить про велику важливість регулярного відвідування гінеколога.
Звернутися за медичною допомогою обов’язково, якщо у жінки після 40 років виявляються такі стани:
- Сильні ниючі, тягнучі болі в нижній частині черевної порожнини. Подібне може спостерігатися при сечовипусканні, статевому акті.
- Якщо у жінки збереглася менструація, то розвивається при ендометріозі за кілька днів до початку можуть відзначатися мажучі кров’янисті виділення.
- Нерідко у жінок після 40 років симптоми ендометріозу полягають в присутності в сечі крові, частих позивах до сечовипускання. Лікування повинно бути спрямоване і на усунення загальної слабкості, нудоти з позивами до блювання.
[irp posts=”1387″ name=”Ендометріоз матки: що це таке доступною мовою, методи лікування”]
Причини
Для складання коректної програми лікування необхідно точно встановити причини, які спровокували розвиток патологічного стану. Найчастіше поява симптомів ендометріозу у жінок після 40 – наслідок патологічних пологів, проведеного кесаревого перетину. І при складанні програми лікування повинна це враховувати.
Небезпеку представляють також радіація, погана екологічна обстановка, хронічні захворювання запального типу. Розростання ендометрія також може бути викликане такими провокуючими факторами:
- Патологічна менструація, яка супроводжується закидом кров’яних клітин у порожнину живота і подальшим приживанням до органів, тканин.
- Генетична схильність.
- Гормональний дисбаланс в організмі жінки в клімактеричний період відзначається різке зниження рівня прогестерону і, навпаки, зростання рівня пролактину.
- Зниження імунітету.
- Переривання вагітності – штучні пологи, усунення самовільного викидня частіше проводяться шляхом вискоблювання порожнини матки. Наслідком цього є зміна структури органу. Із-за затримки клітин ендометрію формується аденоміоз або внутрішній ендометріоз, який вражає всі шари матки. Фото демонструє як воно виглядає. Симптоми і лікування у жінок після 40 років аналогічні іншим формам хвороби.
- Підвищена маса тіла, ожиріння. На тлі такого явища в підшкірно-жировій клітковині накопичуються естрогени. Останні і сприяють розростання клітин ендометрію, що в свою чергу, провокує розвиток доброякісних утворень.
- Певний ризик для розвитку патологічного стану є хірургічне втручання. Особливо він високий при повторних операціях.
Лікування ендометріозу у жінок після 40 років
Коли жіночий організм готується вступити в період менопаузи, порушення менструального циклу багатьма жінками сприймається як нормальний стан. З-за цього візит до лікаря відкладається до появи больових відчуттів внизу живота. Терапія хвороби проводиться кількома методами.
Народні засоби
Лікування симптомів ендометріозу у жінок після 40 років може здійснюватися і народними засобами. Вони доповнюють основну терапію, не стаючи єдиним методом. Деякі поради.
Для лікування жінок старше 40 років повинні використовуватися засоби які нормалізують рівень гормонів, зміцнюють захисні сили, знімають болі. З лікарських трав, які допомагають вирішити одночасно всі завдання, особливо виділяються: спориш, подорожник, звіробій, кропива, перстач, оман, аїр. Аптечні мережі пропонують як трави окремо, так і збори.
Лікувальний збір легко приготувати своїми силами. Для цього потрібно змішати по 1 ч. л будь-якій з наведених трав. Одержану суміш заливають 500 мл крутого окропу, накривають кришкою. Тепло укутують і залишають на 3 години для настоювання. Готовий відвар проціджують і приймають по половині склянки за 15-20 хвилин до їжі. Тривалість курсу – від 3 до 4 тижнів. Потім робиться перерва на 10 днів і знову повторюється курс.
Ефективністю відрізняються настої на основі Родіоли чотирьохлистної, Борової матки або Ортілія однобокою і Червоною щітки. Цікаво, що при роботі з цими рослинами не можна використовувати крутий окріп, оскільки він руйнує всі корисні властивості.
Для приготування розчину потрібно залити 2 ст. л. подрібненої трави 500 мл гарячої води (температура 60-70°С). Ємність встановлюють на водяну баню і витримують близько чверті години. Проціджують, охолоджують і доводять кип’яченою водою колишній обсяг. Приймають перед їдою. Початкова доза – ¼ ст, потім доводять до ½ ст.
Готовий настій слід зберігати в скляному посуді в темному і прохолодному місці. Але не довше 3 днів. Його також можна використовувати для спринцювання, попередньо розвівши з кип’яченою водою у співвідношенні 1:1.
Хірургічне втручання
Сучасна медицина стверджує, що гормональна терапія і оперативне втручання, призначені паралельно, дають найкращий результат при лікуванні ендометріозу. Це дозволяє уникнути повторного розвитку патологічного стану.
Для операції застосовується лапароскопічний метод. Він полягає в тому, що через невеликі проколи в черевній порожнині вводяться інструменти і потім проводиться видалення вогнищ запалення. Цей метод ефективний і для боротьби зі спайками, які утворюються в запущених випадках.
Якщо вогнища досягли великих розмірів, проводиться лапаротомія. Метод полягає в тому, що по черевній стінці робиться розріз і через нього видаляються всі уражені ділянки.
Медикаментозне лікування ендометріозу в пременопаузі
Найчастіше захворювання викликається порушенням гормонального балансу. Тому проводиться відновлення природного співвідношення лікарськими засобами. Рекомендовані такі групи медикаментів:
- Гестагени або прогестини активно пригнічують вироблення естрогену. Ці гормони містяться в Ноколуте, Дюфастоне, Утрожестане.
- Комбіновані оральні контрацептиви – Жанін, Фемоден, Силует та інші. Це таблетки, які найчастіше призначаються при виявленні у жінок після 40 років симптомів ендометріозу. Це не тільки лікування, але і спосіб уникнути пізньої вагітності.
- Гормональні препарати, які не прямо, але впливають на функціонування яєчників. Більшість з них призначені для внутрішньом’язового введення, але є склади для підшкірних ін’єкцій. До першої групи відносять Диферелін, Люкрин-депо, до другої – Золадекс. Також є назальний спрей Бусерелін.
- Оральні контрацептиви, які містять гормони, але в мінімальних кількостях. Їх головне призначення – усунути біль і запальний процес. Найпопулярніші – Микролют, Оврет, Чарозетта.
Важливо пам’ятати, що яким препаратом буде проводитися лікування ендометріозу, повинен визначати тільки лікуючий лікар. Гормони не можна при наявності деяких хронічних захворювань та алергічних реакцій.
У цьому випадку призначається терапія негормональними протизапальними препаратами. Така терапія менш ефективна, тому рекомендована на початкових стадіях захворювання.
Кілька прикладів:
- Эндоферин – білкова субстанція, яка містить витяжку з яєчників. В результаті нормалізується менструальний цикл, зупиняється розростання ендометрія. Важливо пам’ятати, що на території РФ цей препарат не отримав реєстрації.
- Фітогормони – речовини, які містяться в рослинах і структурою своїх молекул схожі на людські гормони. Містяться в шпинаті, броколі, зеленому чаї. Сприяють нормалізації менструального циклу, гормонального фону, зменшують запальний процес. Приклади препаратів – Иноклим, Ременс, Циклодінон.
- Імуномодулятори – для налагодження захисних сил організму.
Як і у випадку з гормонами, лікування будь-яким з названих медикаментом має призначатися лікарем. Самостійна терапія може призвести до тяжких наслідків.
Небезпека розвитку ускладнень
Якщо ендометріоз протягом тривалого часу залишається без лікування, це може загрожувати розвитком таких ускладнень:
- маткова кровотеча – високий ризик летального результату;
- хронічна анемія як результат частих кров’янистих виділень;
- біль в області тазу.
Практичним шляхом не доведено, здатний ендометріоз набувати риси злоякісного новоутворення. Проте ймовірність існує. Клінічні дослідження показують, що на тлі цього захворювання різко зростає ймовірність розвитку раку кишечника, матки.
